Романович

— Загалом, слухай! Твоя Ольга обійдеться без няні, не розірветься! А ти замість зарплати няні будеш поки кредит за Ігоря платити. До них вже колектори приходили! — вказала Ірина Борисівна синові. — Мамо! — стукнув кулаком по столу Дмитро. — Ось як у тебе це завжди виходить?! Батько тому не прийшов? Він знав, що ти … Читати далі

– Доню, ти віддала б братові ті гроші, що збирала на квартиру! – Попросила мати. – Тобі ж вони тепер не потрібні! – Чому це вони мені не потрібні? – Здивовано промовила Елла. – Слухай, ти поводишся, як дитина! Скупишся, рахуєшся. Я думаю, це все через твої ревнощі до Борі. Досить уже ревнувати, настав час … Читати далі

Минуло вже сорок днів, як Настя поховала чоловіка. А на сорок перший день у двері хати постукав Микола. – Настю, у мене до тебе є одна розмова, – сказав він не дуже впевненим тоном. – Яка ще розмова? – непривітно зустріла сусіда господиня. Настя Миколу завжди недолюблювала, бо характер у того був запальний і навіть … Читати далі

Вранці Арсеній, як завжди, поїхав на роботу. За традицією поцілував дружину, сказав, що буде ввечері, встиг погладити кота і вийшов. Кіт Василь ще трохи постояв біля дверей, можливо, сподіваючись, що господар повернеться. – Не сподівайся, він прийде тільки ввечері. – Сказала Ліка коту, і той тужливо подивився в очі господині. – Ось ти, улюбленець, – … Читати далі

– Мамо, годі вигадувати. Тобі нічого серйозного нема. І звідки ми візьмемо такі гроші? Їдь назад в Італію й не морочи собі голову, – сказала мені Ольга, моя донька, навіть не намагаючись приховати роздратування. – Двісті тисяч гривень – це ж не копійки, – зітхали мої подруги-заробітчанки. – Ніхто тобі таких грошей не позичить. – … Читати далі

— А я кажу, що вони знову не приїдуть! — заявила Лідія Миколаївна, протираючи стіл. — Тому не відповідають на дзвінки. — А я кажу, приїдуть, — спокійно відгукнувся Геннадій Степанович із сусідньої кімнати. — У них просто затори. Або дитина заснула. Або телефон розрядився. Все, як завжди. — Їй тридцять років, Ген! Вже тридцять! … Читати далі

– У тебе що, хтось на боці з’явився? Я чоловічої ласки не бачу вже третій місяць! Та що там… Я й самого тебе майже не бачу! Володимир відірвався від екрана смартфона і на секунду замислився, ніби перекладав слова дружини зрозумілою йому мовою. Зробив паузу, шумно видихнув і тільки після цього відповів: – Світлано… Ти знову … Читати далі

Весільні подарунки були розкішні. Батьки молодят про подарунки заздалегідь не домовлялися, але вийшло, що це нерухомість з обох боків. Батьки Ганни подарували будинок. Вони спеціально зводили його для єдиної дочки. Десять кілометрів від міста, у новому селищі. Батьки Романа подарували квартиру. Зовсім невелику. Ганна навіть здивувалась, бо Роман там уже жив. На весіллі це звучало … Читати далі

— Поверни мені все, що я тобі подарував!— голосно вимагав Сергій, вриваючись до кімнати. — Що?! — здивовано перепитала Катя, підхоплюючись зі старого крісла. Вона щойно повернулася з пробіжки, на ній були спортивні лосини і легка кофта, а її зовнішній вигляд видавав легку втому. Сергій похмуро схрестив руки на грудях. У його голосі звучала явна … Читати далі

Пахло літньою прохолодою, адже майорів вечір і палке сонце ховалося за обрій якраз. Софія ще не знала, що сьогоднішній вечір навічно змінить її уявлення про дім, любов і щирі стосунки. Вона підіймалася сходами: один крок — ще один — іще. А всередині щось дрібно калатало, ніби мурашник. Вона думала, як проведе сьогодні вечір зі своїм … Читати далі