Романович 
Андрій намазував масло на хліб, коли задзвонив телефон. На екрані висвітилося «Мама», і він відчув знайоме стискання в грудях. — Андрію, — голос матері звучав жалібно, з тією особливою інтонацією, яка віщувала прохання. — У мене суглоби розболілися, сама не справляюся з прибиранням. Приїжджай завтра з Оленою — нехай вона у ванній все відмиє, а … Читати далі
— Дім, тобі дзвонить твоя мама, — Анна простягнула йому телефон, не відриваючись від переговорів з постачальником риби. — Каже, терміново. Він взяв трубку, продовжуючи переглядати документи. Мати плакала в телефон уже хвилину, перш ніж він розібрав слова. — Дімочку, у Ігорка такі проблеми… Йому терміново потрібні гроші, інакше… — схлипування заглушило решту. — Мамо, … Читати далі
– Мамо, нам треба поговорити, – сказала мені донька, не встигла я й поріг переступити. – Ти ж сама бачиш, що нову квартиру краще мені віддати. Ми ж не могли переїхати без тебе, але тепер, якщо ти дозволиш, ми переїдемо в цю квартиру за кілька днів. Мене наче вразило громом, і на якусь мить я … Читати далі
Світлана, як і кожна інша людина, мала свій набір переконань та життєві цінності, якими завжди жила. Вона вірно виконувала ролі, які на неї накладали друзі, колеги, а іноді навіть випадкові знайомі. Всі завжди зверталися до неї за порадою чи допомогою, адже були впевнені: Світлана ніколи не відмовить та не підведе. І, головне, не важливо, скільки … Читати далі
– Тоді поверни мені мою зарплату! Я сам вирішу, кому допомагати! – Закипів Влад. Тяжкі свинцеві хмари низько нависли над містом, ніби сама природа співчувала чужій біді. Небо було щільним, ніби заповнилося невимовними словами. Лінивий, але пронизливий вітер ворушив крони лип перед будинком. Все навколо ніби завмерло в очікуванні – ні птахів, ні голосів, тільки … Читати далі
— Аню, ти де? — пролунав у слухавці незадоволений голос золовки, — ми приїхали! Чому ти нас не зустрічаєш? Матвій сказав, що ти на вокзал за нами приїдеш! — А ти звідки до нас, Ніно? — поцікавилася Аня, — чому заздалегідь не попередила про те, що в гості приїдеш? — Так я і не в … Читати далі
– Мамо, ви вдома? – голос Андрія у телефоні звучав незвично глухо. – Так, сонечко. Щось сталося? – Олена одразу відчула недобре. – Можна я приїду? – Звісно, про що питаєш? Ти мене лякаєш! – Олено, ми запізнюємося. Що сталося? – він поправив краватку, дивлячись на дружину у відображенні. – Андрій дзвонив. Якось дивно. – … Читати далі
Ганна пішла від чоловіка за два дні після весілля, взяла з собою найголовнішу цінність — собачку Монічку, загорнула її в рожеву ковдрочку і, зупинившись у дверях, прикрикнула так, що навіть кіт стрибнув зі звичного місця в підвал: — Речі мої, на завтра приготуй і достав! — Куди? До матері твоєї? — боязко озвався Ігор. — … Читати далі
Ярина стояла в дверях, розглядаючи батьківську квартиру, яку не відвідувала вже понад двадцять років. У кожній тріщині на стіні, у кожному порожньому місці вона відчувала смуток колишніх часів, коли вона була ще молода та щаслива і легко могла ще тоді прийняти вірне рішення, щоб залишатися щасливою завжди, але вона прийняла, на жаль, помилкове. Дорога, яку … Читати далі
– А я тільки на рік, – сказала Марія, сідаючи в автобус до Риму. – Всі так кажуть, – кинула зітхнувши сусідка по сидінню, – а лишаються надовго. Марія мовчала. У валізі – кілька суконь, фото дітей, а в душі надія, що це таки правильний вчинок. Їй було 48. Чоловік – давно покинув. Син – поїхав … Читати далі