Романович

Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час, але з вітальні, вийшов Семен. І виніс звідти ще одну зібрану валізу. Він поставив її поруч з іншими валізами, пакетами, баулами, мішками і коробками, які заповнили весь передпокій. Озирнувся. Перерахував. Дістав із кишені список. Звірився. Ще раз усе уважно оглянув. – Ну? – … Читати далі

Яка ж у нього дружина страшна, як він із нею тільки живе… Марина плакала щодня. Хоча і це їй давалося важко. Обпалені повіки толком навіть закриватися не могли. Кожен вихід із дому давався їй важко. Як фізично, так і морально. З усіх боків вона чула здавлене: «Яка ж у нього дружина страшна, як він із … Читати далі

Олег лежав на спині. На його плечі, в ямці під ключицею прилаштувалася голова Марина. Одну ногу вона закинула на нього, долоньку притиснула до грудей просто над серцем. Він прислухався до її рівного дихання, мліючи від щастя. “Ось так би лежати все життя…” – подумав Олег і прикрив очі. Він здригнувся, немов хтось штовхнув його в … Читати далі

– Мамо, тут якісь дядько з тіткою приїхали на машині й заносять до нас свої сумки та валізи. І ще собака з ними, великий такий, я його боюся! – зателефонував Олені на роботу восьмирічний син Петя. – Що? Які дядько з тіткою? Ти що мене лякаєш? – розгубилася вона. На роботі сьогодні був завал, потрібно … Читати далі

— Жінко, не знаєте, автобус уже пішов? — до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик, а не чоловік, добре за п’ятдесят, у куртці та треніках, на плечі пошарпана сумка. Обличчя простецьке, з вусами. Лариса Андріївна вуса завжди терпіти не могла, відвернулася, не відповівши. — Жінко, вам що, важко сказати? Автобус останній пішов чи ні? Ви … Читати далі

– Мамо, а ти ці туфлі на шпильці купила і не носиш, вони тобі не потрібні? — Кіра заїхала до батьків за якимись своїми речами і копалася в шафі. — Ну зараз не ношу, а треба буде — одягну! — Нелю останнім часом дивували питання Кіри. — Ну так, одягнеш! Та ти як вийшла на … Читати далі

– Не думаю, що це гарна ідея, Таню! – Сказала мати доньці. – Твоя свекруха та ще мадама! А приймати її у себе цілий місяць – це буде велике випробування для тебе з Андрієм! Повір мені! — Та ну, мамо! А що такого може статися? — Все, що завгодно, повір! Тим більше я вже не … Читати далі

Інна незрозуміло насупилась, засунула папку з документами в стіл і попросила повторити, що сказала незнайомка. – Чого незрозумілого? Петя давно мене кохає, а не тебе. Ти стала схожа на ломового коня, а не на жінку. Ось він і вибрав, кого краще. Сам-то сказати тобі таке не міг, донька, сім’я – всі справи. Він людина порядна, … Читати далі

— Ніночко, кохана, ти не повіриш, що я зробив! — радісно викрикнув чоловік Олексій, наче знайшов 100 гривень в забутій куртці. Ніна завмерла з банкою варення в руках. Вона закочувала вже десяту за рахунком і втомилася. Все-таки не її це шлях. Скоріше б у понеділок на роботу. Там зрозумілі завдання, начальник такий… добрий, не те, … Читати далі

Антон повертався додому пізно ввечері. У руках сумка з речами. З чим пішов від дружини півроку тому, з тим і прийшов. ” Додому! Як там добре і затишно. Моя товстушка Ірішка міцно обійме та поцілує.З криком :-“Тато!”кинеться на шию Дашка, Ігор буде пускати бульбашки і дивитись на нього своїми чистими сірими очима. Ось дурень, а…. … Читати далі