Ми планували розкішне весілля, але мій наречений потрапив у халепу через велику суму грошей

Ми з моїм хлопцем зустрічалися вже більше півроку і, на мою думку, все у нас було добре. Він був просто ідеальним: добрий, розумний, уважний, турботливий. Одного разу, коли я захворіла, то від щодня приходив в лікарню мене провідати, приносив квіти та смаколики. Я була на сьомому небі від щастя — нарешті знайшла хорошого нареченого. Згодом ми … Читати далі

Юля приїхала додому пізно. Батька про свій приїзд не попереджала. Юля відчинила двері своїм ключем. – Тато, мабуть, лежить, футбол свій дивиться, – подумала вона. – І тут я зараз зайду несподівано! Вона посміхнулася і тихо зайшла у велику кімнату. – Хм, дивно, – подумала дівчина. – Нікого немає. Та–а–ту! – гукнула вона. Батько раптом вискочив з меншої кімнати і ошелешено глянув на Юлю. – Доню… Ти… Звідки… – бурмотів він. – Олежику, принеси водички, – раптом почувся жіночий голосок. Юля аж оторопіла від несподіванки. Батько застиг на місці. Дівчина повільно пройшла в кімнату батька, зазирнула всередину і ахнула

– Батько якийсь дивний весь час ходить. – Чому? – Не знаю. Запитую, що трапилося, нічого каже, не знаю, перевестися сюди, чи що? Що ж він сам тут… – А Він що каже? – Та відмахується, каже не треба. Мати з Іспанії пише, кличе мене. А як я його кину, та й навчання у мене… … Читати далі

Наталя приїхала на роботу дуже рано. Вона зайшла в роздягальню і раптом зустріла їхню новеньку працівницю Віру. – Віро, а ти чого це так рано? – здивувалась Наталя. – Та Катя вчора подзвонила і попросила мене вийти замість неї, – сказала жінка. – Зрозуміло. Ну то йдемо працювати. – Наталю, як добре що я вас зустріла… – раптом почала Віра. – Я знаю – це не моя справа, але ваш чоловік ходить до моєї сусідки, Галини. Вже давненько… – Як це ходить?! – ахнула Наталя. Віра відвела очі. Наталя не хотіла вірити в почуте

Наталя приїхала на роботу дуже рано. Вона зайшла в роздягальню і раптом зустріла їхню новеньку працівницю Віру. – Віро, а ти чого це так рано? – здивувалась Наталя. – Та Катя вчора подзвонила і попросила мене вийти замість неї, – сказала жінка. – Зрозуміло. Ну то йдемо працювати. – Наталю, як добре що я вас … Читати далі

Тетяна вирішила зустріти чоловіка з роботи. Жінка приїхала під його офіс і стала чекати. Рівно о шостій Андрій вийшов з будівлі, але попрямував не в сторну дому, а в протележну. – Дивно, – подумала Таня, і вирішила простежити. Андрій зайшов у крамницю, вийшов з пакетом продуктів, і пройшовши декілька кварталів зайшов у будинок. – Що він приховує від мене? – подумала Тетяна і пішла слідом. Жінка побачила у яку квартиру зайшов Андрій, підійшла до дверей, натиснула на дзвінок. Двері відчинилися і Тетяна застигла від здивування

Тетяна вирішила зустріти чоловіка з роботи. Жінка приїхала під його офіс і стала чекати. Рівно о шостій Андрій вийшов з будівлі, але попрямував не в сторну дому, а в протележну. – Дивно, – подумала Таня, і вирішила простежити. Андрій зайшов у крамницю, вийшов з пакетом продуктів, і пройшовши декілька кварталів зайшов у будинок. – Що … Читати далі

Таня лежала на ліжку і думала, як жити далі. Грошей не було ще й син заслаб. Раптом задзвенів телефон. Дзвонила подруга Оленка. – Ой, привіт Оленко! – сказала Таня. – Я якраз хотіла запитати, чи може твій чоловік мені знайти роботу? – Ой, Таню, навіть не говори зі мною про це! – вигукнула подруга. – Мій Юрко сказав, що моїх подруг прилаштовувати не буде! Тим більше, в тебе Сашко слабий. Я тобі краще фоток надішлю, як ми тут відпочиваємо! Подруга поклала слухавку і майже одразу на телефон прийшло фото. Таня відкрила його й заплакала

