Автор Романович

Марина з Ігорем відгуляли своє весілля. Наступного дня молодята прокинулися пізно, довго відпочивали після вчорашнього гуляння. – Боже! Вже майже третя година дня! – запереживала Марина, глянувши на годинник. – Треба вставати! Марина з Ігорем привели себе в порядок, перекусили. – Ну що, порахуємо, скільки нам грошей подарували? – запропонувала жінка. – Давай! – погодився Ігор. Марина вийшла у кімнату, взяла сумку, у яку складали всі подаровані конверти. – А сумка, то важка! – задоволено сказала вона. Марина з Ігорем відкрили сумку, глянули в середину і застигли від побаченого

Більшість людей, які бачили Марину вперше, ніколи не повірили б, що ця дівчина має жорсткий характер. Зовні вона була схожа на наївну дівчинку, що дивилася на світ крізь рожеві окуляри. Їй було 27 років і виглядала вона дуже молодо. Струнка… Продовжити читання →

Віра у кафе святкувала своє день народження. Свято було в самому розпалі, гості їли, пили, танцювали. Раптом слово взяв чоловік Віри Павло. – Кохана, ти знаєш, як я тебе люблю! – сказав він, взявши мікрофон. – І сьогодні я хочу подарувати твою мрію! Павло підійшов до Віри і простяг їй великий святковий конверт. – Дякую! – зраділа Віра. – Тільки відкрий, подарунок вдома, не показуй його всім, – пошепки попросив Павло. – Добре, – погодилася Віра. Наступного дня, з ранку Віра насамперед полізла дивитись подарунок Павла. Жінка відкрила конверт, заглянула всередину і аж рота відкрила від обурення

Віра та Павло перебували у стосунках цілих два роки і вже близько року жили разом. Місяць тому чоловік зробив дівчині пропозицію, на яку вона радісно погодилася. Щоправда, дату весілля ніхто з них не призначив і заяву до ЗАГСу подавати не… Продовжити читання →

Борис Григорович прийшов додому не в настрої. Побачивши дружину, яка вийшла йому назустріч, чоловік запитав: – Де наша донька? – З подругою кудись пішли… – відповіла жінка. Борис Григорович вийняв з кишені свій телефон і набрав номер дочки. – Ти де там ходиш так пізно? – запитав він у слухавку. – Тату, я зараз вже прийду додому, але… – сказала Діана. – Що це ще за «але»?! – роздратовано запитав батько. – Говори, що там в тебе таке. – Я прийду не одна, – далі пішла загадкова пауза. – А з однією людиною… – Якою ще людиною?! – Борис Григорович не розумів, що відбувається

– Миколо, що ти такий задумливий? У нас же ж випускний вечір, ми закінчили інститут! – Ось і я про це. Треба про майбутнє думати. – От і починай прямо зараз. Навколо тебе такі вродливі дівчата вʼються. Може хтось із… Продовжити читання →

Павло палко закохався в Олену. Вони працювали разом, бачилися щодня, але дівчина не помічала його уваги. – Не гарячкуй, час їй треба, – сказала Павлу прибиральниця Антоніна Степанівна. – До цієї дівчини потрібний особливий підхід. Ти морозиво їй носи, квіти даруй, не втомлюйся. Вода камінь точить… Антоніна Степанівна сказала це так впевнено, що Павлик аж повеселішав. Морозиво на паличці щодня лежало на столі Оленки… А якось Павлик пішов у підвал, де зберігалися документи. Туди рідко хтось ходив, а охоронцем працював дідок Іван Петрович. Павлик відчинив двері в сховище, і оторопів від побаченого

Павлик з Оленою працювали в одному офісі. Молоді, симпатичні обоє вони привертали увагу всіх колег. – Наша прекрасна молодь, – так їх називали старші й передбачали їхнє кохання. Найцікавіше, що з боку Павла була явна прихильність до Оленки, але вона не… Продовжити читання →

Дмитро з Іриною вирішили розійтися. – Розлучатися треба красиво, – подумав Дмитро і пішов у квітковий кіоск. Чоловік купив гарний букет троянд, вирішив зайти й по ігристе. Навряд чи Ірина готуватиме вечерю. З її характером вся у сльозах, мабуть… До ігристого Дмитро купив дорогі шоколадні цукерки. Це не її торт Медовик, звісно, але піде. – Розлучатися треба красиво, – ще раз подумав він. Вийшовши з ліфта, Дмитро одразу почув запах смачної домашньої їжі. Він відкрив двері своїм ключем і зрозумів, що пахло з їхньої квартири. Дмитро зайшов у коридор й остовпів від побаченого

