— Ми з мамою тут подумали і вирішили, що треба б твою машину продати. Ти чекаєш на дитину, скоро підеш у декретну відпустку, машина тобі ні до чого. — Я правильно зрозуміла, що ти хочеш продати саме мою машину, а не свою, щоб зробити мамі ремонт? — Ну нарешті! — радісно вигукнув чоловік. Катя стояла … Читати далі
Тамара Опанасівна чекала вечірній дзвінок від доньки. Не щодня дочка дзвонить, справ багато в неї, не встигає. – Мамо, ну нарешті ти вийшла на пенсію! Скільки можна працювати, у тебе є онуки, треба займатися з ними, гуляти! – А чи не вам я допомагала з іпотекою? Через це й працювала. Дякую, що далі працювати на … Читати далі
У Світлани завжди була подруга з дитинства – Галина. Жили по сусідству, разом ходили в школу, потім на курси крою і шиття, потім навіть на весіллі Світлани Галина дружкою була. Але щось в цій дружбі було не зовсім рівне. Світлана була лагідна, щира, не знала, як відмовити чи образити. А Галя – гостра на язик, … Читати далі
— Я відразу розкусив твій план! Ти вирішила приховувати від мене, поки не стане запізно від ЦЬОГО позбуватися! Ось тут Катя не витримала: — Позбуватися? Це не прострочені продукти в холодильнику і не пакет зі сміттям, щоб від нього позбуватися! Це дитина! Жива істота!… …Готувати для своєї дитини — це щастя! Тільки таке щастя останнім … Читати далі
— Даринко, на два слова, будь ласка, — зітхнув чоловік, коли Дарина, звично пурхаючи між плитою, стійкою і столом, споруджувала купу салатів і закусок для гостей, яких чекали ввечері. — Так, Вітюшо, що сталося? — Ось знову, Вітюша… Я ж казав тобі, що це ненормально,не називай мене так. — «Вітюша» і «Вітенка» цілком нормальні зменшувально-пестливі … Читати далі
Останнім часом мама була задумлива. Прасує білизну, а погляд ніби кудись у простір спрямований. Ліза питає її про щось, вона головою киває, а потім перепитує: – Що ти сказала, Лізо? – Тату, ти не знаєш, що з нашою мамою трапилося? Вона наче на іншу планету відлетіла. – Знаю. Але тобі це не сподобається, – відповів … Читати далі
– Ти коли мені збиралася повідомити, що у тебе є великий будинок за містом? Чому я маю тулитися в кімнаті гуртожитку, а ти в цих хоромах? Змінюймося! Валентина Сергіївна дивилася на онука трохи здивовано, засмучено. Скільки вона його не бачила?Останній його візит був п’ять років тому, і навіть згадувати не хотілося. Тоді все закінчилося плачевно … Читати далі
Марія Іванівна прокинулася ще вдосвіта, приготувала собі вузлик: баночку вишневого варення, домашній сир, пляшку молока, ще й пиріжків насмажила – з капустою, з картоплею, з вишнею. А тоді накрила все рушником, переодяглася у чисту сорочку, взула нові туфлі і тихо перехрестилася: – Господи, допоможи в дорозі… Вона їхала в місто, в гості до сина, якого … Читати далі
Варення з вишні виглядало бездоганно — густе, прозоре, з яскравим насиченим кольором. Катерина акуратно протерла край банки, щільно закрутила кришку і поставила її в пакет, де вже лежали дві інші баночки з варенням, домашні пиріжки та коробка якісного чаю. Не надто багато, але й не з порожніми руками. – Катя, ти готова? — зазирнув у … Читати далі
– Ні, мамо, не піду. – Як це – не підеш? – Галина Андріївна аж остовпіла. – Я Тетянці обіцяла! Їй нікому допомогти, крім тебе, там потрібна чоловіча сила. Невже тобі так важко? – Важко, мамо. І не хочеться. – Хочеться чи не хочеться – це не виправдання! Дівчині треба допомогти, вона нам майже рідня! … Читати далі