— Хто ви? — запитала незнайомку з немовлям, відкриваючи двері ключем, який знайшла серед речей свого загиблого чоловіка…

За кілька секунд, після того як Ліза закрила двері, постукавши для пристойності, але не чекаючи відповіді, у кабінет зайшов високий статний чоловік середніх років. М’яко усміхаючись, він привітав Анну. – Давненько не бачилися, – відповіла Анна з усмішкою, виходячи з-за свого столу та сідаючи за стіл переговорів навпроти гостя. Вона уважно вдивлялася йому в очі. … Читати далі

До матері трьох дітей сів у таксі чоловік, який виглядає як її загиблий чоловік

Інна важко зітхнула, знову переглядаючи газету. Жодної вакансії, яка могла б підійти для підробітку. Та й узагалі, вона вже давно задумувалася змінити роботу. Постійні зміни змушували залишати дітей одних на цілі дні, а зарплати ледве вистачало на найнеобхідніше. У двері подзвонили. Денис поспішив відчинити, а Інна пішла за ним. Час був уже восьма вечора — … Читати далі

— А до мами дяді заходили, поки тебе не було, — видала донька. 😮

— Із мамою в кімнаті зачинялися. А потім він пішов, і подзвонив дядько Вітя. Мама довго з ним говорила. А тоді причепурилася й пішла. — Як пішла? А тебе саму залишила? Кристина помітила, як у чоловіка на скронях з’явилися жилки, але навіть уявити не могла, звідки донька взяла цю інформацію. — А до мами вчора … Читати далі

«Дuтбудuнк0Ba бiдHiсть!» — свекруха й чоловік кидали ці слова просто в обличчя Світлані. Та як же гірко їм довелося пошкодувати про це згодом…

Світлані було всього тринадцять років, коли доля завдала жахливого удару — її батьки загинули в автокатастрофі. Родичі? Вони просто відвернулися. Але дівчинка була особливою: розумною, гарною, вихованою та здоровою. Не дивно, що одна з нянечок дитячого будинку одразу звернула на неї увагу. А потім, у день її повноліття, відбулася подія, яка назавжди змінила життя Світлани. … Читати далі

Олена поверталася додому від коханця. Жінка глянула на годинник. – Ого, скоро північ! – подумала вона. – Мій Андрійко давно вже спить. Навіть не спитає, де я була. А мене це влаштовує! Завтра вранці все йому скажу, а потім піду до матері. Розійдемося! Набридло так жити… Олена відкрила двері. Вдома була тиша. На кухні на столі лежить якась записка… «Олено, вечеря в мікрохвильовці. Я в сестри, вона занедужала. Доброї ночі…» – писав Андрій. Олена вже збиралася лягати спати, як раптом побачила якусь синю папку. Жінка відкрила її й побачила якісь документи. Читаючи їх, Олена зрозуміла несподіване…

Коли Олена оселилася в квартирі чоловіка Андрія, поряд уже давно жили сусіди – Марія з Ігорем. Доброзичливі сусіди, ввічливі, які завжди поспішали на допомогу… – Оленко, приходьте з Андрієм до нас у гості! Я спекла улюблене печиво мого Ігорчика, – часто запрошувала Марія сусідів. Олена дивилася на Марію й Ігоря і не могла зрозуміти: – … Читати далі

Ліда клопотала на кухні, готувала плов на вечерю. Відкрилися вхідні двері. Додому повернулися діти. Оля та Ігор, одразу зайшли на кухню. – Привіт, мамо, – незвично серйозно сказав Ігор. – Привіт, – весело відповіла Ліда. – Скоро вечеря буде. – Мамо, нам треба поговорити, – почав Ігор, уникаючи погляду матері. Оля сіла на стілець поряд, і дивилася в телефон. – Щось сталося? – захвилювалася Лідія, витираючи руки об фартух. – Загалом, тут така справа… – Ігор зам’явся. – У нас для тебе новина! – Яка ще новина? – здивувалася мати. Але Лідія навіть уявити не могла, який «сюрприз» підготували їй діти.

