— Синку, купи квіточки!— Дякую, не треба. Назар стояв на зупинці,— чекав автобус. І все було добре, рівно до того моменту, як звідкись з’явилася бабуся з айстрами. Поставила відро з оберемком квітів, сіла на складний стільчик і, мабуть, занудьгувала: на зупинці нікого не було, та й автобуси давно не під’їжджали. — Купи квіточки, дівчині подаруєш! — Бабуся не відставала. […]
{"AIGC":{"Label":"1","ContentProducer":"MiniMax","ProduceID":"6c6353a1fd68d5183d3fd7b2e1c8fa15","ReservedCode1":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"620f6bad529126e36427a2b495ca6b1cc9bdd5d787376fb7e493e20feb640550cad91db3e9d68f0fe364bdd52bbfccf81270580d5852ad78f6d20cd4b31d9166"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"ea4a57f0b4a4345101b86b7673cc5b00be3aab997cd4507191294a97e5e34a9109cb09699377ff518f37df89d4eb3555fc4016e77920ca0ec55778499041a910"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"c2c838a6afa0c407f24ec6b9940a127b49044c7542de368a9d4006231d8d233f"}]}}","ContentPropagator":"MiniMax","PropagateID":"6c6353a1fd68d5183d3fd7b2e1c8fa15","ReservedCode2":"{"SecurityData":{"Type":"TC260PG","Version":1,"PubSD":[{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"LabelMataData"},"Signature":"9aa0c92a68bfdc31263893f21ce8aa1e1733bcffaf1f5aa77e20aeda9ed595514fe9fd9ca7a88a1382b969b3fa662f80f4d85479140b297bf0f70d1a5d33c51d"},{"Type":"DS","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":"Binding","BType":"0"},"Signature":"013c9cbeeeb627f3d114cab0014aed3437cecf2f46a8ce0f92ad72023ab8866d2eda169a0e85f3b67d1218ae2a90eda69fc3c5d3f4f189a6df0cc785cd78e147"},{"Type":"PubKey","AlgID":"1.2.156.10197.1.501","TBSData":{"Type":""},"KeyValue":"00a0b3b0b6a0c9b0c89cab328342af4e8221ec5b40799cbe835ab4251f7b47e4fd"}],"Bindings":[{"Type":"Hash","AlgID":"1.2.156.10197.1.401","TBSData":{"Type":""},"Signature":"c2c838a6afa0c407f24ec6b9940a127b49044c7542de368a9d4006231d8d233f"}]}}"}}
– Ну, що ти лежиш? – стара, сердита і сонна після ночі медсестра тицьнула дівчинку під ребро, – вставай, дитину треба годувати.Дівчинка-підліток не ворухнулася. Люба спостерігає за нею, прикладаючи до грудей маля Аню, яка жадібно хапає груди. “Дитина зовсім, – думає Люба, – Ось яка з неї мати? А куди цей дивився, мабуть, сам такий […]
— Привіт, Ніно. А ми тут мимо йшли, вирішили зайти. Уже, дивлюся, Різдво святкуєте? Кутя пахне на всю вулицю! — Святкуємо, Павле Михайловичу. Тільки в нас цього року кожен зі своєю кутею, таке нове правило. Тож якщо раптом захочете приєднатися – захопіть собі з дому дванадцять страв чи чогось такого, на що господині сил забракло. […]
— Люба, а де наша кавомолка? Ніяк не можу знайти її, — Богдан зазирнув у вітальню і збентежено глянув на дружину. Віолетта сиділа перед телевізором, але щойно чоловік поставив їй запитання, вона одразу схопилася. Дрібне кухонне приладдя — Ой, я її якось мамі давала. Вона тістечка пекла, і їй треба було зробити цукрову пудру. — Ну […]
Олег одружився з Надією навмисне — щоб зробити боляче Марії. Він прагнув довести, що не потерпає після її зради. З Машею вони були разом майже два роки. Любив її до нестями, ладен був і небо прихилити, і все життя підлаштувати під її мрії. Йому здавалося, що справа йде до весілля. Але її постійні ухилення від […]
– Мамо, так, це я, Семен. Чому пошепки? Бо Ксюша щойно заснула. Уявляєш, Аня сунула мені в руки доньку, взулася, взяла куртку й пішла! З однією сумкою. Вона нас покинула, уявляєш? Просто отак. — Я в курсі, синочку, Аня мені вже дзвонила з цього приводу. Сказала, щоб її не турбували. Все, — Мамо, приїдь, я […]
– У тебе було лише одне завдання, Віро! Одне! Чим ти взагалі думала? – Я… я не винна, Олеже. Все вийшло випадково… Я й уявити не могла… Віра стояла посеред вузької кухні, притискаючи до себе загорнутого в байкову ковдру Кирюшу. Із сусідньої кімнати долинало крехтіння Марини, яка ледве заснула. Вона не зімкнула очей вже другу […]
Сватів від Степана я випроваджувала вже вп’яте. Щоразу вони приїжджали на скрипучій «Ниві», привозячи із собою чужі запахи, та ніякове мовчання. Дві його своячки, жінки огрядні та гучноголосі, починали здалеку: про погоду, про врожай, а потім, зітхаючи, переходили до головного. – Галино, ну ти зрозумій, Степан наш, мужик золотий! – починала одна, викладаючи на стіл […]
“– Ти сама винна! – раптом вибухнув Олексій. – Ти на себе подивися! Навколо повно гарних дівчат, а я приходжу додому, та бачу тебе! Звичайно я задивляюся! Я ж молодий чоловік! Мені кохання хочеться! – Льоша, ну посидь з Мишком хоча б пару годин, – Поліна невдоволено дивилася на чоловіка. – Мені до лікаря треба. […]
Трасою Київ-Рівне мчав автомобіль. У ньому їхали троє: батько, мати та син. Троє, але не сім’я. Вони майже не розмовляли, лише перекидалися фразами у справі. — На заправку треба, — сказав водій.— Давай. І в туалет якраз, — кивнула жінка, що сиділа поруч. Вона одягла чорні окуляри. — Я б поїв, і коли б …, — розвалившись ззаду, мріяв молодик. Одягнений […]