Uncategorized

– Федь, подивися, яку сукню я купила! Подобається? Федір підвів очі й усміхнувся. – Ану, покрутись! Дуже гарна. Тобі шалено пасує! – ніжно промовив чоловік. – І мені сподобалося … Я весь магазин облазила, думала, піду без покупок! І в останній момент побачила цю сукню! Я в неї закохалася! Влітку на день народження Маринки у … Читати далі

– Мама! Мамочка приїхала! Карина бігла до воріт, навіть загубивши дорогою старенькі капці. А потім повисала на мамі, вдихаючи такий рідний та такий улюблений запах. Краєм ока Карина завжди бачила, як незадоволена її бабуся. І не розуміла, чому. Адже мама – донька бабусі, чому вона не рада її бачити? І дівчинці завжди було прикро, що … Читати далі

– Машо, а давай жити разом, – радісно запропонував Григорій. В цей момент він як раз доїдав третю порцію горохового супу. Марія Василівна застигла. Потім тривожно заходилась по кухні, почала гриміти посудом. Григорій витримав паузу: – Машо, ти не відповіла. Зріла дама знизала плечима: – Гришко, що за жарти? У нас і так все чудово. … Читати далі

Ліля на думку матері засиділася в дівках. Жінка раз у раз спонукала доньку завести кавалера, і бути більш поступливою та м’якою. — Ти зі своїм характером точно одна залишишся, – казала мати, – хоч би дослухалася, не перечила ні мені, ні хлопцям, будь ти розумнішою. Твої однокласниці вже дітей няньчать, а хто й двох, а … Читати далі

– Я хочу розлучитись, – сказала Ірина досить буденним тоном. Вона стояла спиною до нього, ніби за вікном відбувалося щось важливіше за їхнє спільне життя. Андрій навіть не підняв на неї очей. – Добре, – тихо погодився він. Ірина завмерла. Вона чекала іншої відповіді, можливо, запитань. Що завгодно, окрім спокійного «добре». – Це все? – … Читати далі

Нас із братом у родині двоє. Ми завжди жили дружно, любили батьків, вони нас. Ходили в гості до бабусь, звичайна сім’я, ніколи ніякого поділу не було. Якщо мені купують іграшку, значить і братові теж, мені морозиво, йому таке саме. Ніколи б не подумала, що будемо з ним надалі сваритись через щось, бо дитинство і юність … Читати далі

– Мамо, а ти справді не будеш плакати, коли я з іншою мамою і татом поїду на море? Лізі чотири роки, вона базікає все, що спаде на думку. Тетяна дивиться уважно на дорогу, потім різко обертається до доньки. -Що? Лізо, ти знову? Досить уже вигадувати, пожартували й досить… – Але я не жартую, матусю, мама … Читати далі

– Та не буду я ці відходи їсти! – випалила Віка, відсуваючи тарілку з м’ясом по-французьки. – Суші там, чи тирамісу немає, чи що? Я завмерла, тримаючи ложку в руці, і подивилася на брата. Микола сидів, дивлячись на стіл, явно не знаючи, куди подітися. Наша мама, що сиділа навпроти, кашлянула, а молодша сестра Лєра похлинулася … Читати далі

Батька свого Арина не знала і ніколи не бачила, він зник ще до її появи. Звичайно, дівчинка питала про нього матір, але та тільки хмурилася і веліла займатися корисними справами, а не про нісенітницю питати. Бабуся теж була небагатослівна: – Пролітав повз сизий голубок, сів на гілочку і полетів, а нам тебе залишив. А крім … Читати далі

— Ми квартиру на Сергія переписали одразу ж, як ти вийшла заміж, — повідомила доньці Зоя Костянтинівна. — Ми з батьком порадилися й вирішили, що дачу теж залишимо синові. Світлано, не дивись так на мене! Сергію потрібен міцний фундамент. Тобі добре, ти за чоловіковою спиною живеш, всім забезпечена, а він як одружиться, що робитиме? Куди … Читати далі