Холодно. Кінець зими – час не найкращий, і тільки очікування весни робить його більш-менш стерпним. Повз сумного чоловіка з опущеними плечима і тьмяним поглядом пробігла весела парочка, сміючись і тримаючись за руки. Дмитро мимоволі глянув їм услід, і серце защеміло… Продовжити читання →

– Відчепися від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! А може і не моя це дитина? – говорив Віктор Валентині, збираючи речі. А коли Машеньці було сім років трапилося небачене – Валя познайомилася з чоловіком. Мало того, додому його привела! Все село гомоніло, яка Валька легковажна. – Про доньку б подумала, – балакали сусіди. Але раптово їхня думка змінилася

-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, а я мабуть поїду собі, – говорив Віктор Валентині збираючи… Продовжити читання →

Оксана чекала чоловіка. На плиті варився холодець. До будинку під’їхала машина. Оксана визирнула у вікно – це Артем, але не один а з якоюсь жінкою. Артем зайшов у будинок. Спочатку мовчав, потім заявив: – Це Віка. – А я дружина Артема – Оксана, Ви, напевно, колега? – Ні я не колега, а Ви не дружина, – нахабно прокоментувала дівчина

Оксана з Артемом одружилися зовсім молодими, коли їм обом було по 18 років через вагітність. Вагітність зберегти не вдалося, але молодята так і залишилися жити разом. Навчалися обидва на маркетологів, Оксана завжди підтягувала Артема у навчанні, писала за нього курсові…. Продовжити читання →

Сергій та Уляна готувалися до весілля. Сергій вирішив поїхати на заробітки, щоб підзаробити. А коли повернувся Уляна побачила, що він змінився. До весілля залишалося два дні. Уляна не змогла додзвонитися до Сергія увесь день. Надвечір вона отримала лише повідомлення дивного змісту: “Вибач, я покохав її. Я не можу ламати життя всім нам. Прощавай”. Що було далі, можна лише уявити

Сергій та Уляна були молоді і закохані. Обидвом по вісімнадцять років. Плани на майтутнє будували спільні. Батьки натішитися дітьми не могли. До весілля готувалися. Сергій вирішив, що краще поїхати до столиці і підзаробити більше грошей. Щоб весілля пишним було. Як… Продовжити читання →

Оля поверталася додому з роботи, як раптом на вулиці зустріла давню подругу своєї бабусі, Стефанію. – Давай зайдемо до мене, Олю. Поговорити треба, – сказала бабуся Стефанія. Оля не відмовила, не хотілося ображати стареньку через повагу до пам’яті улюбленої бабусі. Стефанія привела Олю у свою квартиру, пригостила чаєм. – Оля, я твоїй бабусі дещо пообіцяла, – почала Стефанія і простягла якийсь листочок з номером телефону. – Коли повернешся додому, подзвони за цим номером, це дуже валиво! Ольга здивовано дивилася на літню жінку, нічого не розуміючи

Ольгу покинув її коханий чоловік. Покинув несподівано, перед самим весіллям. Були вони не такі молоді. Їй тридцять п’ять, Валерію за сорок. Познайомилися трохи більше року тому і з того часу не розлучалися. Раніше Оля про заміжжя не мріяла. Була не… Продовжити читання →

Чоловік пішов на корпоратив. А пізно ввечері мені зателефонувала свекруха, вона сказала, що син приїхав до неї ночувати і привіз з собою якусь жінку. Андрій сказав, що хоче зі мною розлучитися, і закрився з нею в кімнаті. Я була ошелешена, адже у нас було все добре. Я тоді ще й не здогадувалася про підступний план свекрухи. Взяла свої речі і вночі поїхала до неї додому. Сіла на східцях біля дверей її квартири, і стала чекати чоловіка

Коли я вперше познайомилася зі своєю свекрухою, то відразу побачила, що ми з нею не зможемо жити мирно. Я була бідною дівчиною з села, без престижної роботи і вищої освіти. А її син Андрій працював в хорошій фірмі і гарно… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