Романович

Дружина весело щебетала всю зворотну дорогу додому. Будувала плани, згадуючи приємні моменти сьогоднішньої зустрічі з Галиною, сміялася без приводу. Микола насилу стримував роздратування, у нього боліла голова, але це не було приводом приховувати правду. Ось зараз, ще хвилина…і він розповість дружині все. І тоді одразу злетить з її обличчя, як від пориву холодного вітру, весела … Читати далі

Коли всі гості роз’їхалися після весілля доньки, і у квартирі настала, нарешті, тиша, Злата плюхнулася в крісло, витягнувши втомлені ноги. – Невже все? Думала, це ніколи не закінчиться. Звідки в нас стільки родичів? – Сподіваюся, Поліна не надумає вдруге виходити заміж, – бурмотів Сергій, відкинувшись на спинку дивана і заплющивши очі. – Хоча, мені цей … Читати далі

– Тетянко, люба, проходьте, роздягайтеся, – Лідія Василівна обмахнулася рушником, витираючи мокрі руки. У передпокої пахло хвоєю, мандаринами і чимось смаженим. – Дякую, – Таня обережно поставила свою витончену сумочку на полицю для взуття, оглядаючи тісну, але затишну квартиру. Її погляд затримався на строкатому килимі в коридорі та на стінах, обвішаних старими фотографіями в дерев’яних … Читати далі

– Наталко, ти дивовижно готуєш! – похвалив дружину Олексій, навертаючи пельмені зі сметаною і чорним перцем. Це було в перший рік їхнього шлюбу, і тоді на Наталю, як на господиню, з розчуленням дивилася її свекруха Орина Іванівна. Але потім сталося те, чого ніхто не міг очікувати – мати чоловіка подалася в моделі. Справа була так. … Читати далі

– Тетянко, люба, проходьте, роздягайтеся, – Лідія Василівна обмахнулася рушником, витираючи мокрі руки. У передпокої пахло хвоєю, мандаринами і чимось смаженим. – Дякую, – Таня обережно поставила свою витончену сумочку на полицю для взуття, оглядаючи тісну, але затишну квартиру. Її погляд затримався на строкатому килимі в коридорі та на стінах, обвішаних старими фотографіями в дерев’яних … Читати далі

– Скільки можна вдома сидіти? Коли ти вже підеш на роботу? – Андрій був сьогодні в поганому настрої й одразу завів розмову, від якої в Каті вже зводило щелепу. – Андрію, ми стільки разів уже це обговорювали… Як я зараз можу влаштуватися на роботу? Хто займатиметься дітьми? Марія тільки пішла в дитячий садок і не … Читати далі

– Відрізай, мамо, або я сама ножицями пройдуся, – донька ревіла, сидячи на табуретці. Хвилі пшеничного волосся струменіли по спині й торкалися сидіння. – Що ж мені тепер через брата в дівках сидіти все життя. Тетяна Петрівна подивилася на чоловіка, але ножиці не взяла. – Не дури, – батько забрав інструмент з її рук, – … Читати далі

– Мені не подобається стрижка. Я не буду платити. – Блондинка вже півгодини з’ясовувала стосунки в адміністраторки салону, де Настя працювала майстром із манікюру та педикюру. – Дівчино, ви просто підрівняли кінчики. Це не стрижка. – Так?! А що ж це? За законом… – Добре, що ви хочете? Щоб майстер вам перестриг волосся? – уже … Читати далі

Влад вимкнув воду в душі. Витер обличчя рушником, прислухався до звуків зі спальні. Марія ще спала. Краплі стікали по його плечах, залишаючи вологий слід на щойно вимитій підлозі. Глянувши мигцем у дзеркало, Влад залишився задоволений своїм відображенням. У тридцять сім він мав непоганий вигляд. Регулярні походи в спортзал і здоровий спосіб життя давали свої результати. … Читати далі

Багато років кожен ранок у Надії починався однаково. Спершу чоловік Семен вимагав у неї вранці парні шкарпетки і чисту футболку. Потім з’явився син, і ось вони вже удвох із батьком насідали на неї, благаючи швидше знайти в цьому хаосі їхній одяг. З появою доньки все “змінилося” – збирати доводилося вже трьох. – Надюшо, я ж … Читати далі