Uncategorized

Віка лежала на дивані і байдуже дивилася в телевізор. Показували якісь новини, та вона навіть не чула про що там говорили… Пройшов місяць, як не стало її Марічки… Її улюбленої донечки. Віка почувалася недобре, але вона не звертала увагу на це. Їй було байдуже! Погано так погано… Вона встала і хотіла піти на кухню попити води. Аж раптом сталося несподіване

Автор

Віка дивилася на дочку і тихо плакала. Марічка була дуже слаба і її скоро не стане… І ніхто і ніщо не могли цього змінити… Коли донька заслабла, Віка свято вірила, що Марічка видужає і все буде як раніше. Вони знову ходитимуть у походи, їздитимуть у гори і розгадають ще не одну таємницю всесвіту, але всьому … Читати далі

Валентина Петрівна смажила котлетки, коли в гості зайшла її донька. Марина виглядала дивно, і мама відразу помітила це. – Доню, що сталося? – захвилювалася вона. – Мамо, біда, – сльози покотилися з очей Марини. – Ігор подає на розлучення. – А я здивована, що ви так довго протримались, – спокійно сказала Валентина Петрівна. – Мамо, що ти таке говориш?-  Марина схвильовано глянула на маму. – Просто, я дещо знала, – тихо сказала Валентина Петрівна перевертаючи котлети. Марина здивовано дивилася на маму, нічого не розуміючи

Автор

Марина вже годину сиділа в машині, чекаючи, коли чоловік вийде з роботи. Ігор затримувався. Звичайно, він не знає, що вона на нього чекає, але… Вона поклала руки на кермо. Пальці злегка тремтіли. Хвилюється вона. Намагається триматися, зберігати обличчя, але від цього ще гірше. Весь звичний світ руйнується, а що робити, вона не знає. Ігор ясно … Читати далі

Тетяна прокинулася від брязкання посуду. Жінка накинула на себе халат і вийшла на кухню. Микола стояв біля плити і щось гучно вишкрябував з каструлі. – Миколо, сьогодні субота, дай мені поспати. Зварити собі яйця чи розігрій в мікрохвильовці вчорашні котлети? – сказала чоловіку Тетяна. – Сам?! – здивувався Микола. – Я не для того з тобою одружився, щоб самому собі сніданок готувати! – Приготуй його і для мене, – спокійно сказала Таня. І тут Микола не витримав, краще б Тетяна взагалі цього не казала

Автор

Тетяна прокинулася від брязкання посуду. Значить, Микола вже встав і не побачив у каструльці свіжозвареної каші. Як так, шоста ранку, а його ніхто не зустрічає на кухні з усмішкою, чашкою кави та тарілкою гарячої манної каші. Мама привчила його з дитинства їсти вранці манну кашу. Ну, і що, що він ліг спати напередодні о дев’ятій … Читати далі

Зоя Аркадіївна чекала в гості свою доньку Оксану. Оксана мала приїхати і набрати собі домашніх продуктів. Зоя полізла в льох, щоб дістати кілька баночок домашньої тушонки й компоту. Але старі сходи не витримали… Зоя прийшла з Оксаною в лікарню. Їм сказали, що все дуже серйозно. Зоя Аркадіївна гірко заплакала, але вона помітила, як якось дивно заблищали очі доньки. Жінка здивувалася, та нічого не сказала. А наступного дня Оксана привела в палату якогось дивного чоловіка в костюмі. Зоя Аркадіївна не розуміла, що це таке відбувається

Автор

Найнеприємнішими для Зої Аркадіївни були ночі. Вона вже четвертий місяць була слаба, і з кожним днем ​​надії на одужання танули, як сніг під квітневим сонцем… За ці довгі дні і ночі в палаті, вона стільки дум передумала, але так і не могла зрозуміти, чому в неї зʼявилося стільки нещасть одразу. А всьому виною її невгамовна … Читати далі

Віра поверталася додому, настрій був поганий, на роботі проблеми. Жінка вже підходила до будинку, як раптом помітила свого чоловік. Степан сів у машину, і кудись поїхав, не помітивши дружини. – Дивно, куди він? – подумала Віра. Жінка  відкрила квартиру своїм ключем, зняла пальто і пішла у кімнату. Віра відкрила двері у спальню, і застигла від здивування.  – Що тут відбувалося? – тільки й вигукнула Віра

Автор

Вдень лив дощ. А сьогодні сонце осяяло землю прощальним осіннім теплом. Віра втомленою ходою йшла з роботи, дорогою зайшла до дитячого садка і забрала сина. Настрій був неприємний, та ще й погода погана. То дощ і вітер, що пронизує, то вдень так тепло, що доводиться паритися в куртці. Та й Володя канючив усю дорогу: -А … Читати далі

