Uncategorized

— Розсудіть, хто тут неправий? Купили з чоловіком два шматки торта — один йому, один мені. Свій він з’їв одразу, а мій залишився на наступний день. Запитав, чи можна йому з’їсти мій, а коли почув відмову, видав образу: “Ти сама не їси й мені не даєш!” Але ж я хочу з’їсти свій десерт тоді, коли … Читати далі

Валентина стояла біля плити, механічно помішуючи овочеве рагу. На кухні пахло тушкованими баклажанами та спеціями. За вікном повільно згасав жовтневий день, фарбуючи небо у блідо-бузкові тони. З вітальні долинав гучний голос Сергія — він вкотре розповідав комусь телефоном, яка в нього «безвольна» дружина. — Уявляєш, Максиме, — реготав він, — вчора знову намагалася мені щось … Читати далі

— Сталось. Сьогодні мій підліток у розпалі протесту і перехідного віку крикнув мені в обличчя: “Ти найгірша мати у світі!” А я лише спокійно відповіла: “Уявляєш, а це ж я ще з усіх сил стараюся! Мене звати Оксана, мені тридцять вісім років, я працюю бухгалтером у приватній фірмі, а також маю почесну «посаду» мами чотирнадцятирічного … Читати далі

— Або ти береш кошика і йдеш вибирати картоплю за копачкою, або забираєшся геть із моєї хати просто зараз! Галина Степанівна стояла на високому мурованому ґанку, вперши руки в боки, і дивилася на невістку так, ніби перед нею стояла не законна дружина сина, а безробітна наймичка, яка задарма проїдає чужі припаси. — Мамо, лікарка суворо … Читати далі

— Спадщини не отримала? Тоді й ти мені не потрібна, — сказав Ігор. Але мама все передбачила заздалегідь — Ти серйозно це зараз сказав? Дощ бив по козирку під’їзду так, ніби по жерсті сипали жменею дрібного каміння. Аліна стояла на сходинці під вузьким навісом, з мокрим пасмом біля щоки, з текою з нотаріальної контори під … Читати далі

Аркадій стояв посеред кімнати і роздивлявся мамину швейну машинку так, ніби вона в чомусь завинила. – Віро… – покликав він мене. – Що таке? – От скажи мені, будь ласка. Ось навіщо вона тут? – скривився чоловік. – Ну як навіщо? – Здивувалася я. – Я на ній шию. – Місце займає, – насупився Аркадій. … Читати далі

— Оресте, зачекай. Ти сказав, що знайшов людину, яка буде з дітьми після садочка? Ти знайшов нам няню? Марина стояла біля кухонного столу з телефоном у руці. На екрані ще було відкрите оголошення, яке вона вчора виставила в місцевій групі: потрібна людина на будні, забирати двох дітей із садочка, бути з ними до вечора, інколи … Читати далі

— Павле, я ж сказала, що поставлю твою музику наступною. Ця композиція вже почалася, хай дограє, — Соломія стояла посеред вітальні з ганчіркою для пилу в руці й дивилася на чоловіка так розгублено, наче за кілька секунд звичайне суботнє прибирання раптом перетворилося на суперечку, правил якої вона не знала. Павло відійшов від полиці, де щойно … Читати далі

— Наталко, дитинко, приїжджай! У мене тиск підскочив, а пігулки скінчилися, — Поліна Іванівна зателефонувала внучці мало не плачучи. — Як це так? Адже я вчора була в тебе, чому не сказала, що скінчилися? Може, швидку викликати? – Злякалася Наталка. — Ти Мишкові зателефонуй, він швидше прийде. Він же з тобою на одній вулиці живе! … Читати далі

— Я не прошу поселити нас назавжди у тебе, мамо. Нам треба чотири місяці. Максимум п’ять. Ми за цей час закриємо борг за оренду, відкладемо ще трохи й знайдемо інше житло. У тебе друга кімната порожня майже весь рік, — Мар’яна говорила повільно, стоячи біля кухонного вікна у своїй тісній орендованій однокімнатній оселі в Житомирі. … Читати далі