Романович

— Купіть мені оце, будь ласка, у мене пенсия маленька! — пролунав над вухом наполегливий голос літньої жінки, яка впевнено виклала переді мною делікатеси. — Пробачте, але в мене розрахований бюджет лише для себе й дитини, — тихо відповіла я, спостерігаючи, як бабуся вмить переключила увагу на іншого покупця. Озирнувшись біля каси, я зрозуміла: щойно … Читати далі

— Ти уявляєш, вона розказувала, що на сніданок їла гарячі круасани з паризької пекарні, які їй кожен тиждень присилає заможна подруга, яка межкає у Франції! — вигукнула колега, роздивляючись фотографію звичайної булочки з супермаркету. — А найсмішніше, що вона вигадує навіть вартість звичайного прийому в лікаря чи ціну за проїзд у тролейбусі! Кожне спілкування з … Читати далі

— Олександро, ну як це ти не приїдеш на Різдво?! Батько вже й ялинку дістав, і родичі запитують! — стривожено вигукнула мати в слухавку. — Мамо, мені зараз справді важко, а ваші звичні зауваження про те, що мене треба «хоч комусь пристроїти» або що в мене зморшки, лише погіршать мій стан! Ступор на іншому кінці … Читати далі

— Слухай, все смачно, але каша якась прісна вийшла! — зауважив чоловік, витираючи ложку. — А з якої каструлі ти її набирав?! — ледь стримуючи сміх, запитала я. — А що, на плиті дві каструлі було?!  Ми з Андрієм разом уже дев’ятнадцять років. За цей час, здавалося б, ми вивчили звички один одного до найменших … Читати далі

— Іра купувала саме такий лимонад, у неї був просто ідеальний смак! — захоплено мовив він, роздивляючись меню кав’ярні. — Мене вистачило максимум хвилин на тридцять, аде не кожен день зустрічаються такі екземпляри! Іра, ти не повіриш, але під кінець цієї розмови я й сама почала за тобою сумувати!  П’ятничний вечір обіцяв бути максимально приємним. … Читати далі

— Скажи спасибі, що я взагалі залишив тобі цей дах над головою, а не виставив на вулицю з однією валізою, — кинув Тарас, навіть не заглушивши двигун машини. Галина міцніше стиснула в долоні старий іржавий ключ. Вона дивилася на похилений дерев’яний паркан, на стару цегляну хату з облізлою штукатуркою, забитими фанерою шибками на веранді та … Читати далі

В той день Галина просто пішла на ринок за продуктами і не сподівалася, що саме там побачить свого колишнього чоловіка. Галина стояла за два кроки від нього, тримаючи в руках полотняну торбинку зі свіжими ягодами смородини. Її погляд був спокійним, прямим і дивовижно глибоким — без докору, без образи, але з тією особливою проникливістю, яка … Читати далі

Маленька однокімнатна квартира на чотирнадцятому поверсі буквально кипіла від розпалу пристрастей. Катя стояла біля кухонного столу, схрестивши руки на грудях, і дивилася на чоловіка, який винно переминався з ноги на ногу. – Вадиме, ти при своєму розумі? – спитала Катя, намагаючись говорити максимально спокійно, хоч усередині все закипало. – Твоя мама, твій брат із дружиною … Читати далі

Я завжди думала, що у сім’ї все ділиться порівну. Турботи – порівну, радості – порівну, відповідальність – також. Однак, до п’ятдесяти п’яти років можна було б і порозумнішати… Ми зі Стасом погодки. Я старша на рік із невеликим. Росли у звичайній житомирській квартирі, бігали в одну школу, ділили один письмовий стіл. Потім роз’їхалися по своїх … Читати далі

Він прийшов у її квартиру чоловіком, а захотів піти з половиною майна. Та Аліна приготувала йому зовсім інший фінал — Або ти переписуєш половину квартири на мого сина, або ми збираємо речі й ідемо геть! А все почалося напередодні ввечері. Олексій відклав книжку, солодко потягнувся у своєму улюбленому кріслі й, поглянувши на дружину, яка саме … Читати далі