Навіщо тобі нові чоботи, якщо ти старі ще не зносила? – каже мені мій чоловік у взуттєвому магазині. Ми туди зайшли, бо побачили, що в той день там були суттєві знижки. Мені сподобалися одні чоботи, я захотіла їх приміряти, але мій чоловік обрубав цю ідею в корінь. Деякі люди навіть посміхнулися з його жарту. Я би теж посміялася над жартом чоловіка, от тільки це був зовсім не жарт

– Навіщо тобі нові чоботи, якщо ти старі ще не зносила? – каже мені мій чоловік у взуттєвому магазині. Ми туди зайшли, бо побачили, що в той день там були суттєві знижки. Мені сподобалися одні чоботи, я захотіла їх приміряти, але мій чоловік обрубав цю ідею в корінь. Деякі люди навіть посміхнулися з його жарту. … Читати далі

Бабуся знала, що цей день рано чи пізно настане, і внук захоче продати її дім. Розуміла, що хата пустує, що доглядати її нікому, але це було сумно, бо ж саме там залишилося стільки спогадів, та що там казати, там залишилося її життя. – Ну що ж, так тому і бути… – прошепотіла вона собі. Та коли Тарас запропонував поїхати в село на Різдво, вона зраділа. Ярина їхала в машині й чекала, що ось-ось онук скаже їй про покупців. Але він мовчав. Коли вони під’їхали до рідного двору, вона застигла. Замість її похиленої хатинки стояв гарний, доглянутий будинок. – Тарасику, синку… що це?.. – ледве вимовила вона

Тарас без вагань забрав до себе бабусю, адже вона була для нього єдиною рідною людиною. Мама хлопця після розлучення з батьком виїхала в Америку і забула як про своє колишнє життя, так і про сина. Батька не стало ще 10 років тому, тож у Тараса не було на кого опертися, і він був змушений усього … Читати далі

– Ось тобі моя пасія! – засміявся Максим. А потім звернувся до сестри: – Уявляєш, донька наговорила, що в мене інша тітка

– А в тата є інша тітка, він із нею на машині їздить.Слова ці обрушилися, немов грім серед ясного неба. Жінка, яка одягає доньку в дитячий садок, завмерла. Швидко глянула на годинник і тільки в цю секунду зрозуміла, що сказала дівчинка. – Тато їздить з іншою тіткою. Він на машині приїжджав, і потім я його … Читати далі

– А що ти собі дозволяв усі ці роки? – спокійно відповіла Аліса. – Зустрічі з коханками? Підроблені довідки від лікаря

– Ну яка ж ти безрука! Невже не можна курку більш акуратно посмажити? Що вона в тебе така кошлата! – бурчав Вадим, тикаючи виделкою в тарілку. Аліса дивилася на чоловіка через запітнілі скельця окулярів. Вона щойно вийшла з душу, і вони не встигли охолонути. Краплі конденсату заважали розгледіти його обличчя, але вона й так знала … Читати далі

– Костю, ти на мене тільки не ображайся, коли все прочитаєш. Може, ти мене зрозумієш, не знаю. Просто вибач мені, поки я жива ще

– Костю, коли додому прийдеш, піднімися на другий поверх. Там за портретом бабусі твоєї є невеличка схованка… Ти її відкрий і дістань звідти скриню… Тільки саму скриньку не відкривай. От коли мене не стане, тоді й подивишся… Жінка тяжко зітхнула. Вона спробувала повернутись на бік, але сил не було. У лікарняній палаті стояв запах медикаментів. … Читати далі

– Давай я і своїх батьків тут поселю! – Сказала Тетяна чоловікові. – А що? Житимемо табором

– Тетяно, а що відбувається? – Ольга Степанівна розгублено оглядалася у порожній вітальні. – Де стіл, де все? – Вибачте? – Тетяна відірвалася від ноутбука, за яким захоплено працювала, коли свекруха увійшла в будинок. – Ольго Степанівна, я вас не розумію! Ви про що? Ольга Степанівна невдоволено дивилася на невістку. – Чому досі нічого не … Читати далі

Пані Лідо, а що, у вас дітей немає? – запитала мене моя лікарка, коли побачила, що за два тижні в лікарні до мене ніхто не прийшов. – Немає, – збрехала я, бо мені було соромно зізнатися, що жоден з моїх двох синів не знайшов часу, щоб провідати мене. – Мамо, у вас же є гроші, от і купите собі все, що треба, – заявила мені старша невістка. – А у нас нема часу

– Пані Лідо, а що, у вас дітей немає? – запитала мене моя лікарка, коли побачила, що за два тижні в лікарні до мене ніхто не прийшов. – Немає, – збрехала я, бо мені було соромно зізнатися, що жоден з моїх двох синів не знайшов часу, щоб провідати мене. – Мамо, у вас же є … Читати далі

– Синочку, а можна ж тут на кухоньці, – лагідно посміхалася Ніна Михайлівна. – Або на стіл чи під стіл, інших варіантів немає, – сухо відповів Діма. – Пробач, у нас тут не хороми!

– Мати, квартира не гумова, – сказав Діма, – Розмістити тебе ніде. – Синочку, а можна ж тут на кухоньці, – лагідно посміхалася Ніна Михайлівна. – Або на стіл чи під стіл, інших варіантів немає, – сухо відповів Діма. – Пробач, у нас тут не хороми! – Ой, а якось, мені в моєму положенні вибирати … Читати далі

– Ангеліно Михайлівно, припиніть експлуатувати мою дружину. Вона і працює, і піклується про дітей – старший незабаром піде до школи

– Катю, у нас із батьком гроші закінчилися! Коли ти збираєшся приїхати? – запитала Ангеліна Михайлівна в доньки. Такі дзвінки надходили щотижня. То гроші потрібні, то у квартирі щось ламається, то раптово щось потрібно привезти. Сім’я перебралася до Дніпра 20 років тому, коли Каті виповнилося 10 років, а її старшій сестрі Світлані – 18. Саме … Читати далі

– Ось так. У нього буде син, я побачила повідомлення на телефоні, а він не став відмовлятися і зізнався

– Вітаю, коханий, у нас буде синок! – Юля дивилася на екран  телефону не відриваючись. “А якщо це повідомлення прийшло помилково на  телефон чоловіка, а я… Ні… не може бути, мій Ігор він не такий, у нас дві доньки…”. Юлія, не знімаючи кросівки, пройшла на кухню і схопила склянку води. Холодна вода ніяк не допомагала вгамувати тремтіння в руках … Читати далі