– Як… продати? – прошепотіла вона. – А жити де ми будемо? – Ну, це наша квартира, – втрутилася Оля, не відволікаючись від екрану. – За законом. Нам із Ігорем потрібне своє житло. – Та яка вона мати, – обурювався Ігор. – Уявила з себе. Вона навіть як жінка нікому не потрібна. Оля лише прикрила … Читати далі

Лариса поставила на стіл останню тарілку із салатом. До святкування дня народження чоловіка все було готово. Через годину почали приходити гості. Віктор зустрічав їх, приймав вітання. – Ну що, давайте вже сідати за стіл! – сказав іменинник, коли всі запрошені зібралися у квартирі. Гості розсілися за столом. Раптом пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? Наче всі вже на місці, – здивувався Віктор і підвівся з-за столу, щоб відкрити двері. – Сиди, я відкрию, – зупинила його дружина. Лариса вийшла в коридор, відкрила вхідні двері і…ахнула від побаченого.

Лариса поставила на стіл останню тарілку із салатом і зітхнула. За годину прийдуть гості на День народження її чоловіка Віктора. Сорок три роки – солідний вік, який треба добре відсвяткувати. Вона спеціально купила нову скатертину і витратила півдня на приготування. – Ларисо, а Надя прийде? – несподівано спитав Віктор, поправляючи комір сорочки. – Яка ще … Читати далі

Марія прийшла в гості до подруги. – Олено, у мене біда, – з порога оголосила вона. – Що сталося? – захвилювалася Олена. – У моєї тітки ювілей, і вона мене запросила! – сказала Олена. – І в чому проблема? – здивувалася Марія. – В тому, що знову почнеться! «Марія, тобі вже тридцять два, а ти все одна!», – важко зітхнула Марія. – Ну то не йди, якщо не хочеш, – порадила подруга. – Не можу! Мама образиться… А знаєш що? У мене виникла ідея! – Марія різко повернулася до подруги і виклала їй свій план. Олена вислухала її… і аж рота відкрила від почутого.

– Все, годі! – Я туди не піду! Подруга Олена підняла брови, відволікаючись від манікюру. – Куди не підеш? – На ювілей тітки Люди! Знову почнеться! “Марія, тобі вже тридцять два, а ти все одна! Он Таня трьох народила! А Світлана вдруге заміж вийшла!” – Та й не ходи. – Не можу! Мама образиться. Каже, … Читати далі

Алла з Віктором одружилися. Батько Алли зробив зятя своїм заступником на власній фірмі. Алла ж купалася в компліментах чоловіка, у які їй не дуже вірилося, але дуже хотілося вірити… – Чому ти не народжуєш, Алло?! – раз у раз почала питати Аллу мама. Але Аллу Віктор переконав, що він має дуже важку роботу. Тільки-но Алла починала пропонувати, щоб вона теж вийшла на роботу, як Віктор образився. – Ти що, Алло, я ж для сім’ї стараюся, ледве додому з роботи приходжу! – казав він. – Хто ж мені поїсти приготує, одяг попрасує й попере?! І Алла погоджувалася… А потім Віктор зробив найгірше.

– Всі вільні, а ви, Алло Петрівно, будь ласка затримайтеся, – строго сказав начальник після наради. Алла приречено зітхнула. Схоже, що незважаючи на всі її зусилля, вона не вписалася в їх колектив… І справа не в її поганій комунікабельності, а зовсім в іншому… Останнім часом Аллі здавалося, що її неймовірні зусилля не минули даремно, і … Читати далі

У Ліди не стало мами… Мати мала великий будинок у селі. Влітку туди любили приїжджати родичі. Дехто міг всю свою відпустку провести в гостях. Мати Ліди відмовляти не любила, а точніше не вміла. Овочів та ягід завжди було повно, яйця від своїх курочок… Родичі дещо купували, та й Ліда завжди привозила матері продукти. Вона завжди говорила мамі, щоб не приймала стільки гостей, але ту було не переконати. А родичі приймали це, як належне… Все сталося уві сні, коли всі гості роз’їхалися. Знесилена після праці мати лягла спати. Вранці вона вже не прокинулася… Наступного року перше літо без мами почалося з несподіваного візиту…

Весна, а погода як улітку. Купа вихідних, гріх проводити їх у місті. Ліда й Славко поїхали на дачу. Вони взагалі хотіли переїхати туди, робота їх не тримала, обидва працювали з дому. На дачі працювати було зручніше. Там два поверхи, на другому можна було облаштувати хороший кабінет, і не один. Гроші у них на це вже … Читати далі