Таїсія виходила заміж за Федора. У день весілля наречена стояла перед дзеркалом і дивилася на своє біле вбрання. Батьки постаралися, зробили на замовлення… Молода, красива наречена була неймовірно гарна! Не підкачав і наречений. І костюм на ньому гарно виглядав і сорочка. А з лиця воду не пити! Його очі дивилися на Таїсію з любов’ю. А вона вбік відвернулася. Не могла відповісти йому взаємністю… Всім було весело на цьому весіллі, окрім нареченого й нареченої. Але молодий тримався. А тут раптом Таїсія глянула кудись вбік і раптом заплакала від побаченого

Таїсія була красунею, єдиною дочкою Миколи та Антоніни. Був ще в сімʼї син перед Таїсією, але його не вберегли, не стало хлопчика у дитинстві… З того часу Антоніна стала мовчазною, у всьому слухалася чоловіка. Батьки виховали дочку в любові й турботі, хоча батько й був строгим – його слово в сім’ї закон. Мати так і … Читати далі

Зіна сиділа з подругами на лавці. Раптом з під’їзду вийшла її невістка Валя. Вона озирнулася і, не помітивши свекруху, кудись попрямувала. – І куди це вона зібралася? – подумала Зіна. Вона встала і тихенько пішла за невісткою. Та зупинилася біля парку. – Так-так! – очі свекрухи засяяли недобрим блиском. Валя чекала кілька хвилин. Ось з’явився якийсь чоловік і вони… Обійнялися! – Ох, я їй влаштую! – подумала Зіна і пішла додому. Не встигла вона допити чай, як у коридорі почувся шум. На порозі стояла невістка. Зіна глянула на неї й ахнула від несподіванки

У Зінаїди Іванівни одружився єдиний син Микола. Виховувала вона його сама. Чоловік від неї пішов, коли синові було чотири роки. Чому пішов? Каже, що дружина зраджувала йому. Вона, звісно, обурювалася і до розлучення, і після, але сама знала, що звинувачення справедливі. Після весілля сина, коли Валя, невістка, переїхала жити у її двокімнатну квартиру, вона твердо … Читати далі

Марина занедужала. Надвечір з роботи прийшов її чоловік Андрій. – Що у вас тут трапилось? – він здивувався, що Марина лежить на ліжку. Його дочка Ліза варила на кухні макарони, а Марина їй з кімнати підказувала. – Я зараз встану! – гукнула Марина, побачивши чоловіка. – Тату, я макарони з тушонкою приготувала! – гордо сказала батьку Ліза… До ночі Марині стало гірше, і її забрала швидка. У лікарню до Марини Ліза поїхала разом із татом. Андрій тихо говорив у коридорі з лікарем, але Ліза все одно дещо почула. Вона прислухалася й вухам своїм не повірила

Ліза прокинулася – темно. І заголосила: – Мамо, мамо, ти де? Марина одразу скочила, вона чуйно спала: – Лізонько, дитинко, я тут! – Іди, я не тебе кликала, ти не мама! – і мала ще дужче заголосила. Марина хотіла було поправити їй ковдру і покласти ведмедика, але вийшло тільки гірше. Ліза почала галасувати: – Іди, … Читати далі

Олена затрималася на роботі та приїхала додому дуже пізно. Вона дуже втомилася і хотіла прийняти ванну, попити гарячого чаю і забратися під ковдру. Але, увійшовши в коридор, Олена побачила чужі чоловічі черевики. – Дивно, хто це до нас так пізно? – подумала вона і  пройшла до зали. На дивані сидів задуманий брат чоловіка, заплакана свекруха а Дмитро ходив по кімнаті не знаходячи собі місця. – Що у вас сталося? – запитала Олена. – Біда у нас сталася, кохана. Біда…, – тихо відповів їй чоловік. – Яка біда? – здивувалася Олена, нічого не розуміючи

Ти, Оленко, зі своїм поступливим характером до будь-якої свекрухи підхід знайдеш, – говорила мама, допомагаючи дочці збиратися в дорогу. – І наречених у Києві багато, вибирай з кого хочеш. Олена лише відмахнулася. Ну які наречені? У її голові було лише навчання. Не жарт, з маленького провінційного містечка потрапити в столичний інституту! Ні про яке особисте … Читати далі

У Павла не стало матері. Прилягла Марія Василівна в залі на диван свій старенький відпочити, та більше й не прокинулася… Не надовго її й чоловік Петро Миколайович пережив. Не зміг без неї… Весною на Трійцю і його не стало… Павло через рік пам’ятник батькам поставив і вирішив будинок їх перебудувати. Будинок зовсім вже був занепав. Стали стіни зносити. Павло стару цеглу залишив. Стане в нагоді. А якось придивися Павло, а серед цегли мішечок якийсь лежить лляний. Старий, зітлілий наполовину. Павло розгорнув його і так і присів від здивування

– Я на це не згодна, не дам наш будинок ламати, його ж батько твій, Петро Миколайович сам будував, коли ми сюди в село переїхали! Стіни аж у три цегли клав, товсті, повік простоїть ще, – Марія Василівна рішуче стукнула сухим кулачком по столу і до чоловіка обернулася. – А ти чого Петре мовчиш, хочеш, … Читати далі

