Uncategorized

Олена поверталася додому від коханця. Жінка глянула на годинник. – Ого, скоро північ! – подумала вона. – Мій Андрійко давно вже спить. Навіть не спитає, де я була. А мене це влаштовує! Завтра вранці все йому скажу, а потім піду до матері. Розійдемося! Набридло так жити… Олена відкрила двері. Вдома була тиша. На кухні на столі лежить якась записка… «Олено, вечеря в мікрохвильовці. Я в сестри, вона занедужала. Доброї ночі…» – писав Андрій. Олена вже збиралася лягати спати, як раптом побачила якусь синю папку. Жінка відкрила її й побачила якісь документи. Читаючи їх, Олена зрозуміла несподіване…

Автор

Коли Олена оселилася в квартирі чоловіка Андрія, поряд уже давно жили сусіди – Марія з Ігорем. Доброзичливі сусіди, ввічливі, які завжди поспішали на допомогу… – Оленко, приходьте з Андрієм до нас у гості! Я спекла улюблене печиво мого Ігорчика, – часто запрошувала Марія сусідів. Олена дивилася на Марію й Ігоря і не могла зрозуміти: – … Читати далі

Ліда клопотала на кухні, готувала плов на вечерю. Відкрилися вхідні двері. Додому повернулися діти. Оля та Ігор, одразу зайшли на кухню. – Привіт, мамо, – незвично серйозно сказав Ігор. – Привіт, – весело відповіла Ліда. – Скоро вечеря буде. – Мамо, нам треба поговорити, – почав Ігор, уникаючи погляду матері. Оля сіла на стілець поряд, і дивилася в телефон. – Щось сталося? – захвилювалася Лідія, витираючи руки об фартух. – Загалом, тут така справа… – Ігор зам’явся. – У нас для тебе новина! – Яка ще новина? – здивувалася мати. Але Лідія навіть уявити не могла, який «сюрприз» підготували їй діти.

Автор

– Як… продати? – прошепотіла вона. – А жити де ми будемо? – Ну, це наша квартира, – втрутилася Оля, не відволікаючись від екрану. – За законом. Нам із Ігорем потрібне своє житло. – Та яка вона мати, – обурювався Ігор. – Уявила з себе. Вона навіть як жінка нікому не потрібна. Оля лише прикрила … Читати далі

Лариса поставила на стіл останню тарілку із салатом. До святкування дня народження чоловіка все було готово. Через годину почали приходити гості. Віктор зустрічав їх, приймав вітання. – Ну що, давайте вже сідати за стіл! – сказав іменинник, коли всі запрошені зібралися у квартирі. Гості розсілися за столом. Раптом пролунав дзвінок у двері. – А це ще хто? Наче всі вже на місці, – здивувався Віктор і підвівся з-за столу, щоб відкрити двері. – Сиди, я відкрию, – зупинила його дружина. Лариса вийшла в коридор, відкрила вхідні двері і…ахнула від побаченого.

Автор

Лариса поставила на стіл останню тарілку із салатом і зітхнула. За годину прийдуть гості на День народження її чоловіка Віктора. Сорок три роки – солідний вік, який треба добре відсвяткувати. Вона спеціально купила нову скатертину і витратила півдня на приготування. – Ларисо, а Надя прийде? – несподівано спитав Віктор, поправляючи комір сорочки. – Яка ще … Читати далі

Марія прийшла в гості до подруги. – Олено, у мене біда, – з порога оголосила вона. – Що сталося? – захвилювалася Олена. – У моєї тітки ювілей, і вона мене запросила! – сказала Олена. – І в чому проблема? – здивувалася Марія. – В тому, що знову почнеться! «Марія, тобі вже тридцять два, а ти все одна!», – важко зітхнула Марія. – Ну то не йди, якщо не хочеш, – порадила подруга. – Не можу! Мама образиться… А знаєш що? У мене виникла ідея! – Марія різко повернулася до подруги і виклала їй свій план. Олена вислухала її… і аж рота відкрила від почутого.

Автор

– Все, годі! – Я туди не піду! Подруга Олена підняла брови, відволікаючись від манікюру. – Куди не підеш? – На ювілей тітки Люди! Знову почнеться! “Марія, тобі вже тридцять два, а ти все одна! Он Таня трьох народила! А Світлана вдруге заміж вийшла!” – Та й не ходи. – Не можу! Мама образиться. Каже, … Читати далі

Алла з Віктором одружилися. Батько Алли зробив зятя своїм заступником на власній фірмі. Алла ж купалася в компліментах чоловіка, у які їй не дуже вірилося, але дуже хотілося вірити… – Чому ти не народжуєш, Алло?! – раз у раз почала питати Аллу мама. Але Аллу Віктор переконав, що він має дуже важку роботу. Тільки-но Алла починала пропонувати, щоб вона теж вийшла на роботу, як Віктор образився. – Ти що, Алло, я ж для сім’ї стараюся, ледве додому з роботи приходжу! – казав він. – Хто ж мені поїсти приготує, одяг попрасує й попере?! І Алла погоджувалася… А потім Віктор зробив найгірше.

