Романович

Невістка таки вийшла зі мною на город, та кликала я її разів із двадцять. Я ж їй важкої роботи не дала – попросила кидати фасолю, доки я ямки роблю. На два ряди її стало, а потім, як полетить відро. Ой, мали що сусіди чути, бо говорила вона довго і від душі. Восени мій син попросився … Читати далі

“Ти сама винна”, – чую я останнім часом все частіше. Кажуть мені, що лишилась я без нічого тільки тому, що не мала мудрості і була надто наївною. Доводять, що не треба було мені нікуди тоді їхати, а жити при чоловікові. От тільки, ніхто не дає відповідь на запитання, а як і за що? Наше село, … Читати далі

Приходжу я до мами, як завжди і бачу, що вже на мене брат дивиться косо, а братова вже й фиркати почала. То я чашку не так поставила, то постільне не на той режим прати поставила. Я людина вихована, а вони ніби як на гостині, та хто таке терпітиме день при дні? Після чергового зауваження я … Читати далі

З самого ранку відчуваю себе огидно. Наче камінь у горлі застряг — такий, що хочеться вити від безсилля. Якби не стримувався, напевно, розплакався б на весь голос. А все через те, що мій сусід відвіз свою літню маму в будинок для людей похилого віку. Ту саму бабусю, яку я знав із дитинства. Добра, спокійна, завжди … Читати далі

Світлана Петрівна стояла в дверях кімнати, ледь прочинивши стулку — аби не заважати, але й не пропустити важливу мить. Вона дивилася на сина з тим самим поглядом, у якому переплелися материнська гордість, ніжність і щось майже святе. Сашко стояв перед дзеркалом у світлому костюмі з метеликом, який допомагали приколоти друзі. Усе виглядало, мов у фільмі … Читати далі

— А МОЯ ВІВЦЯ вдома СОЛЯНКУ готує! — реготав чоловік, обіймаючи за талію молоду блондинку у приталеній червоній сукні. Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, акуратно помішуючи гарячу солянку. Це була страва, яку особливо любив Сергій — її чоловік. Щоразу, коли вона її готувала, точно дотримувалась рецепту, який передала їй бабуся. Три види … Читати далі

Тієї ночі Петро Андрійович не міг заснути — радикуліт знову дав про себе знати, і пронизливий біль скував усе тіло. Він випробував усе, що було під рукою, але полегшення приносив лише один засіб — чудодійна мазь від сусідки Агафії Василівни. Саме завдяки їй він міг бодай трохи рухатись. До ранку біль трохи стих, і йому … Читати далі

На днях я своїй доньці кажу, мовляв, це ж неправильно так, у тебе одної є цілих дві квартири, в одній ти живеш, другу здаєш в оренду. А ми тут усі разом тіснимося, в маленькій двокімнатній квартирі вчотирьох, а через три місяці дитина у молодих з’явиться, це вже дуже скоро, будемо взагалі вп’ятьох тут жити. І … Читати далі

Коли невістка сказала, що її мама їде на поміч із малюком, я здивувалась, бо ж вони у мене жили і я хоч працювала, та повернувшись із роботи одразу брала дитя і давала Олі відпочити. Ну, але сваха теж бабуся, то чого маю боронити їхати? Погодилась я на свою голову. Стільки я вже по квартирам із … Читати далі

Маленькі діти не вміють брехати. Тому, коли п’ятирічна Ліза взяла телефон свого тата і пошепки сказала: «Я не можу зберігати секрети від мами», Лариса завмерла. Вона вихопила слухавку, і те, що почула далі, стало початком її болісного шляху до істини. Досі не вірю, що все це відбувається насправді. Наче якась маячня або кошмарний сон. Можливо, … Читати далі