Романович 
Варення з вишні виглядало бездоганно — густе, прозоре, з яскравим насиченим кольором. Катерина акуратно протерла край банки, щільно закрутила кришку і поставила її в пакет, де вже лежали дві інші баночки з варенням, домашні пиріжки та коробка якісного чаю. Не надто багато, але й не з порожніми руками. – Катя, ти готова? — зазирнув у … Читати далі
– Ні, мамо, не піду. – Як це – не підеш? – Галина Андріївна аж остовпіла. – Я Тетянці обіцяла! Їй нікому допомогти, крім тебе, там потрібна чоловіча сила. Невже тобі так важко? – Важко, мамо. І не хочеться. – Хочеться чи не хочеться – це не виправдання! Дівчині треба допомогти, вона нам майже рідня! … Читати далі
Життя у великому місті, де оренда квартири коштує 15 000 гривень, а моя зарплата становить лише 20 000, змушувало мене ретельно планувати бюджет. Але одного дня я дізналася про зраду чоловіка, і це зруйнувало мій світ. У розпачі я зателефонувала подрузі Марії, з якою ми не спілкувалися кілька місяців. Той день я пам’ятаю, ніби це … Читати далі
Оленка й Світлана були рідними сестрами, але такими різними, як день і ніч. Оленка – тиха, домашня, з дитинства любила готувати, поралась на городі, мріяла про весілля в сільській церкві, про дітей і господарство. А Світлана – метка, розумна, завжди тяглася до світу: читала книжки, вчилася, а потім першою в селі зібрала речі й подалася … Читати далі
— Уявляєш, мама дзвонила, — Ігор, не відриваючись від екрану ноутбука, де миготіли якісь робочі графіки, кинув це в повітря так, ніби повідомляв про прогноз погоди. — На тиждень до нас збирається. Сказала, скучила, гостинців привезе. Олена, яка в цей момент зосереджено намагалася вдягнути нитку в голку, щоб пришити зрадницьки відірваний ґудзик до його, сорочки, … Читати далі
Під розлогим кущем у зливу сиділо крихітне сіре кошеня, що промокло до кісток. Він тремтів усім тілом, і, побачивши чоловіка, спробував подати голос – рот відкрився, але з нього не вирвалося жодного звуку. Все всередині наче завмерло: холод, знемога, голод. Чоловік глибоко зітхнув. Він повертався додому. Як завжди. Одне й те саме: крок за кроком … Читати далі
– Ось в нашій родині так заведено: треба все економити – воду, електроенергію, та й взагалі, жінки й діти – це після чоловіка. Тому їсть мій син, після нього ти з його тарілки, а потім ваша майбутня дитина, – заявила мені Марта Степанівна, коли ми вперше приїхали до них у гості. У мене від почутого … Читати далі
Коли В’ячеслав прийшов із роботи, дружина плакала. Теща похмуро гриміла на кухні каструлями. – Знову погиркалися… – Слава втомлено сів за обідній стіл і грізно глянув на тещу. – Вона сама винна! – миттєво відрізала теща. – Матір треба шанувати! І не суперечити їй. Я в неї в гостях, між іншим! – Ви в гостях … Читати далі
Андрій намазував масло на хліб, коли задзвонив телефон. На екрані висвітилося «Мама», і він відчув знайоме стискання в грудях. — Андрію, — голос матері звучав жалібно, з тією особливою інтонацією, яка віщувала прохання. — У мене суглоби розболілися, сама не справляюся з прибиранням. Приїжджай завтра з Оленою — нехай вона у ванній все відмиє, а … Читати далі
— Дім, тобі дзвонить твоя мама, — Анна простягнула йому телефон, не відриваючись від переговорів з постачальником риби. — Каже, терміново. Він взяв трубку, продовжуючи переглядати документи. Мати плакала в телефон уже хвилину, перш ніж він розібрав слова. — Дімочку, у Ігорка такі проблеми… Йому терміново потрібні гроші, інакше… — схлипування заглушило решту. — Мамо, … Читати далі