Романович 
– Алло мамо, ти пенсію отримала? – почувся рідний голос сина Ганни Василівни. – Та синку, отримала, тільки лікар мені виписав ліки більше чим зазвичай, серце сильно турбує, – виправдовуючись відповіла Василівна. – Мені платіж за машину треба внести, я потім куплю тобі ліки з авансу, – не вгавав синок. – Як знаєш Вітюшу… Ганні … Читати далі
— Дивись, знову твій прийшов, у чергу встав, а сам так і шукає тебе очима! – злегка штовхнула ліктем свою напарницю Надя і показала очима, – Он там стоїть. — Та годі, чого це він мій, старий якийсь, Надю, та й не симпатичний, одягнений не модно в мотлох якийсь, скажеш теж, – пиркнула Вікторія. — … Читати далі
— Ну і навіщо ти знову стільки продуктів накупила? – кривилася Галина, дивлячись, як невістка розбирає сумки. — Я завжди купую з запасом, щоб на вихідних нікуди не виходити, – розповідала вона. – До того ж, завтра в гості має заїхати моя сестра з родиною. — З якого приводу? – ще більше зіпсувався настрій у … Читати далі
Юля терпіти не могла верхні полиці в поїзді, тому постійно купувала тільки нижні. Їй часто доводилося мотатися країною через роз’їзний характер роботи, тож уже навчилася ловити хороші квитки і намагалася продумувати маршрут максимально зручно і правильно. Збираючись у чергову поїздку, вона купила за два тижні квиток і тепер розмістилася в купе, налаштовуючись на тривалу поїздку. … Читати далі
– Ти… Ти… – Ольга схвильовано вхопилася за одвірок, нахилилася, щоб ковтнути повітря, – Ти знаєш… Павло повернувся, – видихнула. Вона важко дихала, бігла, перестрибуючи купи, легко, як молода кізочка, перемахуючи через усі перепони – так хотілося першою поглянути на реакцію Надії. Бігла берегом річки, так було скоріше – будинки виходили до річки. Але перед хатою подруги … Читати далі
Цікава та тепла історія. У Сашиному під’їзді жила одна малоприємна літня жінка Ангеліна Вікторівна. Висока і худа. Весь будинок від неї страждав, катком могла проїхатися по будь-кому. І я не виняток, і в мене час від часу летіли отруйні стріли безглуздих звинувачень. Тільки я пані стримана, загартована спілкуванням із прискіпливими клієнтами в ательє, у конфлікт … Читати далі
Ця бабуся приїхала до нас вмирати. Точніше, її привіз до нас старенький племінник, великий, суворо-важливий чоловік, що обожнює себе в надмірному розквіті сил. Він так і сказав на співбесіді: – Нехай у вас вмирає, це вам звичніше. І врахуйте, вона неадекватна” Неадекватна бабуся сиділа на стільці, бовтала ногами й, посміхаючись, дивилася у вікно. Товста, збентежена … Читати далі
Тітку Параску привезли з села. Літній жінці вже важко з господарством стало. Ось племінниця Ліда її до міста і забрала до себе. Чоловік Олексій не заперечував. Він в усьому слухався беззастережно своєї гучноголосої та пишнотілої Лідочки. – Не чужа людина. Тітка все-таки. В неї своїх дітей немає. А в мене матусі нема тепер. Вона тітки … Читати далі
— Кириле, я затрималася трохи на роботі, ти поїдь з дітьми, а я заскочу додому, переодягнуся і поїду… — Так Алло, добре. Я збираюся тоді, дітей беру і їду, чекаємо тебе в мами. Подарунок заберу, а квіти сама купиш? — Звісно! Алла швидко доробляла справи, збирала папери, намагалася не поспішати, але не виходило, усмішка грала … Читати далі
Олеся перша помітила, що з бабусею щось недобре коїться. Двічі на місяць вона приїжджала до неї, щоб помити кахель, зняти чи повісити штори, з’їздити на ринок за м’ясом. У бабусі були хворі ноги, і далі за магазин за вікном вона не ходила. Олеся любила бабусю і виконувала цей обов’язок якщо не із задоволенням, то хоча … Читати далі