Романович

«А Тарас, виявляється, щасливо одружений…» — зітхала Соломія, сидячи на лавці в сквері й стискаючи в кишені направлення. Сусідки по кімнаті в гуртожитку заздрили їй, коли бачили в товаристві статного, гладко поголеного блакитноокого брюнета, вважали, що пощастило з галантним кавалером. А заздрити, зрештою, не було чому… Соломія здригнулася, пригадавши першу й останню зустріч із дружиною … Читати далі

– А може є ще хоч якийсь вихід? Не хочу я жити з твоєю мамою, – чесно зізналася Галина своєму чоловікові. – Я все розумію, але повір, що для нас зараз це найкращий вихід. До того ж, це ненадовго, поки ми не придбаємо своє житло, – заспокоював дружину Степан. – Ну що, Галинко, вітаю в … Читати далі

Віра сиділа за кухонним столом, дивлячись на стос рахунків, які принесла листоноша вранці. Електрика, вода, комуналка – цифри промайнули перед очима, але думки були десь далеко. За вікном шелестів осінній вітер, зриваючи останнє листя з клена у дворі. Вона зітхнула, відклала папери й подивилася на годинник. О пів на п’яту. Незабаром повернеться з роботи невістка … Читати далі

— Оленько, звільни мені стіл, будь ласка. А то мені поставити страви нікуди. Віра Миколаївна рішуче переставила блюдо з індичкою, уже готовою до подачі, на стілець поруч зі столом, і почала викладати з сумки пластикові контейнери з їжею. — Віро Миколаївно, ви знову привезли свою їжу? – запитала Оля. — Сонечко, ну не можна ж … Читати далі

– Тут є вісім тисяч, а ще додам з тих, що відклала в минулому році, і вистачить, щоб віддати Петру те, що обіцяла, – я перераховувала гроші, а в голові вже крутила бізнес-план. Все сходилося – 10 тисяч я віддам Петру, і ще залишиться мені 5, щоб почати власну справу. Я вирішила закінчувати з заробітками, … Читати далі

Коли свекруха зрозуміла, що ми не будемо жити поруч з нею, то вона стільки мені всього наговорила і не забула згадати, як я залицялася до її чоловіка. Артем від таких слів матері аж очі округлив і глянув на мене допитливо, а я лиш змогла з себе вичавити: – Я все поясню А пояснювати було що. … Читати далі

– Ви мені зараз це серйозно кажете, Лідіє Павлівно? – голос Марії тремтів, але не від слабкості, а від ледь стримуваного роздратування. – Я сама пішла? Це після того, як ви три години нили, що я неправильно розсаду поливаю, а потім заявили, що у вас від моєї присутності тиск скаче? – Ой, Машо, не починай! … Читати далі

Заміж Віка не хотіла взагалі, ну от зовсім не хотіла! Маючи не дуже позитивний досвід усередині своєї сім’ї, твердо вирішила, що, як мама, терпіти якусь особину, що псує нерви, поруч із собою не буде, тому зустрічалася вона, з ким хотіла, де хотіла, і голову собі заміжжям не морочила. Ця її вільна поведінка якраз-таки дуже подобалася … Читати далі

— Соня, донечко, я все розумію, але виходу в нас немає. Доведеться. Ми змушені продати будинок. А після продажу і поділу, грошей вистачить тільки на квартиру в іншому районі. Я теж хотіла б залишитися тут, але не виходить, – Дарина тримала доньку за руки й іноді витирала сльози то їй, то собі. Зміни давалися їм … Читати далі

– Мамо, ти б не могла взяти Рекса на тиждень? — Олена стояла на порозі із дорожньою сумкою. Під оком темнів синець, але вона повернулася іншим боком обличчя, щоб я не побачила цього одразу. — Щось сталося? — Та нічого, просто Діму почав дратувати Рекс. Гавкає на нього постійно. Не збагну, що з ним. Вона … Читати далі