Романович

Олена завжди була жінка тиха, лагідна й розважлива. Хтось скаже: така, що й мухи не скривдить. Але хто знав її ближче – той бачив: у її мовчанні було більше сили, ніж у чужих криках. Вона вийшла заміж за Івана – хлопця роботящого, але з характером, як у батька: впертий, гарячий, прямий. А найбільше випробування на … Читати далі

Прозріння прийшло до мене пізно. В свій 65-й день народження я зрозуміла, що 40 років я працювала безкоштовною служницею для своїх дітей. Безкоштовна няня, особистий психолог, круглодобова служба порятунку, але коли сили вичерпалися, мене викреслили як непотрібну річ. Коли в мій день народження ніхто з дітей і внуків про мене не згадав, я не плакала, … Читати далі

Олена вийшла з душу, в махровому халаті, на голові тюрбан з рушника. Поглянула на себе в дзеркало і посміхнулася. Настрій чудовий, вихідний, чоловік Вадим поїхав до батьків, син Ромка пішов гуляти. “Зараз приготую обід, може, спекти шарлотку?” На вулиці весна, сонце щедро поливає кімнату променями. Дзвінок у двері. Подивилася у вічко — незнайома дівчина. Відчинила. … Читати далі

Проспала! По дорозі з ванної до вхідних дверей нафарбувавши губи, глянувши на себе в дзеркало і похапцем натягнувши плащ з черевиками, Ліля вже через три хвилини після пробудження їхала в ліфті. Вийшовши на вулицю, вона зрозуміла, що йде дрібний вересневий дощик, що мрячить, але повертатися за парасолькою часу не було. Зрадницький будильник сьогодні підвів її! … Читати далі

– Та кому ти взагалі потрібна, стара калоша? Ти всім тільки в тягар! Ходиш тут, смердиш! Була б моя воля, я б тебе… А доводиться терпіти. Ненавиджу! Поліна мало не похлинулася чаєм. Щойно вона розмовляла зі своєю бабусею, Зінаїдою Сергіївною, по відеозв’язку. Та відійшла на хвилинку. – Почекай, сонечко, я зараз повернуся, – сказала вона, … Читати далі

Тамара та Олександр купили дачу. Здається, подія радісна. Вони теж так думали та поділилися своєю радістю з близькими людьми – насамперед зі своїми батьками. І тут почалося: – Навіщо? – одночасно запитали теща та свекруха. – Відпочиватимемо, – відповів Олександр. – Квіти розводитиму, – додала Тамара. – То приїжджайте до нас на дачу та відпочивайте, … Читати далі

– Олено, ми коли квартиру оформляти їдемо? Мені треба на роботі попередити, що візьму відгул, – гукнув Олег із ванної. – Можливо, в четвер, ще все незрозуміло поки що. Але тобі, у будь-якому випадку, там бути зовсім не обов’язково. – Я сама з’їжджу. Може, батька візьму за компанію, якщо він не буде зайнятий, – відповіла … Читати далі

– Ірино, ти могла б хоча цього разу мене зрозуміти? Невже важко зварити бульйон, адже мова йде про мого батька, – Сергій виглядав розгубленим. – Про твого батька? Та він і не згадував про тебе, жив своїм життям. А тепер я маю йому бульйон варити? – Ірина вибухнула, наче давно хотіла все сказати. З Сергієм … Читати далі

— Яку половину? — обурилася Катя. — Іване, цю квартиру ми купили на гроші від продажу попередньої, а на ту нам гроші дали мої батьки! — Але вона була куплена під час шлюбу! І твоя машина, до речі, теж! — Але машину, ти сам знаєш, я купила за свої гроші! — Знаю, і що? — … Читати далі

– Виженіть його звідси! Виженіть негайно! Йому тут не місце! – гнівно кричали покупці, показуючи пальцями на літнього чоловіка у рваному одязі, який, переступаючи з ноги на ногу, стояв біля входу. – У мене є гроші… – тихо говорив він, показуючи всім незадоволеним пластиковий стаканчик із копійками. – Є гроші… Мені б тільки хліб купити. … Читати далі