Uncategorized

Біля нашого магазину у дворі з’явився дідусь. Видно, що інтелігентний і не бездомний. Але раніше я його жодного разу не бачив, хоча все життя тут живу. Він стоїть щодня, зупиняє кожного, хто проходить, і просить приділити йому всього тридцять хвилин нашого часу. Як і всі інші, я щоразу проходив повз нього, або втикався в телефон, … Читати далі

Ольгу в лікарні усі вважали найкращим лікарем, тому усі відразу помітили її відсутність. Головний лікар лише руками розводив, мовляв, нічого не знаю – прийшла ввечері, сказала, що це терміново, написала заяву за свій рахунок і пішла. А куди – звідки ж він знає? Йому і самому важко справитися з усією роботою без Ольги Петрівни, але … Читати далі

У Надії Петрівни закінчилися гроші. Зовсім закінчилися. Гаманець був порожній, і навіть у кишеньці для дріб’язку дзвеніло лише кілька монет по п’ять та десять гривень. Літня жінка зітхнула: якось доведеться дотягнути тиждень до пенсії. Сама-то вона проживе, геркулес є, гречки трохи, картопля теж залишилася, олії півпляшки стоїть. А ось Яшку чим годувати?.. Яшка — це … Читати далі

– Це жарт? Я не вірю. – Мені байдуже, віриш ти чи ні. Я сказав тобі, що збираю документи на розлучення. Якщо ми прожили чверть століття разом, то що, не можемо покохати когось ще? – Не можемо перестати почуватися щасливими у старих стосунках? Навіть кажуть, що у нашому віці корисно оновлюватись. – Ми жили всі … Читати далі

– Я більше не маю наміру терпіти її витівки. Сьогодні вона перейшла межу. Якщо хочеш зберегти шлюб, ми негайно їдемо! — Марія схопила валізу і нервово почала кидати всередину перші речі. – Машо, ми не можемо просто так залишити мою матір. У неї, крім мене, нікого більше немає. Як ти собі це уявляєш? Вона в … Читати далі

– Смачно? – свекруха вистрибнула переді мною, наче чорт із ладану. – Подобається тобі моє приготування? – Непогано, непогано, – закивала я, насилу ковтаючи пересолений борщ. Анастасія Петрівна зворушено усміхнулася, пишаючись собою і тим, як вона стала в пригоді в нашому будинку. Жінка приїхала до сина з однією метою: залишитися, проте говорити про свої плани … Читати далі

Антоніна жила сама, але готувала собі повний обід: суп, котлети або курку, гарнір. І навіть пекла пироги. Вона любила готувати і смачно поїсти. Часто ділилася їжею зі старенькою з нижнього поверху, яка теж жила сама, але через старість уже рідко виходила на вулицю. Антоніна роздумувала: подрімати після обіду чи, як завжди, віднести банку супу сусідці, … Читати далі

Батько Ірини був старший мами на п’ятнадцять років. Одягався він строго, навіть старомодно. Завжди носив штани, сорочку, піджак чи джемпер. Ніяких кросівок та футболок. Він зовсім був не схожий на татусів її подруг. Іра його просто обожнювала. Коли він приходив з роботи, вона бігла йому назустріч, тато підхоплював її на руки і питав, заглядаючи в … Читати далі

Я під’їхала до під’їзду свекрухи, та з невдоволенням зрозуміла, що чоловікова сестра Валентина вже тут. Ми не ладнали між собою, і в мене навіть з’явилося бажання поїхати додому, не заходячи до Ірини Анатоліївни. Проте, ще три дні тому я пообіцяла матері чоловіка, що відвезу її в аптеку, та по магазинах, бо Валя не може. Насправді … Читати далі

– Ти що твориш? З глузду з’їхав? – Віра схопила чоловіка за руку. Вона була готова мало не плакати. Олексій заморгав і витріщився на дружину невинними очима, ніби не розумів у чому справа. – Про що ти? – Навіщо сказав, що даси в борг? – Віра кипіла від обурення, її вуха почервоніли. – А що … Читати далі