Галині цього року виповнилось 50 років, хоч відчувала себе на усіх 70. Вимучена цим життям до останньої краплі. Жінка рано стала вдовою. Залишилась з двома дочками. Рвали на собі жили аби їх виростити. Щоб не гірше їм було, ніж іншим.Добре, хоч квартиру двокімнатну мала. Від бабусі перейшла. Галина думала, що стане легше, як діти подорослішають … Читати далі
Я дивлюся на унітаз і не можу повірити своїм очам. Там, у білосніжній керамічній чаші, плавають залишки моєї солянки – тієї самої, що я варила чотири години. Чотири. Години. – Наталю Львівно! – кричу я, відчуваючи, як тремтить голос. – Ви що ж це робите?! Свекруха з’являється у дверному отворі ванної, витираючи руки бездоганно білим … Читати далі
– Дочка не від мене! Це точно! Не моя це дочка. Дівчина зовсім на мене не схожа, – кричав Олексій. Він узагалі потворно поводився на процедурі розлучення. Потворно і дріб’язково. Ділив усе, аж до чайника. – Все куплено в шлюбі, тож половина моя. А якщо по справедливості, то я взагалі всю побутову техніку маю забрати. … Читати далі
– Алло! Привіт, люба! Зараз зателефонувала мама, у неї проблеми. Вона проїздом у Києві, питає: їй готель знімати, чи можна в нас зупинитися? – Привіт! Звичайно, у нас! – зітхнула Олена. – Коли вона приїде?Зараз що-небудь смачненьке приготую! – Не потрібно. Вона вже їде до нас. Викликав їй таксі і скинув грошей на карту, сама … Читати далі
– Донечко! – каже мама. – Як у тебе справи? А ми ось братику твоєму машинку купили. “Братику” моєму – двадцять сім років. А “машинку” йому купили – недешеву іномарку. Ну і про мої справи мама запитувала для видимості. Насправді, ні її, ні батька не хвилює, як у мене справи. Мені вже тридцять років. Живу … Читати далі
– Ти, тату, більше до нас не приходь. А то, коли ти йдеш, мама завжди плакати починає. І плаче до самого ранку. Я засну, прокинуся, знову засну і знову прокинуся, а вона все плаче і плаче. Я її питаю: “Мамо, чому ти плачеш? Через тата?..” А вона каже, що й не плаче, а просто носом … Читати далі
Двадцять п’ять років тому Роза Павлівна вийшла заміж за вдівця з десятирічним сином. Подруги хором твердили, що вона робить помилку і псує собі життя, але Роза Павлівна відповідала всім: – Чужих дітей не буває, вирощу Олексія як свого сина. І хоча налагодити стосунки з пасинком було непросто, той згодом звик до нової дружини батька. Олексій … Читати далі
– Мамо, що на сніданок? – Аліна здивовано подивилася на порожній стіл і відкрила холодильник. – Олено, Макар сік розлив. Де моя синя кофта? Олено! – Кричав з кімнати Сергій. – Мааааам! Шкарпетки мокрі. – Закотився Макар, мабуть, вже наступивши в калюжу соку. – Мамо, я запізнюся. – Аліна зачинила дверцята холодильника і запитально подивилася … Читати далі
– Слухай, я тут подумав… – Андрій неквапливо намазував мед на свіжий тост. – Цього року треба влаштувати справжнє свято. – Звичайно, – Марина посміхнулася, розливаючи ранкову каву по чашках. – Я якраз хотіла обговорити, як ми відзначимо наш перший спільний Новий рік. – Ось і чудово! – пожвавився Андрій. – Я вже все придумав. … Читати далі
– Дякую, я не буду. – Катерина відсунула від себе тарілку з запеченою картоплею і куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. – Курка за твоїм улюбленим рецептом. – Мама здивовано підняла очі на доньку. Катерині було двадцять, і вона завжди відрізнялася хорошим апетитом. Це не заважало їй залишатися у відмінній формі. Ще зі школи, … Читати далі