– Якби не ти, я ніколи б не усвідомила, наскільки здатна. Не знайшла б у собі сили стати тією людиною, якою є зараз. Ти зробив для мене набагато більше, ніж міг уявити

Було вже 21:30. Я знову перевірила телефон – жодного повідомлення від Сергія. Вечеря давно охолола, свічки догоріли, а напій, який я відкрила дві години тому, втратив весь свій аромат. Як і наші стосунки. Раптово вхідні двері грюкнули так сильно, що затремтіли шибки в серванті. Сергій влетів у квартиру, недбало знімаючи краватку. Від нього пахло дорогим … Читати далі

– Ти мені сотню разів обіцяв, але гроші на кредит так і не вислав. Машина в тебе. З якого дива я мала гасити борг сама

– Настю, ти не бачила мої штани? А кофта де? – Олексій уже півдня збирав свої речі. На завтра в нього була запланована чергова робоча поїздка. – Весь твій одяг у шафі. Я нічого не ховала, – дружина увійшла в кімнату і здивувалася тому, що чоловік приготував цілих дві валізи. – Навіщо тобі стільки речей? … Читати далі

Макар уважно роздивився майбутнього зятя, все у нього розпитав, а коли зрозумів, що у Ярослава крім краси і розуму немає за душею нічого, прийняв рішення, що він – не пара їхній Насті. – Синку, ти хороший чоловік, і я навіть впевнений, що в майбутньому ти станеш гарним лікарем, але я за тебе доньку свою не віддам, – прямо сказав він Ярославу. – Батьку, ви що, і справді вважаєте, що гроші є найважливішими? Тоді мені вас шкода. Я вашу Настю щиро люблю, і вона мене теж, а ви готові зіпсувати їй життя тільки тому, що у мене нема так багато грошей як у вас, – з сумом сказав Ярослав. – Ти, синку, ще молодий, щоб все зрозуміти

– Не для того я ростив нашу єдину донечку, щоб зараз її віддати заміж за цього пройдисвіта, – твердо заявив Макар. Марія знала, що якщо чоловік вже прийняв рішення, то його нічого не в силі змінити, тому обійняла Настю і плакала разом з нею. Макар і Марія були чи не найбагатшими людьми в селі. Чоловік … Читати далі

– У цьому вбранні, та на підборах, ти маєш безглуздий вигляд! Час тобі худнути, – Володимир сказав ці слова так, ніби оголошував їй вирок.- На підборах ти – як корова на ковзанці! – вигукнув він. – Ні, люба, сьогодні ти залишаєшся вдома! Ніякого корпоративу

Тяжкі струмені дощу барабанили по карнизах старовинної квартири на Липовій алеї. Львів, як завжди, розкривав свою особливу красу під проливним небом – ліхтарі відбивалися в калюжах, створюючи химерну мозаїку тьмяних вогнів. Мирослава стояла перед дзеркалом, вивчаючи своє відображення, у новій сукні кольору оксамитової ночі. Шовк облягав постать, але в погляді чоловіка читалося лише роздратування. – … Читати далі

— Ну, якщо розлучення, то ділимо квартиру! Половина мені! – впевнено сказав чоловік, але його швидко поставили на місце

— Ольга, мені треба з тобою поговорити серйозно, — Олександр увійшов на кухню, де дружина готувала вечерю. Ольга здригнулася від несподіванки. За останній рік чоловік рідко звертався до неї на ім’я, а тим паче — на повне ім’я. Зазвичай просто кидав на ходу: “Є що поїсти?” або “Я пішов”. – Що трапилося? – Ольга відірвалася … Читати далі

– Так. Ми з чоловіком теж щасливі. У нас теж донька. Вони залишилися вдома, – жінка знехотя посміхнулася. Брехати вона вміла

– Аліно, доведеться скасувати наш похід до друзів, – сказав чоловік, не відриваючись від комп’ютера. – От уже нізащо! Досить сидіти за комп’ютером! – Аліна зазирнула в кімнату і кинула незадоволений погляд на чоловіка. – Тобі вже скоро окуляри знадобляться! – Значить, куплю і буду носити… – повільно промовив Володя, не відриваючись від монітора. – … Читати далі

– Тещо, а ви до нас надовго, соромлюся спитати

Сашко безтурботно дивився футбол, лежачи на дивані, і хрумтів чипсами, коли у двері подзвонили. Чоловік здивовано глянув на дружину, яка сиділа навпроти нього у кріслі. – Хто це цікаво? – Не знаю, – знизала Жанна плечима. – Іди відчини, може сусіди? Або до Костика друзі прийшли. – Може не відчиняти, хай підуть? – Сашко зовсім … Читати далі

– Я налаштовую? Ні, шановна свекрушенько, це ви самі винні, що єдиний син не хоче з вами розмовляти! А зараз, коли у вас немає можливості вийти з дому, навіть не боїтеся про те, що ви їстимете, і де будете брати продукти

– Надія Тихонівна, нам потрібно серйозно поговорити, – дівчина вставила ногу у двері, Надія спробувала ті двері зачинити, – Надія Тихонівна, що ви поводитеся, як дитина! Надія з досадою тягне двері на себе, от нахабна дівка, мало того, що прив’язалася до її сина, так і їй спокою не дає. Дівчина пролізла у двері, прикрила їх, … Читати далі

– Будинок мій, ви тут живете на пташиних правах, – заявив зять. – І у своєму будинку я робитиму те, що вважаю за потрібне. – А ви, – він подивився на батьків дружини, – якщо обурюватиметеся, миттю опинитеся за ґанком із валізами

– Будинок мій, ви тут живете на пташиних правах, – заявив зять. – І у своєму будинку я робитиму те, що вважаю за потрібне. – А ви, – він подивився на батьків дружини, – якщо обурюватиметеся, миттю опинитеся за ґанком із валізами! …Євген із Вірою одружилися п’ять років тому. Весілля не влаштовували, родичів на святкування … Читати далі

– Що з тобою сталося, Ксюшо? Ми завжди вважали тебе доброю, турботливою дівчинкою. А ти

По суботах Ксенія терпіти не могла вставати рано. Заслужений відпочинок після виснажливого трудового тижня хотілося провести, загорнувшись у теплу ковдру і насолоджуючись спокоєм. Однак телефон безжально завібрував на приліжковій тумбі, вириваючи її з обіймів солодкого сну. – Що ще за напасть? – пробурмотіла вона, нишпорячи рукою по тумбочці в пошуках мобільника. Повідомлення від свекрухи змусило … Читати далі