Дмитро вирішив поїхати в село до матері, відвідати. Зовсім випадково у матері в цей час виявилася його сестра Віра. – О, а ти чому тут? – здивувався він, побачивши Віру в батьківському домі. – І тобі привіт. Я маму відвідати вирішила, – усміхнулася Віра. Мама накрила стіл, посиділи, побалакали. – Ну все, мені вже час додому, – попрощався Дмитро і вийшов в коридор одякнутися. Чоловік вже майже вийшов з будинку, як раптом почув, що Віра з мамою про щось розмовляють. Дмитро прислухався і застиг від здивування

Автор

До Тамари дочка Віра приїхала, відвідати, побалакати. Зовсім випадково, чи невипадково у матері у цей час виявився її старший брат Дмитро. Двоє дітей у Тамари син та дочка. Батька дітей не стало два роки тому. Мати залишилася в хаті одна. Великий будинок. Батько будував сам. Сподівався, що хтось із дітей житиме з ними. Ну чи … Читати далі

Аліна зазирнула в магазин, купила собі в подарунок флакон улюблених парфумів, посиділа трохи в кафе за чашкою кави і вийшла на вулицю. Їй було сумно, хоча сьогодні в неї був день народження! Вона не поспішаючи йшла по знайомій алеї, вдихаючи вологе осіннє повітря. – Аліно! – раптом гукнув її чоловічий голос. – Аліно, не може бути! Це ти! Я просто очам своїм не вірю! Аліна обернулася і ахнула від несподіванки

Автор

Аліна з самого ранку була сумна. На телефон нескінченно йшли смс, дзвінки, картинки… Але ніякої радості від цього Аліна Віталіївна не відчувала. Раптом чомусь згадалося, як у дитинстві вона з нетерпінням чекала на цей день: подарунки, запаковані в гарний папір, торт зі свічками, які, загадавши заповітне бажання, треба було неодмінно задути. І щоразу цих свічок … Читати далі

Катя поверталася додому з двома важкими пакетами в руках. Настрій був поганий, сьогодні її звільнили з роботи, та й вдома проблоеми. – Чому все так погано? – думала Катя. Жінка і не помітила, як опинилася біля дверей своєї квартири. Вона вставила ключ, щоб відкрити двері, але вони вже були відкриті. – Дивно, невже забула закрити, – подумала Катя і зайшла в коридор. Раптом вона почула якісь дивні звуки з кухні. Вона швидко поставила пакети і кинулася туди. Катя забігла на кухню і застигла від неспродіванки

Автор

Ранок почався не з кавою. Син все хникав, чоловік бігав по будинку. – Катю, де моя біла сорочка, яку я просив тебе випрати два дні тому? Катя втомлено відчинила шафу і зрозуміла, що сорочка так і залишилася в кошику з білизною. – Я зовсім забула про неї… Вибач. Давай, іншу попрасую? -Забула! Іншу! А мені … Читати далі

– Синку, ну коли ж ти одружишся? – все казала мати Славкові. – Роки йдуть! Довкола он стільки гарних дівчат, а ти все ту Дарину ніяк не забудеш. Пора б уже мені внуків побавити. – Мамо, не починай, – відмахувався Славко. – Не можу я її забути! Аж тут раптом у місті зʼявилася Катя. Вона ще зі школи була закохана в Славка. І приїхала вона не сама, а з маленьким сином. З чоловіком розлучилася. Тільки–но Катя дізналася, що Славко неодружений, як тут же зʼявилася на порозі його будинку. Мати Славка відкрила двері і ахнула

Автор

У місті, в якому жила Дарина були красиві та величезні садки. Особливо навесні, коли розквітають усі дерева в садах, це щось! Це, незабутньо красиво і аромат на всю округу, а місто начебто вбирається на свято. Місто невелике, доглянуте, місцеві жителі люблять своє місто, сади та парк. Дарина з дитинства була гарною дівчинкою. Але Дарина особливо … Читати далі

Павло прийшов на перше побачення з Катею. Катя була дуже гарна у блакитній сукні в горошок. Вони зайшли в кафе, офіціант провів їх до столика і дав меню. Він глянув на Павла, зрозумів, що грошей в того явно не багато й сказав: – У нас сьогодні чудова піца! Салат зі свіженьких овочів, а на десерт – морозиво! Павло не встиг і рота розкрити, як Катя заявила: – А я люблю ігристе, тільки італійське. Інше не приносите. Подвійну порцію. І ще, морозиво, теж італійське, будь ласка. Павло аж оторопів від несподіванки

Автор

Павло збирався на своє перше серйозне побачення. І йому хотілося, щоб воно пройшло на висоті. Його нова знайома Катя, студентка, була красивою дівчиною, якщо не сказати витонченою. А Павло простий сільський хлопець, теж студент, високий, симпатичний. Але, як казав його сусід по кімнаті в гуртожитку – «Трохи в себе на думці». Він ретельно спостерігав за … Читати далі