– Ірочко, як же так? Виходить, ти гроші взяла та ще й квартиру вимагаєш? – Не добре це, дівчинко, – зітхнув дядько Петя. – Бабуся ж справедливо все розділила. Батько Ірини та Поліни – високий сивий чоловік – повільно підвівся з місця. – Ірино, – сказав він тихо, але так, щоб всі почули. – Мені … Читати далі
— Мамо, Ілля запропонував мені жити разом, — обережно почала Аня після вечері. — І де ви будете жити? — запитала мама, трохи затримавшись. — У нього є власна квартира. Батько купив її, коли Ілля вступив до інституту. — Ви не поспішаєте? Ще цілий рік до закінчення інституту. А якщо незаплановано… ну..? — Мама вимкнула … Читати далі
— А ти де зараз? І чому я не бачу в квартирі твоїх речей? — чоловік подзвонив Даші, повернувшись додому. — А більше ти нічого не хочеш дізнатися? — різко відповіла Даша. — Хоча ні, вже не треба. Мені і так все доволі зрозуміло. А речей моїх немає, тому що я більше з тобою не … Читати далі
Все починалося так незвичайно, трішки зворушливо і навіть романтично, як у кіно. Уляна працювала в дитячій поліклініці, що знаходилася в центрі міста, і доїжджала на роботу зі спального району, де мешкала сама. У свої тридцять два вона була ще незаміжньою, стомилася від самотності й почала задумуватися про сім’ю, про дітей, яких бачила щодня, і мріяла … Читати далі
— Оленько, звільни мені стіл, будь ласка. А то мені поставити страви нікуди. Віра Миколаївна рішуче переставила блюдо з індичкою, уже готовою до подачі, на стілець поруч зі столом, і почала викладати з сумки пластикові контейнери з їжею. — Віро Миколаївно, ви знову привезли свою їжу? – запитала Оля. — Сонечко, ну не можна ж … Читати далі
«Все! Більше я в цьому житті нікому нічого не винна. Чоловіка – немає, дочку – віддала заміж. Мені сорок п’ять, настав час влаштовувати своє особисте життя, – Яна підійшла до дзеркала, критично оглянула себе. – На обличчя, начебто, симпатична. Тим паче косметику дорогу дочка подарувала. Талія кудись зникла. Гаразд, адже на пляж із ним одразу … Читати далі
– Коля, ти просто зобов’язаний її гарненько провчити, – холодно наставляла сина Ганна Сергіївна телефоном, гордо сидячи на задньому сидінні дорогого автомобіля. Вона невдоволено вислухала відповідь сина. – Послухай, я ж не можу сама постійно займатися вихованням твоєї Варвари! – невдоволено відповіла Ганна Сергіївна. – Тьху ти, господи, ім’я – наче ворона прокаркала… І знову … Читати далі
– Ірочко, як же так? Виходить, ти гроші взяла та ще й квартиру вимагаєш? – Не добре це, дівчинко, – зітхнув дядько Петя. – Бабуся ж справедливо все розділила. Батько Ірини та Поліни – високий сивий чоловік – повільно підвівся з місця. – Ірино, – сказав він тихо, але так, щоб всі почули. – Мені … Читати далі
-Ну… і коли ти мені збиралася все розповісти? – син із ненавистю в очах дивився на Наталю. – Гліб, синку, ти що? Що сталося? -Я все знаю… мамо. -Ну розкажи мені, я теж хочу знати, – спробувала перевести на жарт Наталя і підійшла обійняти сина. Але хлопчик відсахнувся від неї, ніби вона була якась заразна … Читати далі
– Ми так не домовлялися. Ти їхала в Італію з обіцянкою, що забезпечиш нас з братом житлом. А тепер що? Ти можеш ось так просто взяти і предумати, мамо, – дочка просто не могла повірити в те, що чула. Віра як ніколи була рішучою. Вона ще раз повторила доньці, що квартиру їй не купить. Тетяна … Читати далі