Автор

– Всі вільні, а ви, Алло Петрівно, будь ласка затримайтеся, – строго сказав начальник після наради. Алла приречено зітхнула. Схоже, що незважаючи на всі її зусилля, вона не вписалася в їх колектив… І справа не в її поганій комунікабельності, а зовсім в іншому… Останнім часом Аллі здавалося, що її неймовірні зусилля не минули даремно, і … Читати далі

У Ліди не стало мами… Мати мала великий будинок у селі. Влітку туди любили приїжджати родичі. Дехто міг всю свою відпустку провести в гостях. Мати Ліди відмовляти не любила, а точніше не вміла. Овочів та ягід завжди було повно, яйця від своїх курочок… Родичі дещо купували, та й Ліда завжди привозила матері продукти. Вона завжди говорила мамі, щоб не приймала стільки гостей, але ту було не переконати. А родичі приймали це, як належне… Все сталося уві сні, коли всі гості роз’їхалися. Знесилена після праці мати лягла спати. Вранці вона вже не прокинулася… Наступного року перше літо без мами почалося з несподіваного візиту…

Автор

Весна, а погода як улітку. Купа вихідних, гріх проводити їх у місті. Ліда й Славко поїхали на дачу. Вони взагалі хотіли переїхати туди, робота їх не тримала, обидва працювали з дому. На дачі працювати було зручніше. Там два поверхи, на другому можна було облаштувати хороший кабінет, і не один. Гроші у них на це вже … Читати далі

Віктор сидів на кухні та методично розбирав мамині документи. – Ти хоч поплач, – сказала дружина, яка саме зайшла на кухню. – Все-таки матері не стало! Віктор підвів очі від документів. – Я сумую, по-своєму, – відповів він. – До речі, щодо квартири твоєї матері, – Марина сіла навпроти і пильно подивилася на нього. – Що робитимемо? – Оформлю спадщину, що ще, – знизав плечима Віктор. – Я б з цим не квапилася! – якось підозріло додала Марина. – У мене є інша ідея, що можна зробити з квартирою! – Яка ще ідея? – здивувався чоловік. Але Віктор навіть уявити не міг, що запропонує йому дружина.

Автор

Віктор сидів на кухні та методично розбирав мамині документи. Пенсійне посвідчення, медичні довідки, квитанції за комунальні послуги – все життя Галини Петрівни вмістилося у невелику коробку з-під взуття. У п’ятдесят п’ять років він не очікував, що доведеться займатися спадщиною. Галина Петрівна була міцною жінкою, ще місяць тому тягала важкі сумки з ринку та сварила сусідів … Читати далі

Катя розвішувала білизну, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла свекруха. – Катю, привіт. Ти одна? – з порогу запитала Марія Іванівна. – Доброго дня. Одна. Олексій ще на роботі, – відповіла невістка. – Це добре, що Олексія немає, – свекруха зайшла в квартиру та пройшла на кухню. – Щось сталося? – захвилювалася невістка. – Сталося, Катю… Мені крім тебе і поділитися нема з ким…, – якось дивно відповіла Марія Іванівна. Катя поставила чайник грітися, поставила на стіл вазочку з цукерками. – Розповідайте, мамо, не тягніть…, – попросила невістка. Але Катя навіть уявити не могла, який «секрет» їй відкриє свекруха.

Автор

Катя розвішувала білизну після прання, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла свекруха Марія Іванівна. – Катю, привіт. Ти одна? – з порогу запитала вона. – Доброго дня. Одна. Ну, з Андрійком, він спить зараз, проходьте. Олексій на роботі. – Це добре, що Олексія немає. Я на це розраховувала. Свекруха зайшла до квартири, зняла … Читати далі

– Володю, не перекручуй! Я лише попросила тебе допомогти – зайти до Тетяни ненадовго, глянути, що там із проводкою, чому не світить люстра, і все!

Автор

– Ні, мамо, не піду. – Як це – не підеш? – Галина Андріївна аж остовпіла. – Я Тетянці обіцяла! Їй нікому допомогти, крім тебе, там потрібна чоловіча сила. Невже тобі так важко? – Важко, мамо. І не хочеться. – Хочеться чи не хочеться – це не виправдання! Дівчині треба допомогти, вона нам майже рідня! … Читати далі

— Не могли ж ми з порожніми руками приїхати. Тут пляшечки з-під молока, я, як ви й казали, нічого не викинула, все вам привезла. В іншому пакеті упаковки з-під яєць. Я знаю, що ви у фермерів берете, ось і знадобляться. Ну а в третьому так, по дрібницях. Ми не користуємося, а викинути рука не піднялася

Автор

Рівно за два місяці по весіллі свекруха навідалася до молодих, не так щоб з перевіркою, а ніби розвідати, як справи, чи не потрібна її допомога. Вдаючи, що втомилася підніматися на третій поверх, Інна Ігорівна, повільно пересуваючись, крутила головою й одночасно оглядала, як ідуть справи з прибиранням та готуванням у найманій квартирі. У ванній кімнаті, миючи … Читати далі