Uncategorized

Іван вкотре їхав в гості до доньки. Як завжди, дві великі сумки гостинців, кілька тисяч гривень, які він відкладав спеціально для цього випадку, і особлива місія, яка не давала йому спокою. Цього разу він хвилювався більше, ніж зазвичай, бо не знав, чим усе закінчиться. Він давно вдівець, живе сам у селі, тримає велику господарку. Роботи … Читати далі

– Ти чого такий похмурий? – Запитав у друга Сергій, – пів години їдемо, а ти все мовчиш і мовчиш. Сталося що? – Лєнка на розлучення подала! – Кинув у відповідь Стас. – З чого раптом? У вас все ж нормально було, начебто. – Через тещу. – Так, гаразд! Ти ж завжди казав, що тобі … Читати далі

На черговій станції в приміську електричку увійшла колоритна пара: невисока, худенька жінка похилого віку з двома значними сумками та високий, добряче пом’ятий чоловік з характерним амбре. Вибравши місця в середині майже порожнього вагона, вони сіли поряд. Ну як поряд? “Дитина” розвалився біля вікна, широко розставивши ноги, а жінка присіла на край сидіння поруч із ним. … Читати далі

Тася, витерла на сльози, що заливали очі, швидко збирала сумку – часу залишалося в обмаль. Зараз Кирило довезе її до вокзалу, і за добу вона опиниться вдома. Але це не радісний візит. О п’ятій ранку їй зателефонувала Раїса – друга дружина батька – і сказала, що тата більше немає. Тася не відразу зрозуміла, в чому … Читати далі

“Суд закінчився. Квартира твоя. Ключі забереш завтра.” Ольга Сергіївна перечитала повідомлення вп’яте. У горлі пересохло, а пальці, що тримали телефон, помітно тремтіли. П’ять років боротьби, безсонних ночей, та нескінченних розмов з адвокатами, вмістилися в ці сухі рядки. – Що, мамо, знову у своєму телефоні? – Олексій поставив перед нею кухоль з чаєм. – Новини якісь? … Читати далі

Коли Кароліна побачила на телефоні свого чоловіка Данила повідомлення “Я чекаю дитину”, вона спочатку посміялася, подумавши, що це помилка. Але коли надійшло ще одне повідомлення – цього разу із запрошенням на вечерю – вона зрозуміла, що має дізнатися правду. Те, що вона виявила тієї ночі, виявилося секретом, який Данило сподівався зберегти в таємниці. Мене звуть … Читати далі

Коли ключ повернувся в замку, його серце мало не вискочило з грудей, душа помчала їй назустріч. – Скільки можна косячити?! У тебе й помилки якісь дурні! Ну от! Що це! – Аліса Едуардівна тицьнула у місячний звіт довгим манікюром так, що мало не зламала нарощену красу. – Іди! Переробляй! І, взагалі – не справляєшся – … Читати далі

– Мені непросто про це говорити, – голос свекра був твердим. – Я дізнався, що ви чекаєте на другу дитину… І я думаю, що це не розумно! Тиждень тому Артем повідомив батька про майбутнє поповнення. Лариса здогадувалась, що той буде обурений, або почне дорікати грошима, але таких слів не чекала. – А що тут не … Читати далі

– Ти до кого, синку? – бабуся, яка сидить біля під’їзду старого будинку, немов консьєржка, детально вивчила хлопця з великим букетом. – До Ніки, знаєте в якій квартирі живе? – Вероніка?! – погляд бабусі змінився. Від інтересу до осуду. – Ти їй передай, що весь під’їзд скаржиться! Жити неможливо. Віктор зі здивуванням глянув на бабусю … Читати далі

– Я не відпущу тебе, Канада – це так далеко, та й не треба нам того будинку, – я з усіх сил намагалася переконати свого чоловіка не їхати на заробітки. Але у Мирона був такий характер, що якщо він уже щось вирішив, то вирішив. А надумав собі мій чоловік, що нам будинок потрібний, і відразу … Читати далі