Сергій приїхав у рідне село, відвідати маму. Він зайшов у будинок, але мама не крутилася на кухні, як це було завжди, а просто лежала на ліжку. – Мамо, що з тобою? Ти що – погано почуваєшся? – захвилювався Сергій. – Та нічого, синку, нормально, розходжуся зараз, – відповіла Лариса і почала підніматися. – Не вставай. Я зараз, – сказав син і вийшов на подвір’я. Сергій переконався, що мама не чує, і комусь подзвонив. Лариса краєм вуха почула розмову сина, прислухалася і ахнула

Лариса лежала на ліжку та дивилася на сімейну фотографію у рамці на стіні. Всі тут: вона, чоловік Олексій – царство йому небесне, діти та онуки. Дітей у Лариси четверо – дві старші дочки Віра та Надя, та молодші сини Сашко та Сергійко. Лариса посміхнулася – добрі в неї діти, особливо коли маленькі, дуже слухняні, Олексій … Читати далі

— А чому у вас немає дітей? Вибачте, якщо запитання некоректне, але ви з таким теплом говорите про чоловіка… Клавдія Іванівна довго мовчала, дивлячись кудись у кут кімнати. Нарешті, зітхнувши, сказала: — Так вийшло. Ми з Іваном, царство йому небесне, не могли мати дітей, лікарі завжди говорили, що все з нами гаразд, але на жаль

— Вибачте! — вигукнула молода незнайомка, відступаючи з ліфта і тягнучи за собою важку, гучну валізу. Вона випадково наступила на ногу літній пані, що стояла в очікуванні своєї черги спуститися на перший поверх. — Нічого страшного, — відповіла жінка, і її зморшкувате обличчя осяяла тепла усмішка. — Ви до нас у гості чи, може, нова … Читати далі

— У тебе ноги криві, вся в матір, та ще й пласка зовсім, — бурчав батько, косо поглядаючи на доньку, яка крутилася біля дзеркала, — Краще б уроки робила, а то все їй гуляти подавай, а потім неуком будеш

— У тебе ноги криві, вся в матір, та ще й пласка зовсім, — бурчав батько, косо поглядаючи на доньку, яка крутилася біля дзеркала, — Краще б уроки робила, а то все їй гуляти подавай, а потім неуком будеш! — Тату, ти що, нудиш? Сам знаєш, що наша мама — модель, у неї з фігурою … Читати далі

Олено, я йду. Вона при надії, – сказав Андрій, стоячи в дверях нашої кухні, тримаючи спортивну сумку з речами

– Олено, я йду. Вона при надії, – сказав Андрій, стоячи в дверях нашої кухні, тримаючи спортивну сумку з речами. Його голос був холодним, як ранковий вітер у нашому селі. Я застигла, тримаючи в руках ганчірку, якою щойно протирала стіл після сніданку. Сонце світило крізь вікно, освітлюючи знайомі риси його обличчя, але в очах не … Читати далі

– Йди і вертай чоловіка, як це так? Скажи, що ти йому пробачиш та перепроси, скажи, що була не права і більше такого не повториться.

Мама знову зателефонувала з одним і тим же. Я їй сто разів кажу, що не можу розірватися, бо маю кого доглядати, а вона й далі за своє: – Ой, Жанночко, якби ти знала, як мені самотньо, як нема до кого заговорити, я до першої ночі дивлюся телевізор аби не так було сумно. Як то добре … Читати далі

Зіна чистила буряки, коли до неї у гості зайшла сусідка Галина. – Зіно, брата твого Миколи не стало, – повідомила сусідка звістку. – Не стало, то й не стало, – буркнула Зіна і продовжила роботу. Галина здивовано глянула на сусідку, розвернулася і пішла. Зіна з братом не спілкувалася, ще з молості посварилися, тому жінка вирішила, навіть не їхати на прощання. Але ближче вечеро, біля будинку Зіни зупинилася мишина, з неї вийшов чоловік і попрямував до неї на подвір’я. Зіна одразу відчула щось недобре

Баба Зіна сиділа на лавці біля будинку і мало не зі сльозами на очах, скаржилася своїй подрузі Галині на свого племінника Віктора. – І ти розумієш, Галю. Адже він негідник такий сказав, що всього-то на кілька днів, а самого вже скільки немає? Майже місяць немає. А мені що робити, Галю? От скажи мені, Галю? Що … Читати далі

А то як це так? Дитину він робити знав як, готовий був, а як виховувати та забезпечувати, так одразу у кущі? Він, можливо, злякався.  Так буває… Доню, заспокойся. Я скоро приїду

Ганна Миколаївна цілісінький день  бігала по магазинах, адже завтра для неї важливий день. Молодша дочка Женя народила первістка. Виписка о 14:00, а до того часу потрібно приготувати святковий стіл, поприбирати.  Одяг на виписку для онука купити.  Підготувати кімнату, бо Женю прокесерили, тому самій їй буде важко доглядати за дитиною, Тому  на декілька тижнів Ганна Миколаївна  … Читати далі

– Учорашній день… як поношену сукню скинув. П’ять років молодості… – дівчина не могла прийти в себе. Вона, починаючи розмову з Ігорем, сподівалася, що все-таки помиляється, що, можливо, у хлопця щось не гаразд на роботі, у душі, а вона допоможе йому впоратися. А тут – вона – вчорашній день

Таня прожила з Ігорем п’ять років, але так і не дочекалася запрошення до РАЦСу. Дівчина була чудовою господаркою. А ще лагідною та ніжною. Але останнім часом відчула охолодження стосунків. Точніше, холодніше ставав Ігор, часто бував не в настрої та не хотів спілкуватися. Як тільки повечеряє, так йде до телевізора дивитися черговий фільм. На ніжність Тані … Читати далі

Обличчя Тамари Ігорівни засяяло. Вона глянула на мене, і в її очах палав неприхований тріумф. «Твій час вийшов», — безмовно казала вона

Тамара Ігорівна впустила виделку. Гучно, зі звуком, що змусив здригнутися і мене, і шестирічного Мишка. Виделка відскочила від ламінату й дзенькнула об ніжку столу. — Ох, руки зовсім не слухаються, — поскаржилася вона, дивлячись на мене з докором, ніби це я була винна у її незграбності. — Я підніму, мамо, — спокійно відповіла я, встаючи … Читати далі

– Так, до речі, мене звати тітка Валя. Мені 42 роки. Вільного часу у мене дуже багато. Буду уважно за тобою стежити

У понеділок Настя не вийшла на роботу. Сказала, що у неї чи то грип, чи то застуда. Буває. У вівторок Настя теж не вийшла. А в середу подзвонив її чоловік Іван і запитав, чи не з’являлася Настя в офісі. Виявилося, що він не бачив дружину з неділі. Телефон вона не бере, у подруг її немає, … Читати далі