Романович

Священник відчитав, відпустив гріхи, закрив псалтир і… подивившись на відходячу у вічність добрим, сповненим любові поглядом, знехотя повернувся до неї спиною і тихо вийшов із кімнати. Старий, що сидів на лавці в передпокої, крекчучи, піднявся, провів його і поплив у кімнату, де лежала дружина. Лікарі сказали, що більше двох діб хвора не проживе, тому він … Читати далі

– Алла, чи це ти?– Ірко, привіт, — раділа я зустрічі зі старою подругою.– Тебе й не впізнати, пострункішала, погарнішала, мабуть, і заміж вийшла. – Так, два роки тому. Спасибі за компліменти. Ти сама як?– Та так-сяк. Робота, вічна самотність, і один кудлатий кіт. Ходімо, посидимо, поговоримо? І ми посиділи. Довго сиділи, нам було що … Читати далі

– Ігорю, не плануй нічого не суботу, – сказала чоловікові Лєра, ставлячи перед ним тарілку. – А що нас чекає у суботу? Очікується тайфун чи торнадо? А може, до нас у гості прийде твоя подруга Люся? – Запитав Ігор, для якого всі перелічені події були рівнозначні. – Ні. Просто мої батьки запрошують нас на обід, … Читати далі

– І що, Катерино, тобі невістки твої подарували? Я бачила, як Іван з Яриною несли коробку велику. Напевно, щось з електротоварів? Ото пощастило тобі з старшою невісткою! – захоплено каже сусідка Катерині на наступний день після того, як та свій 65-річний ювілей відсвяткувала. Катерина вся аж світилася від щастя, і запропонувала сусідці зайти до неї, … Читати далі

Андрій прийшов з роботи і, як завжди, поцілувавши дружину і дочку, пішов у ванну. Однак Ліза, яка добре вивчила чоловіка за дев’ять років сімейного життя, відразу зрозуміла, що щось не так. Але розпитувати ні про що не стала – розуміла, якщо щось серйозне, він розповість сам. Так і сталося. Закінчивши вечеряти, Андрій винувато подивився на … Читати далі

Квартира після того, як Ніна Михайлівна відійшла у вічність, стояла кілька років порожньою. Надія вже звикла, що вона єдина господиня в невеликому коридорчику на дві квартири, відокремленому від загальної частини під’їзду старими металевими дверима з обдертим дерматином. І раптом одного разу вона почула звук дриля, подивилася у вічко — треба ж! В її коридорчику хазяйнував … Читати далі

— Ой, ну що ти плачеш… Чому, питається? Ну не може чоловік мати дітей, іншого знайдеш, які твої роки… — Ти що взагалі несеш? — ахнувши, Майя відсторонилася від сестри, яка її втішала. Оленка навіть не помітила зміни в настрої, тому буденно пояснила. — Кажу, знайдеш іншого, які твої роки. Он, Мишко Савченко досі у … Читати далі

Віктор Степанович і Марина Миколаївна вже сто разів пошкодували, що послухали сина і продали свій будинок. Нехай їм там було важко, але це був їхній дім. Вони там були господарями. А що тут? Вони боялися виходити зі своєї кімнати, щоб не спричинити гніву невістки Катерини. Її дратувало буквально все. Як вони ходять, човгаючи капцями. Як … Читати далі

Марина прокинулася від гуркоту. Знову. Знов щось летіло, билося, розбивалося. Годинник показував половину сьомої ранку. Неділя, ось такий вихідний. Єдиний день, коли можна було поспати бодай до восьмої. – Мати! — репетував Діма з кухні. — Де мій кухоль? Ти все знову переставила! П’ятдесят два роки. Вона підвелася з ліжка, натягла халат. У дзеркалі — … Читати далі

У коридорі жіночої поліклініки на лаві сиділа жінка похилого віку. Поруч із нею сиділа щупла дівчинка, років 15-ти, у короткій спідниці, з-під якої стирчали гострі коліна. Бабуся привела онучку на аборт. Бабуся весь час важко зітхала. Внучка з переляканим поглядом озиралася на всі боки. Поруч із нею стояв пакет. Підійшла дівчина, років 30, і сіла … Читати далі