Романович

– Матусю, ми привеземо до тебе Сашка на вихідні? – злегка, ніяковіючи, запитала Наталя. Вона помітно нервувала, бо розуміла, що вони з Гришею вже зловживають добротою матері. – Звичайно, донечко, – кивнула Ольга Борисівна. Онук частенько гостював у бабусі. Коли Сашко з’явився на світ, Ольга Борисівна проводила з ним багато часу. Їй ніяково було весь … Читати далі

Віктор завмер, дивлячись на дружину. Його Олеся змінилася до невпізнання. Здавалося, що не було п’ятнадцяти років шлюбу між ними, що пролягла прірва, подолати яку тепер уже не вдасться, як не старайся. Вона дивилася на чоловіка зовсім чужим поглядом, без сліду колишньої ніжності. Лише сталева рішучість сяяла в її очах, бажання завершити все просто зараз. – … Читати далі

Антоніна Петрівна снідала на кухні у своєї доньки. Робила вона це з великим задоволенням. Нікуди не поспішала і з апетитом смакувала їжу. Прокинувшись сьогодні рівно о дев’ятій, коли вся сім’я доньки вже покинула квартиру, роз’їхалася – хто на роботу, хто на навчання, Антоніна Петрівна не поспішаючи піднялася. Вона вмилася і почистила зуби. Потім нанесла на … Читати далі

Наталя не могла повірити в те, що відбувається з нею. Її чоловік, рідний, єдиний, якого вона вважала своєю підтримкою і опорою, сьогодні сказав їй: “Я тебе не кохаю”. Потрясіння було настільки велике, що вона застигла в безглуздій позі й перебувала в ній увесь час, поки він бігав довкола, збираючи речі й гримлячи ключами. Так, ось … Читати далі

Алла щойно вийшла з ванної, сіла на кухні, із задоволенням потягнулася, відчуваючи, як шовковий халатик приємно холодить тіло. А у ванній спекотно, пахне рожевою олією і висить у повітрі пара. Ось зараз би опинитися десь у селі, вибігти, в чому мати на світ привела, на задній двір, закричати і стрибнути в холодний ставок, гратися там, … Читати далі

– Мама дзвонила, – Сергій кинув фразу ніби мимохідь, не відриваючись від екрана телефону, де миготіли якісь спортивні новини. Він сидів у своєму улюбленому кріслі, тому самому, що Ірина вже двічі безуспішно намагалася вмовити його винести на смітник. – У неділю ввечері чекають нас на вечерю. Як зазвичай, о шостій. Ірина, яка стояла біля кухонного … Читати далі

Анна стояла біля вікна своєї квартири, спостерігаючи за метушнею київського ранку. Шість років тому вона приїхала сюди з Житомира з єдиною валізою і залізною рішучістю побудувати кар’єру. Тоді вона й уявити не могла, що зустріне Дмитра – чарівного архітектора з пристойної сім’ї, який стане її чоловіком і квитком у зовсім інший світ. Світ, який так … Читати далі

– Що ти купив? Не бачиш, чи що? Просила, як людину, список дала, а ти… На зло, чи що? – Поліна з досадою викидала продукти з пакета на стіл. – Лише б покричати, – похмуро огризнувся Олексій, знімаючи черевики в передпокої, – усе за списком, як в аптеці. – Так? Це що, сир? Я такий … Читати далі

– Твої друзі їдять і відпочивають за наш рахунок, – дорікнула Валентина чоловікові. – Самі навіть пачки печива не привезуть! – А що такого? – не зрозумів Юрій. – Ми ж майже сім’я! – От і обслуговуй свою сім’ю сам!***У суботу Валентина з чоловіком вибралися на дачу, до сезону підготуватися і шашликами побалуватися. Справ накопичилося … Читати далі

– Вибач, але я не зможу приїхати, – голос Андрія в телефоні звучав напружено. – Мурці зовсім погано. Відмовляється їсти. Я вже їду у ветклініку. Світлана повільно опустила руку з телефоном, відчуваючи, як рум’янець сорому заливає обличчя. Батьки сиділи навпроти, вичікувально дивлячись на неї. Мати вже встигла замовити салат і пляшку напівсолодкого. Батько нетерпляче постукував … Читати далі