Андрій привів Ольгу знайомитись з його матір’ю. Дуже мила жіночка зустріла їх добродушно й привітно. Вона смачно нагодувала їх, а коли Андрій пішов проводжати Ольгу, то сказала: – Я дуже рада, що мій син обрав саме тебе Ольго! Міські дівчата розбалувані. Зразу все хочуть, машину, гроші. Я рада, що Андрій полюбив саме тебе – просту дівчину з села! Ольга аж стрепенулася. – О, Господи! – подумала вона. – А що ж тепер буде, коли всі дізнаються мою таємницю?! Дівчина не знала, що й робити. Та згодом її таємниця раптово відкрилася

Ольга з дитинства жила в забезпеченій сім’ї, в достатку. У неї завжди були дорогі іграшки, гарні сукні, її всі обожнювали й любили – єдину доньку. Батько Ольги був відомим архітектором у місті, а мама викладала в інституті. Вона могла б не працювати, виховувати доньку, але вона була не з тих жінок, які хочуть сидіти вдома. … Читати далі

Інна зайшла в супермаркет, коли вже стемніло. Вона накупила продуктів, навантажила дві повні сумки й пішла додому. Вона піднялась по сходах на третій поверх і відкрила двері своїм ключем. Інна поставила пакети в коридорі й зайшла на кухню. Її дочка стояла біля мийки і мила посуд. Син сидів у комп’ютері, а чоловік лежав на дивані перед телевізором. – Мама прийшла, смачненького принесла, – гукнув чоловік з кімнати. – Чому Оленка посуд миє? – несподівано запитала Інна. – Олено, відійди від мийки! Всі оторопіли від здивування

-Вітю, там тільки розігріти, я не думаю, що мене більше ніж на тиждень поклали! Слухай сюди, там у каструльці, там макарончики, чуєш, а от у контейнері, квітчастому такому, котлетки! У пузатій каструльці, там борщ, там за банкою з огірками… Жінка тримаючи телефон біля вуха, рухалася в бік палати і намагалася повільно, буквально по складах, розповісти, … Читати далі

Наталя вийшла ввечері на подвірʼя. Вона набрала у відра води і вже хотіла була нести їх на кухню, як раптом її погляд зупинився на сусідській хаті. – Дивно… – пробурмотіла вона. – Другий день світла у вікнах не видно в Олени. Наталя поставила відра, відкрила хвіртку і швидко пішла до сусідської хати. – Оленко! – гукнула вона і постукала у вікно. Та їй ніхто не відповів. Наталя відкрила двері і зайшла в хату. Вона увімкнула світло, глянула на ліжко й ахнула

Останнім часом Олена, мати Ірини, стала просто нестерпною. Жили вони з вітчимом втрьох. Старший брат Ірини Петро давно переїхав з дому і повертатися не збирався. Вітчим до дітей ставився однаково. Іру та її брата Микола любив так само, як і свою дочку. Відмінностей між ними не робив. Тільки от мати старших дітей не любила. Їхнього … Читати далі

Аліна готувала запіканку на кухні, як раптом на порозі зʼявилася її мати. Ольга Максимівна глянула на дочку і мовчки сіла за стіл. – Аліночко, доню у мене до тебе є одне питання… – почала жінка. – Телевізор сам програми мені перемикає! Перемикає на радіо і завжди в один і той же самий час. І там співають татову улюблену пісню! Але чому саме вона вмикається? Я ж хотіла додивитися серіал! Аліна здивовано дивилась на матір. – Не знаю, мамо, – знизала плечима вона. А невдовзі мати прийшла до Аліни з новою проблемою

Аліну періодами засмучувало те, що саме вона має жити з мамою. Її старша сестра Вікторія вийшла заміж першою і їй відійшла бабусина квартира. Брат Віктор квартиру спочатку винаймав, а потім одружився, кредит взяв і успішно його виплатив. Тепер Віктор із сім’єю у трикімнатній живуть. І він вважає, що нікому нічого не винен. А їй схоже … Читати далі

Роман повернувся додому раніше, дружина була ще на роботі. Двері йому відкрила теща. Чоловік прийняв душ, і пішов до себе у кімнату, відпочивати. Раїса Володимирівна постукала до його кімнати. – Так, заходьте, – сказав чоловік. – Романе, йди вечеряти, – запросила жінка. – Дякую, я пізніше поїм, коли Олеся приїде, – відмовився зять. Теща увійшла в кімнату і сіла на диван біля зятя. – Романе, я повинна тобі в дечому зізнатися, – раптом почала Раїса Володимирівна. Роман здивовано дивився на тещу, не розуміючи, що відбувається

– Не хвилюйся, ти їм обов’язково сподобаєшся, – сказала Олеся і поправила Роману сорочку. Раїса відчинила двері. – Привіт, доню. Заходьте, ми на вас чекаємо, – сказала вона. – Здрастуйте, – сказав Роман. Федір, батько Олесі сидів на кухні та розливав по чарках напої. – Здрастуйте, – сказав він і простяг руку молодому чоловікові. Роман … Читати далі

