Uncategorized

– Мені довелося починати все з нуля, поступово збираючи себе по крихтах! – Так що, вдруге я на подібні граблі не полізу! Хочеш жити разом – житимемо. Не хочеш, тебе щось напружує – йди. Але свого кровного, на що я витратила багато сил, часу та грошей, я більше нікому і ніколи не віддам

Автор

– Не розумію, – Ігор помітно нервував, – з якого дива ти зібралася оформляти квартиру тільки на себе? – А на кого ще? – здивувалася Кіра. – На мене. Чи я тобі ніхто? Ми таки третій рік живемо разом. – Так, але ж ми не одружені. Хто дасть гарантію, що через місяць, чи через рік, … Читати далі

Аня повернулася з роботи, як раптом побачила свекруху, яка сиділа на кухні і плакала. – Тамаро Віталіївно, що сталося? – запитала Аня. – Ой, дитино, – заголосила вона, – пішов від мене мій Василь! – Як же так? – здивувалася Аня. – Сказав, що я йому набридла, – ще сильніше заплакала свекруха. І тут Аня побачила на кухні декілька сумок

Автор

Андрій і Юра були рідними братами з різницею у віці 7 років. Дорослі хлопці жили вдвох у трикімнатній квартирі, а їхня мати — по сусідству з вітчимом. Брати працювали, хоча зарплата була не великою, щоб відокремитися один від одного, та й мати не дозволяла поки що ділити житло. Прийшов час їм одружуватися і якось так … Читати далі

Тетяна весь день поралася на кухні. У чоловіка Миколи сьогодні ювілей. – Щось Микола спізнюється, і телефон не відповідає, – переживала дружина. Минула ще година. Нарешті Микола з’явився. – Таня, нам треба поговорити наодинці, – сказав чоловік. Вони пройшли у спальню. – Я не можу це приховувати далі. Я покохав іншу. Я йду від тебе, – раптом сказав Микола. Тетяна не знала, що сказати, і не лише сказати. Вона не знала, що робити

Автор

Тетяна весь день поралася на кухні. У чоловіка Миколи сьогодні ювілей. Він якраз зараз має приїхати з санаторю, куди йому дали путівку, як хорошому працівникові на честь ювілею. На заводі він працював тридцять років. Починав з простого робітника, а дійшов до головного інженера. Усі свої свята вони відзначали день в день. Ось і сьогодні саме … Читати далі

Ольга сиділа з подругою в кафе. Раптом, її подруга кинула погляд на двері і вигукнула: – Дивися, Олю, як на твою невістку схожа. Ольга повільно повернулася. Ця дівчина була не просто схожа на її невістку, це була вона – Оксана, дружина сина Ольги. Але найстрашніше було те, що дівчина була не одна. З нею був чоловік. Оля обернулася до подруги з таким обуренням на обличчі, що та одразу все зрозуміла 

Автор

Ольга їхала в таксі на інший кінець міста, в передчутті приємної зустрічі. Жінка збиралася зустрітися зі своєю старою подругою, посидіти у кафе. Дружили вони давно, а от зустрічалися, на жаль, нечасто, бо подруга ще працювала, на відміну від Ольги – пенсіонерки. Тому, коли подруга запропонувала зустрітися в її обідню перерву в кафешці, неподалік її роботи, … Читати далі

Настя повернулася додому пізніше, ніж звичайно. – Чим це пахне? – з порога запитала вона, відчувши аромат смаженої картоплі. – А я картоплі насмажив, на салі домашньому. – радісно сказав Вадим. – А огірочки, ну просто неймовірні! До речі, звідки це все взялося? Я вийшов на балкон, а там і картопля, і варення, і овочі домашні, – здивувався чоловік

Автор

– Що ви тут робите? Я ж казала вам не приїжджати! – Настя навіть притупнула каблуком витонченої туфельки від обурення, хоча перед нею стояла її мама – Ганна Іванівна. – Ми з батьком гостинці тобі привезли, картоплю, огірочки, варення. – розгублено говорила літня жінка, вказуючи на стареньку машину, що стоїть поруч. У машині сидів батько … Читати далі

