– У нього немає слабкого шлунка! – вибухаю я. – Це ви його таким зробили! Ви і ваша гіпер опіка

Я дивлюся на унітаз і не можу повірити своїм очам. Там, у білосніжній керамічній чаші, плавають залишки моєї солянки – тієї самої, що я варила чотири години. Чотири. Години. – Наталю Львівно! – кричу я, відчуваючи, як тремтить голос. – Ви що ж це робите?! Свекруха з’являється у дверному отворі ванної, витираючи руки бездоганно білим … Читати далі

– Але ти ж не хочеш жити зі мною? Я навіть тепер не знаю, як вчинити. Може, ще раз спробуєш напроситися до тата

– Дочка не від мене! Це точно! Не моя це дочка. Дівчина зовсім на мене не схожа, – кричав Олексій. Він узагалі потворно поводився на процедурі розлучення. Потворно і дріб’язково. Ділив усе, аж до чайника. – Все куплено в шлюбі, тож половина моя. А якщо по справедливості, то я взагалі всю побутову техніку маю забрати. … Читати далі

Я зніму тобі готель у рідному місті, а найближчим часом квартиру на місяць. Далі ти сама. Розпорядися грамотно грошима, які ти вкрала

– Алло! Привіт, люба! Зараз зателефонувала мама, у неї проблеми. Вона проїздом у Києві, питає: їй готель знімати, чи можна в нас зупинитися? – Привіт! Звичайно, у нас! – зітхнула Олена. – Коли вона приїде?Зараз що-небудь смачненьке приготую! – Не потрібно. Вона вже їде до нас. Викликав їй таксі і скинув грошей на карту, сама … Читати далі

– Так він і є овоч! – Я встала і пішла до виходу. – Грошей більше не дам. Хочете – тягніть його. Але це ненормально

– Донечко! – каже мама. – Як у тебе справи? А ми ось братику твоєму машинку купили. “Братику” моєму – двадцять сім років. А “машинку” йому купили – недешеву іномарку. Ну і про мої справи мама запитувала для видимості. Насправді, ні її, ні батька не хвилює, як у мене справи. Мені вже тридцять років. Живу … Читати далі

– Може й начальник. Він приходить, мені цукерки приносить. І торт нам усім. І ще, – Оля зважує, чи варто ділитися такою сокровенною інформацією з батьком

– Ти, тату, більше до нас не приходь. А то, коли ти йдеш, мама завжди плакати починає. І плаче до самого ранку. Я засну, прокинуся, знову засну і знову прокинуся, а вона все плаче і плаче. Я її питаю: “Мамо, чому ти плачеш? Через тата?..” А вона каже, що й не плаче, а просто носом … Читати далі

– Ти знущаєшся? – прогарчав він, звертаючись до мачухи. – Будинок мій, ви не маєте до нього жодного стосунку, ні ти, ні ця гарпія

Двадцять п’ять років тому Роза Павлівна вийшла заміж за вдівця з десятирічним сином. Подруги хором твердили, що вона робить помилку і псує собі життя, але Роза Павлівна відповідала всім: – Чужих дітей не буває, вирощу Олексія як свого сина. І хоча налагодити стосунки з пасинком було непросто, той згодом звик до нової дружини батька. Олексій … Читати далі

– Та вже, ляжеш тут спати… – Сергій спантеличено потер лоба. – А я всього лише один вечір у твоїй ролі побув

– Мамо, що на сніданок? – Аліна здивовано подивилася на порожній стіл і відкрила холодильник. – Олено, Макар сік розлив. Де моя синя кофта? Олено! – Кричав з кімнати Сергій. – Мааааам! Шкарпетки мокрі. – Закотився Макар, мабуть, вже наступивши в калюжу соку. – Мамо, я запізнюся. – Аліна зачинила дверцята холодильника і запитально подивилася … Читати далі

– Ого, так ти навіть квитки їм не оплатив? Просто пообіцяв безкоштовне проживання в чужій квартирі

– Слухай, я тут подумав… – Андрій неквапливо намазував мед на свіжий тост. – Цього року треба влаштувати справжнє свято. – Звичайно, – Марина посміхнулася, розливаючи ранкову каву по чашках. – Я якраз хотіла обговорити, як ми відзначимо наш перший спільний Новий рік. – Ось і чудово! – пожвавився Андрій. – Я вже все придумав. … Читати далі

– Ось так і покохав мене твій дідусь худу, в скромному платтячку. Адже якщо кохаєш людину, то кохаєш усе

– Дякую, я не буду. – Катерина відсунула від себе тарілку з запеченою картоплею і куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. – Курка за твоїм улюбленим рецептом. – Мама здивовано підняла очі на доньку. Катерині було двадцять, і вона завжди відрізнялася хорошим апетитом. Це не заважало їй залишатися у відмінній формі. Ще зі школи, … Читати далі

– Як це ти спати лягла, коли посуд не митий? І що, що воду вимкнули, мала в мисці помити! – Приїхала я до невістки зранку і побачила страшну картину

Мій син Петро працює позмінно на заводі. Добу через дві. Мені це ніколи не подобалось. Адже невістка Таня сидить собі вдома, доки син гарує. Та зарплата в нього гарна, тому змінювати місце не збирається. І саме тому я намагаюсь хоч якось контролювати невістку і коли в Петра зміна – часом навідуюсь до неї додому. Зазвичай … Читати далі