– Катерино, ти де? Незабаром прийдуть гості! – переймався чоловік. – Свій день народження я проведу, як хочу! Я ж тобі говорила, та ти мене не почув! – А як же мої? – Це твій будинок, приймай гостей сам, я не запрошувала їх! Ти це зробив за мене, тож уперед

– Женя. Я хочу на свій день народження запросити лише моїх родичів. – Як це? Мої завжди раді відвідати нас. Що тебе не влаштовує? Ти це, Катерино, кинь. Мої мають бути! – А чому ти не покликав моїх на свій день народження? А на свята? Вони також хочуть спілкування зі мною! Всім разом було б … Читати далі

Настя повернулася додому, коли Віктор вечеряв на кухні. – Давно мама поїхала? – Запитала Настя. – Так. – спокійно відповів Віктор. – Слухай, я думаю, нам треба поговорити. Як бути з тим, що твоя мама постійно намагається контролювати тебе, і постійно невдоволена мною? – А ти вважаєш, що вона неправа? – раптом зупинив її Віктор. Настя застигла, вона відчувала, що до очей підступають сльози

– Ну, як вечеря? – Поцікавилася Настя у Віктора. – Як завжди – чудово, – Чоловік відповів і посміхнувся. – Тільки ти не могла б наступного разу не додавати стільки спецій, ти ж знаєш, я не люблю таке. – Та що ти? Ти мені ніколи про це не говорив. – Ну, можливо, я просто не … Читати далі

Юля прийшла в квартиру батьків. Коли їх не стало, їй було шістнадцять років. Юля дістала з шафи сімейний альбом і почала розглядати фотографії. Раптом вона помітила одне фото, де її батьки відпочивали на природі з друзями. Неподалік від них була альтанка, а біля неї… Біля неї стояв її чоловік Василь! Юля не повірила своїм очам

Все життя Юля мріяла, щоб їй зустрівся принц… І ось цей момент настав! Вона вийшла заміж за статного, забезпеченого чоловіка, який її дуже любив. От тільки він був трохи старший за неї… Але це неважливо, головне, щоб вони кохали один одного… Василь робив усе, щоб його дружина ні в чому не потребувала і була щасливою. … Читати далі

Олена поралася по господарству. – Ти курям просо насипала? – почувся голос батька. – Насипала. – Іди тоді, корові сіна дай, – сказав він. Закінчивши усі справи, дівчинка зайшла в хату. Там на ліжку лежала слаба мати. Оленка дала їй води. – Втомилася, доню? – тихо запитала вона. – Нічого, мамо, я сильна. А одного дня батько привів у дім чужу жінку

Олена поралася по господарству. -Дочко, ти поросятам їсти дала? – почувся голос батька. -Дала… -А курям просо насипала? -Насипала… -Іди тоді, корові сіно поклади, – говорив батько. Дівчинка носила оберемки сіна і клала в корито корові. Корова зітхала і дивилася на Оленку великими вологими очима. Закінчивши усі справи, дівчинка зайшла за перегородку у хаті. Там … Читати далі

Олег приїхав у гості до родичів. Він завжди привозив їм важкі сумки з продуктам. Але цього цього разу вирішив нічого не купувати. Тільки племінникам по шоколадці. Олег зайшов на кухню і виклав на стіл все що привіз. – Вибачте, все що зміг, – сказав він. – Як це що зміг?! Я ж просила сину новий телефон, – сестра аж встала зі стільчика. – А де моя ковбаса? – невдоволено сказав брат. Олег не вірив у те, що відбувається

Олег зайшов додому в роздумах. Його дружина Наталя вже давно не їздить із ним до його батьків. Вона взагалі нічого не хотіла знати про його родину. Вони так часто сварилися через його родичів, що він уже й не хотів обговорювати це питання. -Ну як зʼїздив? – Наталка вийшла зі спальні. Молодший син Ігор міцно спав … Читати далі