Таня повернулася додому з червоними від сліз очима. Мама, Олена Леонідівна, сплеснула руками, побачивши обличчя дочки. – Таня! Що трапилося? – Нічого, – Тетяна поставила на підлогу важкі сумки. – Я ж бачу, що щось сталося, – захвилювалася мама. – Я зустріла Наталю. Маму Бориса, – крізь сльози промовила Тетяна

Автор

– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена не за погодою, надто легко. Жінка обернулася. Це була Тетяна, невістка Наталії, вже два роки як колишня. Таня виглядала розгубленою: вона явно не бажала цієї зустрічі. – Здрастуйте, – сухо привіталася Таня і взяла важку сумку з продуктами в іншу … Читати далі

Олена прокинулася рано. Жінка одягнулася і пішла готувати сніданок. Через годину на кухню зайшов чоловік. – Що у нас на сніданок? – запитав Віктор. – А ти нічого не хочеш мені сказати? – раптом сказала Олена. – Ні, – нічого не розуміючи відповів чоловік. Олена заплакала, одягла пальто і вибігла з квартири

Автор

Будильник продзвенів рівно о сьомій ранку. Розплющивши очі, Олена озирнулася на всі боки. Поруч із нею сопів чоловік, а на сусідньому ліжку мирно спала донька. У першокласників канікули, а чоловік у довгостроковій відпустці через відсутність замовлень у фірми. Тому сьогоднішнього ранку у Олени було години три до їх пробудження. Вона встала і подалася в душ. … Читати далі

Віра ходила по квартирі. Вона ніяк не могла повірити у те, що відбувається. Годину тому чоловік заявив: – Іду. Люблю іншу. Вибач. Виявляється, і речі зібрав наперед. Підготувався. Віра сиділа на кухні і плакала, як раптом почула, що у двері подзвонили. Жінка відчинила. На порозі стояв чоловік у чорній куртці і з валізкою в руках. Вона здивовано дивилася на нього і мовчала

Автор

Віра ходила по квартирі. Вона ніяк не могла повірити у те, що відбувається. Та й як можна повірити, що чоловік, з яким прожили п’ятнадцять років, пішов. – Іду. Люблю іншу. Вибач, – сказав він. Виявляється, і речі зібрав наперед. Підготувався. І здогадувалася, що щось не те: затримувався на роботі, говорив про позапланові перевірки, зустрічі з … Читати далі

Роман з дружиною приїхали до батьків в село. Олена відразу почала допомагати свекрусі: готувала, прибирала, полола город. Але Ганні Іванівні ніяк не могла догодити. – Та хто так суп варить, краще б і не бралася, – обурювалася свекруха. – Мамо, за що ти так не любиш Олену? Що вона не таке робить? – заступився за дружину Роман. І тут, Ганна Іванівна не витримала

Автор

Коли Роман привів Олену до себе додому, для знайомства батьків із коханою дівчиною, він не очікував, що його мама зустріне її неласково та нерадісно. – Привіт, мамо, тату, це Олена, моя дівчина, ми з нею скоро одружимося, – радісно заявив Роман. Олена зніяковіла, щоки зашарілися, вона ледь чутно вимовила: – Здрастуйте, я – Олена. – … Читати далі

Христина не знаходила собі місця. Павло три дні не ночував вдома. Жінка дзвонила йому, але телефон був недоступний. Раптом, вхідні двері відкрилися, і Христина побачила свого чоловіка. – Павло, де ти був? Я так хвилювалася, – майже плакала жінка. Павло помовчав. – Що сталося, коханий? – нічого не розуміючи, вигукувала Христина. – Заспокойся. Нам потрібно серйозно поговорити, – несподівано сказав Павло

Автор

Відносини Христини і Лариси Петрівни складалися не найкращим чином з першого дня знайомства. Щойно побачивши подругу сина, жінка так скривила губи, що Христина довго не наважувалася переступити поріг квартири. Весь вечір Лариса Петрівна прискіпливо вивчала дівчину і ставила дуже багато запитань. Христина відчувала себе незатишно. Здавалося, що вона прийшла не в гості, а на співбесіду. … Читати далі