Сашко повертався додому пізно. Біля зупинки він зустрів свою сусідку Дарину. Та йшла з магазину з пакетом булочок з маком в руках. Побачивши його похмуре обличчя, Дарина запитала, що сталося. – Мама слаба, – зітхнув Сашко. Дарина вислухала його і вони якраз підійшли до своїх домівок. – Холодно, давай чаю поп’ємо з булочками свіженькими? – запропонувала, Дарина. – Ходімо, – штовхнув хвіртку Сашко. Вони зайшли в хату й оторопіли. Дружина Сашка Лариса і її брат Степан порпалися в шафці з документами! – Що тут відбувається? – здивовано запитав Сашко. Лариса з братом аж ахнули від несподіванки

Коли Сашко привіз у село красуню-дружину, сусіди довго захоплювалися тим, наскільки Бог обдарував Ларису зовнішністю. Струнка, з осиною талією, рудою копицею волосся і гострим носиком. Сашко ледь закінчив школу, пішов вчитися на зварювальника. В останній рік навчання познайомився з Ларисою. І він, недовго думаючи, зробив дівчині пропозицію прямо в гуртожитку, хоча вона і була старша … Читати далі

– Жанно, – Олена плакала в трубку. – Не можу більше! – Що сталося?! – здивувалася Жанна. – Мій, собі іншу знайшов! – вигукнула Олена. – Ти впевнена? – не повірила подруга. Зв’язок перервався… – Треба їхати, – подумала Жанна і поспішно зібралася. – Неймовірно, – розмірковувала вона, їдучи в маршрутці. – Невже Борис справді зраджує? А здавався таким надійним. І Олену любить. Ні, щось тут не так… Жанна натисла на дзвінок, заплакана Олена відчинила двері. Жанна увійшла у квартиру, озирнулася і застигла. – Так ось у чому справа! – тільки й сказала вона

– Жанно, – Олена плакала в трубку, – не можу більше! – Що сталося?! – здивувалася Жанна. – Мій, собі іншу знайшов! – раптом вигукнула Олена. – Ти впевнена? Зв’язок перервався… «Треба їхати», – подумала Жанна і поспішно збиралася. «Неймовірно, – розмірковувала вона, дивлячись у вікно маршрутки, – невже Борис і справді зраджує? А здавався … Читати далі

Майя вийшла з поїзда, зразу сіла на маршрутку й поїхала до рідного дому. Батько прийняв її байдуже. Її сестра Римма зі своїм чоловіком жили з батьком. Виглядала сестра чудово. – Ну, а з Іллею ви так і розлучилися тоді? – запитала Майя. – Розлучилися, – зітхнула Римма. – Він все мене випитував про тебе, куди ти поїхала… – Зрозуміло, – сказала Майя. – Вибач мені, Риммо за нього… – А ти знаєш, тобі тут лист прийшов! – раптом сказала сестра. – Зараз пошукаю! Римма принесла їй конверт з незнайомим почерком. Майя швидко прочитала листа і аж присіла від несподіванки

Сестри, Майя та Римма були дуже різними і за характером, і навіть зовні. Обличчям схожі, а от кольором волосся різко відрізнялися: старша Майя була рудоволоса, яскрава, яскрава, а Римма брюнетка і нічим особливим не відрізнялася. Різниця у віці була невелика, рік всього. Батько завжди ставився до старшої доньки з підозрою: чи вона його? У його … Читати далі

Ніна приїхала в село, розпакувала сумки, переодяглася і вийшла на подвір’я. Раптом вона почула, що через хвіртку хтось гукає її. Ніна підійшла до воріт, там стояла жінка з літровою банкою в руках. – Молока не хочете купити? – запропонувала незнайомка. – Можна. Зараз за гаманцем в будинок забіжу, – сказала господиня і пішла. Ніна вже майже зайшла в будинок, як раптом почула: – Навіть не думай в неї щось купувати, – сказав сусід через паркан. – Але чому? – Ніна здивовано двивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

– Що сумуєш, Ніна Іванівна? – підсіла на лавку сусідка Євгенія.  – Навіт і не знаю, хвилює мене щось. Все життя у місті прожила, працювала. А як на пенсію пішла, заняття собі знайти не можу. Нічого не мило. Подруг близьких зроду не було. Точніше була одна, яка Славка мого відвела, з тих пір зареклася, – … Читати далі

Марина прийшла додому під вечір. Вона відкрила двері своїм ключем і діловито зайшла в квартиру. – Мамо! – гукнула вона з порога. – Ти тут? Знов щось смажиш, запах аж у підʼїзді стоїть! Ірина вийшла з кухні витираючи руки рушником. – Привіт, дочко. Що сталося, чого ти кричиш? – запитала вона. – Мамо, я хочу жити зі Степаном! – раптом сказала дочка. – Я завтра ж переїжджаю! Ірина застигла від несподіванки. – Ти хотіла сказати, «ми» переїжджаємо? – поправила її мати. – А як же ж твій син?! Марина тільки махнула рукою. А невдовзі вона ошелешила Ірину новиною

-Сашку потрібен батько! То була улюблена фраза Марини. Вона говорила так матері щоразу, коли збиралася на чергову гулянку з подружками, чи на побачення з кимось. Ірина Михайлівна тільки важко зітхала, але відпускала її, адже розуміла, що Сашку дійсно потрібен батько, хоча й мати теж не завадила б. Точніше було б краще, якби вона більше часу … Читати далі