Uncategorized

– Ні, люба, – вимовив Сашко. – Це я з тобою розлучуся, коли ткну тобі в обличчя папером, на якому чорним по білому буде написано, що я – не батько Єгора

Автор

Сашко вийшов на балкон за своїми інструментами і на автоматі глянув у вікно. І якраз у цей момент до їхнього будинку під’їхала машина брата. І тут же з неї вийшла Катерина, дружина Сашка. Олександр насупився, спостерігаючи, як його брат дістає пакети з продуктами із заднього сидіння, а потім із ними йде до під’їзду. За кілька … Читати далі

Настя з Михайлом сиділи в кафе. Вони розмовляли, будували плани на майбутнє, як раптом Михайло щось заметушився на стільці. Настя обернулася і глянула, на кого він дивиться. Це була якась брюнетка в темних окулярах. – О, Михайлику, ось ти де! – вигукнула вона. – Тебе жінка з самого ранку шукає, а ти телефон вимкнув. Настя не розуміла, що відбувається

Автор

-Любий мій Михайлику, – писала Настя своєму коханому повідомлення. – Я поговорила з начальником, він мене відпускає на цілий тиждень! На жаль, можу приїхати тільки на три дні – є ще справи вдома. Як ти сам, як мама почувається? Настя застигла перед ноутбуком. Михайла поки що не було онлайн, але протягом години він обов’язково з’явиться. … Читати далі

Ірина поприбирала в квартирі, приготувала вечерю і вирішила подзвонити подрузі. Вона набрала її і раптом почула у слухавці, що та плаче. – Світлано, що таке? – здивувалася Іра. У відповідь – тиша. – Все, я зараз буду! – жінка швидко вийшла з квартири. Світлана відкрила їй двері. – Ну, говори вже! – сказала Ірина. – Мій Віктор дзвонив. Знову те саме, – Світлана, сіла в крісло і заплакала

Автор

Ірина поприбирала в квартирі, приготувала вечерю і вирішила подзвонити подрузі Світлані. Вона набрала її номер і раптом почула у слухавці, що та тихо плаче. -Світлано, що в тебе сталося? – здивовано запитала вона. Та нічого не відповіла і розплакалася ще більше. -Все, чекай! Я зараз буду в тебе, – сказала Ірина і швидко почала збиратись … Читати далі

– Іди сюди! Глянь, он наша постіль. Думаєш, щоночі ми на ній разом спимо?! У нього ще одна постіль є

Автор

Спустився вечір, і миттю потемніло, як це буває восени. Тремтять гілки від вітру, світяться вікна сільських будинків, іноді згасаючи, або спалахуючи знову. У такий час вулиця стає безлюдною, хіба що в центрі молодь під баян та гітару веселиться. – Засиділася я в тебе, Людо, – Галя поглядає у вікно, – вже стемніло, піду, як там … Читати далі

Не те щоб Іра не любила вітчима, просто не прийняла. Ну, який він їй тато?

Автор

Не те щоб Іра не любила вітчима, просто не прийняла. Ну, який він їй тато? Не було ніколи в Іри тата і цей “дядько Федя з’їв ведмедя” теж не тато. Однак заради мами вона з перших днів знайомства намагалася тримати свою незадоволеність при собі. Не маленька, вже одинадцятий рік, розуміє, що мамі хочеться сім’ю, хочеться, … Читати далі

– Тату, що значить, Сергія немає? – Запитала Ольга. – Вже за півгодини нам до ЗАГСу, а нареченого ніхто не може знайти? Дівчина глянула на друзів нареченого: – Де ваш друг? – З ним прийшла поговорити якась жінка. Ваша родичка. І вони пішли разом, – сказав Кирило. Оля піднялася сходами до будинку. І просто стала заглядати у кожну кімнату. Відкривши двері у спальню батьків, дівчина застигла від несподіванки

Автор

– Ой, Оля, яка ж ти гарна наречена, – захоплено промовила одна з подруг. – Тобі так личить сукня. Твій Сергій просто затанцює від щастя, коли тебе побачить. – Добре, дівчатка, – схаменулась Ольга. – Треба поспішати. Весілля чекати не буде. Вже за півгодини. Оля разом із подружками готова була вийти надвір. Весілля грали у … Читати далі

Алла приїхала з села ввечері. Степан привіз її своєю машиною. Він допоміг занести сумки з продуктами в квартиру. – Що це за дід? – запитала дочка Аллу. – А це мій знайомий, – відповіла жінка і почала розбирати сумки. А через два тижні Степан знову приїхав і почав виносити речі з квартири. Йому допомагала Алла. Дочка і зять не розуміли, що відбувається

Автор

На вихідні Алла, як завжди, приїхала до матері. Матері вже було вісімдесят років і вона давно жила одна. За два дні дочка встигала зробити в неї в будинку прибирання, попрати одяг. Все руками. Машинки пральної, як і води в будинку не було. А влітку ще й город. -Переїжджала б до мене, вже буде легше тобі, … Читати далі

Коли теща винахідлива

Автор

– Що, знову? – мати зустріла Аліну запитанням, стривожено вдивляючись у заплакане обличчя дочки. Аліна, схлипнувши, опустила очі:– Знову… Інна Львівна важко зітхнула, відчинила ширше двері, впустивши доньку у квартиру. Аліна повільно пройшла, несучи в руці свою легку спортивну сумку. Вона стала частим гостем у будинку Інни Львівни. – І як довго ти це терпітимеш? … Читати далі

Не було б щастя, та нещастя допомогло

Автор

– Люся, ти своєму футболку брати будеш? Ти що, бери, не губися, реально гарні знижки. Бавовна сто відсотків, а якість відмінна, я своєму дві взяла! Давай разом по дві замовимо, тоді знижка буде ще більшою, – умовляла Люсю приятелька з роботи, Надя. – Твоєму Сашкові точно підійде, ми з тобою минулого року джемпера однакові чоловікам … Читати далі

На курорт? Оце ти собі, мамо, вигадала, – мій син, який приїхав до мене за грошима, не міг зрозуміти, як це я вирішила в такий непростий для всіх час їхати відпочивати. – Так, синку, ти все правильно зрозумів – грошей я тобі не дам, бо купила собі дорогу путівку, – спокійно кажу. – Можу ж я хоч раз в житті відпочити і підправити своє здоров’я, я ж на пенсію вийшла, – нагадала я сину. – А від чоло ти зібралася відпочивати? Хіба пенсія і не є відпочинок? – не міг заспокоїтися Вадим. – Я ці гроші в тебе не просила, мені на роботі премію велику в честь виходу на пенсію виписали, і я вирішила ці гроші на себе і витратити, – стала виправдовуватися я

Автор

– На курорт? Оце ти собі, мамо, вигадала, – мій син, який приїхав до мене за грошима, не міг зрозуміти, як це я вирішила в такий непростий для всіх час їхати відпочивати. – Так, синку, ти все правильно зрозумів – грошей я тобі не дам, бо купила собі дорогу путівку, – спокійно кажу. – Можу … Читати далі