Романович

— Будиночок не ваш. Хоча ви праві, є за що нам дякувати, що пустили вас сюди пожити. — Як пожити? Я думала, це мій будинок. Планувала переїжджати на постійне проживання. Навіть оплатила новий дах, старий трохи протікав… — Дуже просто. Ми з Кирилом все обговорили заздалегідь. Бачите, грошей у нас не так багато, а дачу … Читати далі

– Катю, де моя краватка синя? – крикнув Дмитро зі спальні. Катерина стояла на кухні, помішуючи вівсянку. Сім років заміжжя, і щоранку – як день бабака. Він поспішає в офіс до успіху та грошей, вона залишається між плитою та пральною машиною. – У шафі на другій полиці! – озвалася вона. – Не бачу! Катя, де … Читати далі

Бабу Катерину в селі знали всі, їй уже перевалило за сімдесят. Вона мала двох дітей – сина й дочку, але обидвоє давно поїхали в світи й з рідною мамою спілкувались не часто, лише листівки на великі свята. Але літня жінка не нарікала, приймала все як є. – Та що мені треба? – казала вона сусідці … Читати далі

Дарину дратувало, що мама ходить мити підлогу і прибирати в квартирах до чужих людей. Вони це особливо не обговорювали, але Ніна Іванівна знала, що донька її соромиться. — Мамо, ти що, не можеш іншу підробіток знайти? Можна в’язати на замовлення, це й то пристойніше. У Маринки мама торти пече, такі красиві, що нарозхват ідуть, їй … Читати далі

— Мамо… Я сьогодні бачила Євгена. У кафе, з іншою жінкою. Вони… — Марина запнулася, намагаючись підібрати слова. — Були занадто близькі. Це була не ділова зустріч. Він її цілував. Любов Сергіївна завмерла, немов не почула сказаного. Вона повільно повернула голову в бік дочки, а потім вибухнула саркастичним сміхом. — Ти жартуєш, так? — її … Читати далі

Все життя Наталя жила заради чоловіка та дочки. Зустрілися вони з Василем випадково. Він прийшов на побачення з іншою дівчиною, чекав на неї, а вона не прийшла. Наталка сиділа на лавці й притискала носову хустку до розбитого коліна. Поруч лежав велосипед. Вася зголосився допомогти, провів її додому. Його дівчина зникла, він навіть був радий цьому. … Читати далі

– Валеро, подивися, яка сукня гарна! – крутилася перед чоловіком Рита у новій сукні. – Ти знову нову купила? – зітхнувши, спитав Валера. З грошима напружено, а вона знову вбрання собі купує! – Ну, так! – радісно відповіла Рита, продовжуючи крутитися і кокетувати. – А з їжі ти що купила? – спитав Валера. – Йогурт, … Читати далі

Під деревом лежав собака, брудний, виснажений, він був прив’язаний до дерева. Обдираючи пальці, Женя розплутувала мокрі вузли. Звільнивши мотузку, вона змогла нарешті роздивитися тварину. Те, що вона побачила, її вразило. Женя йшла, не розбираючи дороги. У голові звучало тільки: «Жаль, занадто пізно… ми нічого… нічим… не можу сказати, але вам треба упорядкувати всі справи… знеболювальне… … Читати далі

— Ні, ви уявляєте? — Денис кинув телефон на стіл так, що чашка з кавою підскочила. — Тепер я ще й плиту повинен чистити! Що далі — підлогу на колінах мити? У кімнаті відпочинку запала тиша. Максим відірвався від бутерброда, Вітьок перестав гортати новини, навіть вічно мовчазний системник Ігор підвів голову від ноутбука. — А … Читати далі

Марія вийшла заміж у двадцять два. Не з великої любові – швидше з довіри. Вона знала Петра ще зі школи, він був спокійним, розсудливим, не пив, не гуляв. «Та з ним хоч у воду, хоч у вогонь», – казала тоді її мама. Жили, як усі. Не бідно, не багато. Вона працювала в школі вчителькою, він … Читати далі