– Ану покажіть нам цей діамант, який займається вечорами з сином, та ще й пече

– Людка, ти повернулася? Невже знову працюватимеш у нас? – В офісі, де раніше працювала Люда, виникла жвавість. Усі відірвалися від своїх комп’ютерів та розглядали колишню колегу. – Та ні, я просто вас відвідати! Скучила без вас. Люда мала чудовий вигляд: нова зачіска, сукня по моді, симпатична сумочка. Але довго всім товаришам по службі не … Читати далі

Валентина Петрівна взяла інвентар і побрела на город, бо чого просто так на дачі сидіти, треба ж щось посадити, літо довге, а потім осінь і зима, а свої домашні продукти – то велика цінність. Дві грядки з зеленню вже були готові, жінка збиралася приступати до оформлення третьої, як раптом її хтось гукнув. Валентина Петрівна випрямилася і побачила статечного чоловіка, який привітався і мило усміхався до неї. – Так от де винуватець усієї цієї історії, – суворо звернувся він до Мурчика, який наче щось відчував, став ховатися за відра

– Марино, може приїдете на вихідні до мене на дачу? Щось в суботу зробимо, разом все ж легше, а в неділю шашлик посмажимо, – пропонує Валентина Петрівна дочці. – Не знаю, мамо, побачимо. Вадим повернеться з роботи, я з ним пораджуся, – відмахнулася дочка. Мама почула довгі гудки і поставила слухавку. Глянула на календар, потім … Читати далі

Впорається? З двома дітьми, кредитом на квартиру і зарплатою виховательки у дитячому садку?

Олена прокинулася від звуку води, яка капає. Крапля. Ще крапля. Варто було заснути, як кран знову починав підтікати. Павло обіцяв полагодити його ще тиждень тому, але тепер цей звук був єдиним нагадуванням про чоловіка. – Павлику, ну де ж ти? – пошепки спитала вона порожню половину ліжка. Чоловік зник три дні тому. Просто не прийшов … Читати далі

– Таку вечерю приготую – на все життя запам’ятаєте

– Та скільки можна вже, врешті-решт? – Ліза жбурнула рушник на стіл. – Я з роботи прийшла годину тому, навіть переодягнутися не встигла! – Ну що ти знову починаєш? – Андрій стирчав у дверному отворі, загороджуючи прохід. – Мати просто зайшла на п’ять хвилин. – На п’ять хвилин? Серйозно? – Ліза показала на гору брудного … Читати далі

Мова йде не про чужих людей, мамо, ну як ти сама цього не розумієш? Треба допомогти мамі Віталія, ти ж маєш таку змогу. Дочка мені зателефонувала в Італію, і стала навіть не просити, а наполягати, щоб я допомогла сватам квартиру купити. Їм не вистачає 15 тисяч євро, і Юля хоче, щоб я позичила їм цю суму. – Юля, я тебе розумію, ти хочеш допомогти, але ти маєш зрозуміти, що мова йде про дуже велику суму. Як свати мені її збираються повертати? – питаю здалеку. Дочка на мить замовкла, задумалася. А далі видала: – Та якось буде, мамо, не переживай. Ми ж тепер одна родина, а які рахунки можуть бути між родичами

– Мова йде не про чужих людей, мамо, ну як ти сама цього не розумієш? Треба допомогти мамі Віталія, ти ж маєш таку змогу. Дочка мені зателефонувала в Італію, і стала навіть не просити, а наполягати, щоб я допомогла сватам квартиру купити. Їм не вистачає 15 тисяч євро, і Юля хоче, щоб я позичила їм … Читати далі

– Хочеш бути добрим? Будь ласка! Але власним коштом, – твердо сказала дружина

– Тамаро, я чомусь не зміг зняти гроші з накопичувального рахунку, – повідомив Тамарі телефоном її чоловік Олексій. – А я тобі заблокувала доступ до цього рахунку, – відповіла дружина. – Чому? – Тому, що рахунок називається «накопичувальний», а ти накопичувати не вмієш, тільки витрачаєш. – Відмінно, але якщо ти в нас у родині фінансовий … Читати далі

Життя прожила, думала, що все вже бачила і все знаю, але мій колишній зять таки мене неабияк здивував. Через роки він згадав про те добро, яке я йому колись зробила, і вирішив мені віддячити. До того ж, він і сам змінився до невпізнання. Я навіть не думала, що дочекаю такого на старість. Прийшла субота, я була на городі, якраз цибулю вирішила посадити. За роботою недобрі думки від себе відганяла, але думка – звідки взяти гроші, щоб полагодити дах, мене не покидала. Весь тиждень лив дощ, і моя стріха почала сильно протікати. Я розуміла, що треба щось робити, от тільки не знала що

Життя прожила, думала, що все вже бачила і все знаю, але мій колишній зять таки мене неабияк здивував. Через роки він згадав про те добро, яке я йому колись зробила, і вирішив мені віддячити. До того ж, він і сам змінився до невпізнання. Я навіть не думала, що дочекаю такого на старість. Прийшла субота, я була … Читати далі

Якщо ти вважаєш, що твоя мама права, то можеш хоч зараз іти до неї, я тебе не тримаю, – з певною ноткою образи в голосі сказав Любомир. Світлана дивилася на нього розгубленими очима, вона вперше бачила свого чоловіка таким. Він був наче сам не свій. – Але ж я просто сказала, що не вважаю доцільним вкладатися у будинок твоїх батьків. І моя мама так вважає. Любомире, сам подумай. Це великі гроші, вони нам ще пригодяться, а тут ми точно жити не будемо. Світлана глянула на свого чоловіка, підійшла ближче, в надії, що він її зрозуміє, адже саме так завжди і було. Та цього разу погляд Любомира був чужим і холодним

– Якщо ти вважаєш, що твоя мама права, то можеш хоч зараз іти до неї, я тебе не тримаю, – з певною ноткою образи в голосі сказав Любомир. Світлана дивилася на нього розгубленими очима, вона вперше бачила свого чоловіка таким. Він був наче сам не свій. – Але ж я просто сказала, що не вважаю … Читати далі

– Павлику, називай мене бабуся Ліда. Ходімо, покажу тобі двір, песика, город. – Ні! Мама казала, що ви зла людина

Третій рік Ліда жила сама після втрати чоловіка. Її оселя знаходилась у мальовничому селі, де вона вела своє спокійне життя. У неї був син Денис, але він залишився в місті після закінчення навчання. Денис навідувався до матері час від часу. На питання про свої справи відповідав коротко: “Все добре!”. Привозив продукти, одяг, взуття, хоча Ліда … Читати далі

– А в тебе, зятю, совість є? Я взагалі думала, що ти мені все зробиш безплатно! Адже в тебе своя фірма. – Цікава пропозиція! – А роботу хто оплачуватиме? – посміхнувся Захар

Дзвінок від матері пролунав посеред робочого дня: – Катюша, доню, ви не могли б із Захаром приїхати сьогодні ввечері до нас? – Мамо, Захар в області, у відрядженні, приїде до вихідних. А що сталося? – Запитала Катя. – Та нічого особливого, просто давно не бачилися. Хоча, деякі новини є. Приїжджай тоді одна, – сказала мати. … Читати далі