Таня лежала на ліжку і думала, як жити далі. Грошей не було ще й син заслаб. Раптом задзвенів телефон. Дзвонила подруга Оленка. – Ой, привіт Оленко! – сказала Таня. – Я якраз хотіла запитати, чи може твій чоловік мені знайти роботу? – Ой, Таню, навіть не говори зі мною про це! – вигукнула подруга. – … Читати далі

Сергій приїхав у рідне село, відвідати маму. Він зайшов у будинок, але мама не крутилася на кухні, як це було завжди, а просто лежала на ліжку. – Мамо, що з тобою? Ти що – погано почуваєшся? – захвилювався Сергій. – Та нічого, синку, нормально, розходжуся зараз, – відповіла Лариса і почала підніматися. – Не вставай. Я зараз, – сказав син і вийшов на подвір’я. Сергій переконався, що мама не чує, і комусь подзвонив. Лариса краєм вуха почула розмову сина, прислухалася і ахнула

Лариса лежала на ліжку та дивилася на сімейну фотографію у рамці на стіні. Всі тут: вона, чоловік Олексій – царство йому небесне, діти та онуки. Дітей у Лариси четверо – дві старші дочки Віра та Надя, та молодші сини Сашко та Сергійко. Лариса посміхнулася – добрі в неї діти, особливо коли маленькі, дуже слухняні, Олексій … Читати далі

— А чому у вас немає дітей? Вибачте, якщо запитання некоректне, але ви з таким теплом говорите про чоловіка… Клавдія Іванівна довго мовчала, дивлячись кудись у кут кімнати. Нарешті, зітхнувши, сказала: — Так вийшло. Ми з Іваном, царство йому небесне, не могли мати дітей, лікарі завжди говорили, що все з нами гаразд, але на жаль

— Вибачте! — вигукнула молода незнайомка, відступаючи з ліфта і тягнучи за собою важку, гучну валізу. Вона випадково наступила на ногу літній пані, що стояла в очікуванні своєї черги спуститися на перший поверх. — Нічого страшного, — відповіла жінка, і її зморшкувате обличчя осяяла тепла усмішка. — Ви до нас у гості чи, може, нова … Читати далі

— У тебе ноги криві, вся в матір, та ще й пласка зовсім, — бурчав батько, косо поглядаючи на доньку, яка крутилася біля дзеркала, — Краще б уроки робила, а то все їй гуляти подавай, а потім неуком будеш

— У тебе ноги криві, вся в матір, та ще й пласка зовсім, — бурчав батько, косо поглядаючи на доньку, яка крутилася біля дзеркала, — Краще б уроки робила, а то все їй гуляти подавай, а потім неуком будеш! — Тату, ти що, нудиш? Сам знаєш, що наша мама — модель, у неї з фігурою … Читати далі

Олено, я йду. Вона при надії, – сказав Андрій, стоячи в дверях нашої кухні, тримаючи спортивну сумку з речами

– Олено, я йду. Вона при надії, – сказав Андрій, стоячи в дверях нашої кухні, тримаючи спортивну сумку з речами. Його голос був холодним, як ранковий вітер у нашому селі. Я застигла, тримаючи в руках ганчірку, якою щойно протирала стіл після сніданку. Сонце світило крізь вікно, освітлюючи знайомі риси його обличчя, але в очах не … Читати далі

– Йди і вертай чоловіка, як це так? Скажи, що ти йому пробачиш та перепроси, скажи, що була не права і більше такого не повториться.

Мама знову зателефонувала з одним і тим же. Я їй сто разів кажу, що не можу розірватися, бо маю кого доглядати, а вона й далі за своє: – Ой, Жанночко, якби ти знала, як мені самотньо, як нема до кого заговорити, я до першої ночі дивлюся телевізор аби не так було сумно. Як то добре … Читати далі