– Кірочка, пробач! Життя у нас з тобою якесь безбарвне. А роки йдуть. Я все ж таки хочу дітей! – Так, гаразд, досить! Знаю, я – пустоцвіт. Бажаю вам кохання і більше спадкоємців. Прощавай, Віталіку

У Кіри чоловік працював жіночим лікарем. Подружня пара мріяла про малюка. Однак нове життя ніяк не зароджувалося в Кірі. Віталій (чоловік) сам лікував свою дружину, возив на всілякі курорти, на лікувальні грязі, просив допомоги в колег. Все марно. Жодних змін в організмі Кіри не спостерігалося. У турботах про здоров’я дружини минуло п’ять років. А останнім часом … Читати далі

Син прийшов до мене з пропозицією, щоб я дозволила йому продати свою однокімнатну квартиру, адже у мене наразі є житло. Вони б продали свою і купили б собі більшу, бо їм зараз дуже тісно. Сина свого я розумію, і навіть шкодую, але на такий необачний крок я наважитися не можу, адже в разі чого, я опинюся на вулиці, бо ми з чоловіком не розписані, а його доньки мене не люблять, і відразу на наступний день з дому попросять на вихід

Мені 56 років, ще 10 років тому в моєму житті з’явився чоловік, Василь. Він був давно розлученим, а я вдова, то ж ми вирішили зійтися, але офіційно ми не розписувалися, бо не мали такої потреби. У Василя своя двокімнатна квартира, а у мене однокімнатна, то ж ми вирішили, що будемо жити у чоловіка, там і … Читати далі

– Сашко, можете мене ще раз виручити

– Синку, з’їзди, будь ласка, до бабусиної квартири, там у мене дві квартирантки-студентки, дуже нахабні особи, особливо Свєтка, другу я не дуже добре знаю, мигцем бачила. Вони мені вже на три дні оренду прострочили, все «сніданками годують». Я їм пригрозила, що якщо вони вчасно не оплатять, то приїде син і викине їх. З’їзди, вимагай оплату, … Читати далі

– Ти що про себе думаєш? Спустися з небес на землю нарешті! Передзвони і вибачся перед моєю сестрою! – надривався чоловік

Оленка із захопленням обставляла свою нову квартиру. Це був подарунок від її батьків на її черговий день народження. Вони вирішили допомогти доньці обзавестися своїм затишним гніздечком. Олена з трепетом поставилася до подарунка, тому з ремонтом не поспішала і підійшла до питання з усією відповідальністю. Поки вона жила в батьків, у її квартирі щосили йшов ремонт. … Читати далі

– Їх ніхто не проганяв, – відповідали і одній і другій, – вони самі чомусь не захотіли залишитися! Нехай приїжджають! Ми будемо раді

– Сиди! Нас немає вдома! – спокійно вимовив Петро. – Так, дзвонять же! – Валя завмерла, підвівшись із дивана. – Нехай, – відповів Петро. – А якщо це хтось важливий? – запитала Валя. – Або у справі? – Субота, дванадцята, – вимовив Петро. – Ти нікого не кликала, я нікого не чекаю! Висновок? – Я … Читати далі

— Тобто ти пропонуєш знову все оплатити нам? Після того, що вони про нас говорять за спиною? — Просто не хочеться втрачати друзів через гроші, — невпевнено сказав він. — А ти впевнений, що це справжні друзі?

— Оля, а коли ми цього року до вас на шашлики їдемо? — Христина говорила з такою інтонацією, яка відразу видавала, що це питання не випадкове. Ольга глибоко зітхнула. Телефонна розмова застала її зненацька. Вона якраз готувала на кухні обід для сім’ї і зовсім не була налаштована обговорювати літні плани. — Ми з Віктором думали … Читати далі

— Ви з першого дня намагаєтеся мною керувати! Де жити, як жити, що купувати, що готувати! Ви навіть намагалися вирішувати, коли нам дітей заводити! — Тому що ти безвідповідальна! — випалила Марина Петрівна. — Тобі тридцять років, а ти як дитина! Якби не я, ви б давно вже по світу пішли!

— Марино Петрівно, я ж сказала — ми не купуємо цю квартиру! — голос Олени тремтів від ледь стримуваного гніву, коли вона побачила свекруху в кабінеті нотаріуса. Жінка середнього віку з ідеально укладеним волоссям сиділа навпроти нотаріуса, перебираючи якісь документи. Побачивши невістку, вона навіть не здригнулася, тільки губи вигнулися в звичній поблажливій посмішці. — А, … Читати далі

– Ага… Мамі – парфуми, сестрі – гриль, навіть племінниці тераріум! А мені – дулю з маслом? – Образилася дружина

– Ага… Мамі – парфуми, сестрі – гриль, навіть племінниці тераріум. А мені – дулю з маслом? – Ну ти ж своя. Ти зрозумієш… – промимрив Костя, намагаючись не зустрічатися поглядом із дружиною. Аня схрестила руки на грудях і підійняла брови. Їй набридло розуміти. – А якщо ні? Знаєш, Костю, дуже складно розуміти, коли ти … Читати далі

– Мамо?! Ти що тут робиш? – З Португалії повернулася! – Надовго? – Назавжди! Синку, давай ключі від квартири. – Ем, так вона вже зайнята. – Як це? Ким?

Мій чоловік був золотою людиною: працьовитий, добрий, щедрий. Поруч з ним я відчувала себе, ніби в Бога за пазухою. Він важко працював з юних років, тому й доробився до гарної посади. Забезпечував і мене, і нашу дитину. – Поки я живий, у мого сина буде все, що йому тільки треба. Не так все сталося, як … Читати далі

Після похорону чоловіка Марта поїхала закордон на заробітки. Бо треба дітей підіймати на ноги. Однак, замість грошей вона привезла нового чоловіка!

Мій єдиний син Павло після 11 класу вступив аж до Харкова, в університет Повітряних Сил імені. Дуже мріяв стати льотчиком. Там зустрів свою жінку Марту, одружився та й залишився жити. Бо невістка мала свою трьошку майже в центрі міста. Не хотіла, щоб родичі та гості на весіллі на мене косо дивилися та якось обговорювали. Тому … Читати далі