Романович

Того ранку туман над річкою підіймався повільно, чіпляючись за пожовклі верхівки яблунь у старому саду. Михайло прокинувся за звичкою на світанку, коли сонце ще тільки вгадувалося за пагорбами тонкою рожевою смужкою. У хаті стояла незвична тиша. Роками він звикав до самотності, до нічних скрипів старих мостин, але останні два тижні тиша була іншою — напруженою, … Читати далі

– День народження сама святкуй. Я буду допомагати колишній! – заявив чоловік. – Вона мама моїх дітей. Так склалося, що у твоє свято я буду поруч з нею. Не сприймай це на особистий рахунок. – Кирило м’яко поглянув на наречену. – У сенсі, не сприймай на особистий рахунок? – Олена нервово переломила зубочистку навпіл. – … Читати далі

– Привіт, бабусю! Знайомся, це Артем. Він зі мною на канікули приїхав, поживе в тебе кілька тижнів, – заявив Вова, вилазячи з таксі. Валентина вже відкрила рота, щоб запитати, чому її ніхто не попередив, але тут Артем поставив сумку на ґанок і сказав: –  Вовка сказав, що нас тут нагодують. Валентина подивилася на онука, а … Читати далі

— Моя п’ятирічна донька сьогодні в дитячому садочку розповів усім вихователям, що я працюю стоматологом, а наш тато більше ніколи не повернеться додому, бо живе окремо! Усе б нічого, тільки от я працюю бухгалтеркою, а чоловік просто поїхав у планове відрядження на п’ять днів. Дитяча фантазія часом видає такі сюжети, що потім доводиться виправдовуватися перед … Читати далі

Наталя підіймала сумки на четвертий поверх, проклинаючи зламаний ліфт. Жовтневий дощ промочив куртку, і жінка мріяла лише про гарячий душ і спокій. Робота архітектором у проєктній майстерні вимотувала, особливо коли замовники міняли плани в останній момент. Ключ насилу повернувся в замку — замок старів разом із будинком. Наталя штовхнула двері й завмерла. У вузькому коридорі … Читати далі

— Лежу я на своїй нижній полиці в купе, постіль постелена, відпочиваю. Заходить жіночка й починає вголос бідкатися доньці: “Ой, я ж на верхню не залізу, я на верхній не зможу їхати!”. І каже це постійно, але звертається тільки до доньки, а до мене — ані слова й помінятися напряму не просить! Потяг повільно рушив … Читати далі

— Якщо твоя сестра хоче відпочивати, як пані, нехай сама за все й платить! А я більше не збираюся бути безкоштовною куховаркою та покоївкою на дачі, яку ми удвох до ладу доводили! — гучно мовила Надія, кинувши ключі просто на кухонний стіл. — Надійко, заспокойся, тебе ж сусіди почують, — спробував стишити її Сергій, переминаючись … Читати далі

— Олю, ти що, з глузду з’їхала? Ковбасу?! — голос Тамари Павлівни, гострий і тонкий, як голка, вп’явся Ользі в потилицю. — Дитина на грудному вигодовуванні, а вона в себе всяку хімію пхає! Ольга завмерла зі шматком хліба в руці. Вона не спала останні сорок вісім годин. Не просто «погано спала» чи «прокидалася», а саме … Читати далі

— Чоловік подарував мені розкішний косметичний набір, де серед пробників була чудова мініатюрка брендового парфуму, і я вирішила від щирого серця віддати її доньці-підлітку. А у відповідь почула лише: “Фу, це що, Dior?…”. І так зараз буквально з усім у її житті — фу це спагеті, фу це автобус, фу це ваш стиль! Ольга налила … Читати далі

Галина вийшла з лікарні о пів на сьому. На ногах гуло, в голові — порожнеча. Дванадцять годин поспіль. Пацієнтка з діабетом — кома, реанімація, вся зміна нанівець. Вона дійшла до зупинки, сіла на лавочку і заплющила очі. Хоч хвилинку. Хоч секунду тиші. І тут — дзвінок. — Алло? — Де ти пропадаєш?! — закричав Віктор … Читати далі