Марина знайшла нову роботу – вихователькою в садочку. Якось жінка помітила, що одну дівчинку завжди забирає тато. Вона вирішила запитала у другої виховательки про цю дівчинку: – Слухай, а що це, я дивлюся, у Маринки всіма справами займається батько: приводить, забирає. Мама навіть на збори вчора не прийшла! – А ти що, не знаєш? – здивовано відповіла Галя

Теплим вересневим ранком Марина поспішала в дитячий садок. Молода вихователька дуже хвилювалася, адже вона щойно закінчила університет і ще ніколи не працювала з дітьми, окрім кількамісячної практики. Дівчина любила малюків з самого дитинства, тому й обрала цю професію, незважаючи на невисоку зарплату. Знайомство з колегами й дітками відбулося. Новеньку виховательку прийняли в колектив дуже тепло … Читати далі

Світлана повернулася додому. У квартирі було прибрано і наготовлено. Син був на роботі. Світлана зрозуміла, що в них ночувала дівчина. – Треба запитати сусідку, може бачила хто до сина приходив, – вирішила жінка. – Віра, я до тебе. Розмова є. – Світлано, ти що все знаєш? – запитала Віра. – Ну, я ж бачу, що хтось був. – От і добре. До того ж, у мене буде дитина. – Яка ще дитина?! – Як це яка? Від сина твого! – раптом заявила Віра

Віра поверталася додому з важкими пакетами в руках. Раптом, біля під’їзду вона зустріла свою сусідку Світлану.  – О Віра. Привіт. Щось чоловіка твого давно не видно, думаю, спитаю чи не сталося чогось, – запитала сусідка. – Ми не живемо вже разом, роз’їхалися. Набридли його загули, – сумно відповіла Віра. – Нічого собі, ти не скаржилася … Читати далі

Ольга з Тамарою сиділи на лавці. Вчора, не стало їхньої подруги Галини. Жінки зайшли в її квартиру, щоб перебрати речі. Раптом, вони побачили альбом з фотографіями, які були підписані: “Максимкові 1 рік”, “Синочок іде до школи”. Ще там був номер якогось Максима. Жінки вирішили, що це і є “синочок”. Вони подзвонили і запитали, чи знає він, що мами не стало? Після його відповіді жінки зрозуміли, чому подруга стільки років про нього не розказувала

Погожим весняним днем троє літніх жінок Галина Іванівна, Ольга Петрівна та Тамара Вікторівна сиділи у дворі на лавці. Подружки обговорювали свої буденні питання: хто що приготував сьогодні на обід, чи немає найближчим часом магнітних бур, і таке інше. Вони дивилися на перехожих і спостерігали за тим, хто що робить у дворі. Раптом задзвонив телефон Ольги … Читати далі

З кожним днем ​​Ігор усвідомлював, що справжнє життя – далеке від ідеалу, що воно сповнене повсякденних проблем. І, що найголовніше, йому дуже не вистачало Наталки

Здивований, він дістав телефон і подзвонив дружині. – Наталко, що відбувається? Ключ не підходить. Ти щось зробила із дверима? Наталя ледве стримувала сміх: – Привіт! У нас зараз дезінсекція, таргани розбіглися з жахом! До речі, твої речі я вже перевезла до Сергія. Ти будеш у нього тиждень жити. – Що? Чому? Ти серйозно? – Так, … Читати далі

– Зачекай трошки, ось дасть дуба, потім вже відірвемося, відсвяткуємо…

– Зачекай трошки, ось дасть дуба, потім вже відірвемося, відсвяткуємо… – Скільки ще чекати? – огрядний чоловік ліниво повернув голову у бік жінки. – Вона, здається, ще й нас переживе. Живуча… – Не переживе. Лікар сказав, що ще кілька місяців. Нотаріус же нам усі папери передав? – Всі, всі. Ох і жадібний він, стільки грошей … Читати далі