Uncategorized

– А що, ви з Толіком посварилися? – Поцікавилася в Оксани цікава сусідка. – Віра Петрівна, з чого ви це взяли? – Мило посміхнулася дівчина. – У нас все чудово, вже подумуємо заяву подати. – Так? – Єхидно запитала сусідка. – Дивно. Коли в мене з моїм Миколою було все добре, він не з’їжджав із … Читати далі

– Ну, скажи мені, синку, поки я був на роботі, до нас заходили якісь дядьки? – Вадим посадив на коліна чотирирічного сина, граючи роль доброго батька перед своєю матір’ю. На ділі, на сина він звертав уваги набагато менше, ніж на свій комп’ютер. – Наша матуся добре поводилася? Ліза на це питання лише очі закотила, пробурчала … Читати далі

У Юлі занедужав син. Його навіть не тішило, що не треба йти до садка, а мамі на роботу. Андрійку три роки, він рідко занедужує, міцний малюк. Юля викликала лікapя додому. Чоловік поїхав на роботу, кинувши на ходу. – Занедужав? Ну що ж, роби щось. Віктор людина скупа на емоції та співчуття, а так само на … Читати далі

– Мишко, але чому ні? – обурювалася Галя. -Тому, що! Така відповідь тебе влаштує? – Ні, не влаштує! Ти можеш нормально пояснити, чому не хочеш взяти кредит для мого брата? – Я вже пояснив, – відповів Михайло. – Не хочу! – Але чому? -Тому, що! – Мишко, це не відповідь, а відмовка якась! Ти що, … Читати далі

– Степан не ходи, – Лариса впіймала чоловіка за рукав.– Та ти що. Це наш будинок. – Степан усміхнувся і спробував вивільнити руку. – Степан. Ні. – Лара. Не панікуй. Я зараз піду і в усьому розберуся. – У чому ти розберешся? – Хто ці люди та чому вони у нашому домі. – Ні. Давай … Читати далі

Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час, але з вітальні, вийшов Семен. І виніс звідти ще одну зібрану валізу. Він поставив її поруч з іншими валізами, пакетами, баулами, мішками і коробками, які заповнили весь передпокій. Озирнувся. Перерахував. Дістав із кишені список. Звірився. Ще раз усе уважно оглянув. – Ну? – … Читати далі

Чоловік ще не повернувся з роботи, тож я на нього чекала, стоячі біля вікна, та глибоко замислившись. На душі було не спокійно. Я давно відчувала, як щось невидиме витає в повітрі, затримується в кімнаті, коли він з усмішкою читає повідомлення в телефоні, при цьому, з пересторогою зиркаючи на всі боки, ніби намагаючись щось приховати. Що? … Читати далі

– Значить, і пенсію собі нашої коханої бабусі захопила, і всі гроші тепер собі привласнила? – обурювалися родичі. – Зовсім безсовісно робиш! Та ще й на Новий рік! – Невже літню рідню обділиш? – витріщала очі тітонька, дивлячись на молоду жінку. – Карино, так чинити – верх цинізму! – вставив своє слово дядько. Карина мовчала, … Читати далі

Після того, як в Тетяни не стало чоловіка минуло лише два місяці, коли на її порозі з’явилася гарна жінка років п’ятдесяти. – Доброго дня, – посміхаючись, привіталася гостя. – Ви вдова знаменитого професора? – Так, – кивнула Тетяна. – Я його вдова. А ви хто? – Я?.. – гостя загадково посміхнулася. – Я Ганна. Ганночка, … Читати далі

– Юля, – збентежено промовив чоловік, – Новий рік, мабуть, доведеться знову зустрічати в нас. Жінка, яка в цей момент прикрашала новорічну ялинку, завмерла з іграшкою в руках. – Ми ж начебто домовлялися: більше жодних спільних свят у нашому домі, – проскреготіла Юля. – Мені по горло вистачило минулих урочистостей. – Мама сказала, що у … Читати далі