– Усе має бути справедливо! Шкода, що я тебе цього не навчила! – розчаровано сказала та доньці

– Мамо, з днем народження! – широко посміхаючись, Олена поцілувала матір у щоку. – Вітаю вас, – перейняв естафету чоловік Олени. Він вручив тещі величезний букет червоних троянд і подарунковий пакет, у якому лежали улюблені парфуми Анастасії Вікторівни. – Ой, дякую, любі! Добре, що приїхали. Проходьте у вітальню. Там уже Лера, тітка Валя і дядько … Читати далі

– У тебе є я. І якщо вже мій син не зумів оцінити тебе належним чином і зберегти те, що має, то я зроблю це за нього

– Сашко, алло! Ну ти де? Ти час узагалі бачив? Що ти робиш у своєї мами так довго? Скільки можна висиджувати? У мене вже сил немає зовсім! У відповідь у телефонній трубці Настя почула якийсь незрозумілий шум, шурхіт і, як їй здалося, жіночий сміх. – Сашко, та де ти взагалі? – Та Насть, їду я … Читати далі

– Я втомилася, Антоне. Дуже втомилася. Від брехні, від безгрошів’я, від твоїх обіцянок. Мені потрібна визначеність

– Ну і куди ти тепер? – Зінаїда Петрівна стиснула губи, дивлячись на сина. – Із заводу пішов, у таксі не хочеш, в охорону – нижче гідності. Антон мовчав, механічно помішуючи остиглий чай. Нова чашка з сервізу, який мати дістала спеціально для цієї розмови, здавалася чужою і недоречною. Як і сама ця розмова о десятій … Читати далі

Але зараз-то я дружина чоловіка! І як я можу бути сильною, коли в мене такий прекрасний чоловік? Звичайно, я слабка

– Галю, а ти ж мені брешеш, – спокійно заявив Михайло. – І в думках не було! – відповіла Галя з посмішкою. – Те, що ти мені брешеш, я знаю точно! – упевнено сказав Михайло. – Питання в іншому! У чому ще ти кажеш неправду? – Михайлику, та я ніколи тобі не брехала! – поклавши … Читати далі

– Речі я в передпокої залишив, не вірив, що моя чиста, добра Свєта виставить мене на вулицю, – крикнув чоловік

– А де твій благовірний? – запитала Надія, подруга Світлани, раптово зателефонувавши їй увечері в п’ятницю. – У відрядженні, у якесь село викликали обладнання лагодити, – спокійно відповіла Світлана, продовжуючи нарізати салат для дочки. – Точно? – вкрадливо запитала Надія. – А то я зараз на пляжі , і повз мене щойно пройшов підозріло схожий … Читати далі

– Що ви придумали? Які заробітки? А діти? Їм тато з мамою потрібні! Цілий місяць! Нічого собі

– Це все? – Ірина з подивом подивилася на чоловіка, – і заради цього ти днюєш і ночуєш на роботі? – Тобі скільки не дай – все одно мало, – буркнув Олег. Він хотів вийти з кімнати, але Ірина його зупинила: – Почекай, ми недоговорили. Олег, демонстративно зітхнувши, плюхнувся на диван: – Ну? – Я … Читати далі

– Усе буде добре, малюк. Ми й удвох упораємося

У дитячому будинку йому не сподобалося, тому, коли приїхала тітка, татова сестра, і сказала, що забере його до себе, Дмитрик зрадів. Тітку він знав погано, вона всього рази три приїжджала до них у Харків і скаржилася, що її брат надто вже далеко забрався. Але щоразу, коли вона приїжджала, привозила Дмитру купу подарунків, і коли не … Читати далі

– Ні вже, з тобою я вже пожила! На десять життів вистачить! Усе, Вітенько

– Вчасно тобі премію дали, якраз свій кредит закрию, – кинув Віктор, ліниво колупаючись виделкою в тарілці. Я застигла з кухлем у руці, відчуваючи, як кров холоне в жилах. Він зараз серйозно? Чи знову невдало пожартував? Повільно підняла погляд, натикаючись на байдужий вираз обличчя чоловіка. – Тобто як це – свій кредит? – голос тремтів … Читати далі

– Напевно, ти розсердишся на мене, але не можу я мовчати! Ти була такою доброю до мене

– Поки суп гарячий, віднесу тарілочку Василю Георгійовичу, – промовила Наталя, наливаючи суп у контейнер. Вона спеціально купила багато одноразових, щоб було в чому виносити їжу чоловікові. Денис скривився, утім, як і завжди. Усе це йому здавалося дикістю і якоюсь маячнею. Він би зрозумів, якби дружина підгодовувала кішечку чи песика. Але безхатька! – І навіщо … Читати далі

– Я готова допомогти іноді, але не жертвувати своїм часом і бажаннями повністю. Сподіваюся, ви навчитеся планувати своє життя без постійного використання мене

– Мамо, ти де? – вигукнула Олена, помітивши порожню квартиру й здивовані очі сина Іванка, який щойно прийшов зі школи. – Пішла. Не відповідала на дзвінок, і записки немає, – піддакнула з порога Віра, старша сестра Олени, яка теж завітала в гості до матері. Вони обійшли кімнати, але ніде не виявили звичного маминого образу: акуратні … Читати далі