Славко прийшов до матері. – Мамо – Галя вагітна! – Яка Галя? – нічого не зрозуміла Марина. – Ну, моя Галя, – сказав син. – Службовий роман у нас, як у вас був із татом. – Ой, Славко! – ахнула Марина. – Що ж тепер робити? – Що робити… – пробурмотів той. – Приведу Галю на вихідних. Будете знайомитись. І тата покличемо… Олег – батько Славка, який жив окремо, прийшов на оглядини в суботу. Він помітно хвилювався. – Це я що, дідом нарешті стану? – запитав він. І ось на порозі з’явилася наречена Славка. Марина глянула на неї і не повірила своїм очам

Наречена сина цілувалася з іншим… Ця сцена викарбувалася перед очима і ніяк не хотіла зникати. Марина шкодувала, що побачила це, але забути не могла. Вона не спала уже два тижні. Ненадовго засне тривожним сном і прокидається від відчуття, ніби кудись летить, і більше не може заснути. Жінка думала – а чи не вона все зіпсувала? … Читати далі

Віктор збирався в гості до батьків дружини, коли пролунав телефонний дзвінок.Дзовнила сестра. – Вітя. Нам треба зустрітись! – схвильовано вигукнула Олена. – Що сталося? Я зараз не можу. До тещі на ювілей йду, – пояснив Віктор. – Дещо сталося! Але це не телефонна розмова, – схвильовано сказала Олена. Завтра після роботи заскочу, – сказав брат. Наступного дня Віктор заїхав до сестри. – Ну, що там сталося? – почав розмову Віктор. – Мені написала жінка. Представилася дочкою нашого батька! Нашою сестрою! – раптом сказала Олена. – Яка ще сестра? І що вона хоче? – Віктор здивовано дивився на Олену, нічого не розуміючи

У Віктора та Олени не стало батька, чоловік залишивши своїм дітям дві квартири та будинок у селі. Спадкоємців лише двоє, син і дочка. Нещодавно вони поховали матір, а не минуло й півроку батько пішов слідом. Усі жалобні заходи позаду. І навіть минуло майже півроку. Зі спадщиною треба, щось робити. Брат із сестрою у добрих стосунках, … Читати далі

– Лізо, а навіщо тобі машина? – запитав Сергій в своєї дружини. – Як навіщо? – здивувалася жінка. – Щоб на роботу їздити. – У вас для цього є спеціальний автобус! – заявив чоловік. – Мені незручно на ньому, – зітхнула Ліза. – Я часто йду з роботи пізніше, коли автобус уже поїхав. Добиратися доводиться на таксі, а це дорого. – Ну гаразд, – сказав Сергій. – Скоро буде обід у мами нам треба там бути… У суботу вони приїхали на обід до свекрухи. – Так, гроші б тобі зараз не завадили! – погодився із сином свекор Лізи, Іван Олексійович. – Тобі ж треба розвивати своє кафе. І тут свекруха зробила несподівану пропозицію

– Ох, Лізо, зараз як піде! – Сергій задоволено потирав руки, прийшовши додому з роботи. – Та вже ж хотілося б. – Втомлено кивнула Ліза, накриваючи на стіл. – Ось кредит на житло закриємо і на море поїдемо! – продовжував мріяти чоловік, не помічаючи важкого погляду дружини. – Ага. – озвалася Ліза і задумливо подивилася … Читати далі

Олегу замовили зробити ремонт в квартирі. Він саме клеїв шпалери у спальні, коли гримнули вхідні двері і в коридорі почулося якесь шарудіння. На порозі стояла хазяйка квартири Олена. В руках у неї була коробка з піцою. – Я подумала, що вам треба поїсти, – сказала вона. – Я б склала вам компанію. Вони сіли обідати. Олена сиділа зовсім поруч. – Якби зараз нас побачив ваш чоловік, він би мені мабуть влаштував, – сказав Олег. – Можливо, – погодилася Олена. – Але я маю вам сказати одну важливу річ… Олег здивовано дивився на Олену, нічого не розуміючи

Олегу подобалося працювати руками, він усе вмів – і сантехніку полагодить, і в електриці розбирався, і по ремонту все зробить. Дехто думає, що це нудна робота, але Олег так не вважав. Робота в нього дуже творча! Він, можна сказати, художник у своїй справі! Ось, наприклад є порожня кімната без нічого. Вона виглядає гнітюче, але якщо … Читати далі

– Якщо ти не виправишся, то є десятки жінок, які будуть раді виконувати таку просту жіночу роботу, – відказав чоловік

Звичайно, що я мило хіхікала, коли слухала розповіді свекрухи про те, як вона вибирала весь горошок з олів’є, бо Ігор не хотів його їсти чи як готувала суп без цибулі, як виховательки ніяк не могли вмовити малого упертюха їсти в садочку… Ну, не їсть людина цибулю, що тут такого, от я огірки не люблю, від … Читати далі