Вранці Інна готувала сніданок, коли на кухню зайшов Вадим, і якось дивно подивився на дружину. – Інно, сонечко, ти якась дивна? Я розбудив тебе вночі? – запитав він. Інна мовчала. – Кохана, що з тобою? – перепитав чоловік. Інна дістала на стіл телефон і відкрила смс. – Читай. Це повідомлення адресовано тобі, – раптом сказала Інна. Вадим дивився на екран цілу вічність. – Сонечко…Це напевно жарт.Так! – здивувався Вадим

– Цілую тебе міцно. На добраніч і дякую за все. – Інна читала повідомлення у телефоні чоловіка і літери стрибали перед очима. Вона присіла на ліжко, боячись просто впасти на підлогу. У скронях пульсувало. Інна дивилася на чоловіка, що вже заснув, на його спокійне, навіть умиротворене обличчя, і не могла повірити, що це відбувається з … Читати далі

Настя сиділа за столом, закривши обличчя руками. На кухню зайшла свекруха і побачивши, що Настя плаче запитала: – Ну, що сталося? – Він не приїде. Сказав, роботи багато. А мені треба було сказати… – Що? Настя заплакала: – Я хотіла йому сказати, що ми матимемо дитину. – Господи, нарешті! Збирайся! Їдь до нього і все розкажеш. Настя відчинила двері ключем, який їй дала свекруха, зайшла в квартиру Віктора… і застигла від побаченого

Віктор був задоволений. Він купив дачу у селі. Не в дачному масиві, а саме в селі. Ділянка велика, село вздовж річки розкинулося – простір, краса. Віктору було лише тридцять п’ять, і він вже володів стоматологічною клінікою. Він завжди прагнув до того, щоб стати якщо не багатим, то, як мінімум, забезпеченим. Народився він у невеликому селі, … Читати далі

Наталка відключила телефон і розплакалася. – Ваш чоловік зраджує Вам, – звучав у голові голос. – Якщо не вірите, сьогодні о 6-й, ми будемо в місцевому готелі. Наталка глянула на годинник, схопила сумку та зупинилася. Вона дістала телефон. – Мамо, приїдь до мене,  – схвильовано промовила Наталка. Жінка все розповіла матері. Повисла невелика пауза. – Ще є час. Чекай. Зараз приїду, – відповіла мама і вибігла з квартири

Наталка відключила телефон і розплакалася. Бажання викинути телефон у смітник, не покидало. Наталка глибоко зітхнула, порахувала до десяти, витерла сльози. – Все! – подумала вона. – Досить істерити. Телефон не винен. Зберись і добре подумай. Нататалка пройшла на кухню, зварила собі кави, і задумалася. – Ваш чоловік зраджує Вам, – звучав у голові незнайомий голос … Читати далі

Ліда приготувала вечерю і чекала Дмитра з роботи. Вона дуже хвилювалася. Адже сьогодні Ліда хотіла сказати Дмитру, що у них буде дитина! Раптом почувся звук ключа у дверях. – Прийшов, – радісно подумала Ліда. Вона кинулася його цілувати, але Дмитро поводився якось дивно. Він мовчки почав складати свої речі. – Я йду від тебе, – сказав Дмитро. Ліда застигла від здивування

Ліда приготувала вечерю і чекала Дмитра з роботи. Він затримувався. Ліда дуже хвилювалася. Вона завжди хвилювалася за Дмитра, коли він десь затримувався. І що довше його не було, то більше було хвилювалася. Адже сьогодні такий день. Сьогодні Ліда хотіла повідомити Дмитра, що у них буде дитина! Вона так довго чекала цього. Цілих два роки… Зазвичай, … Читати далі

Мені від здивування очі розширились, коли я побачила, як невістка стіл кухонний складає і мені на підлозі в кухні матрац кладе. Запитую, а кому то таке ложе, а у відповідь бурчання і потік невдоволення. Ще й син зайшов: “А що ви хотіли, мамо. Про візити вже давно люди навчились завчасно попереджати”

Мені від здивування очі розширились, коли я побачила, як невістка стіл кухонний складає і мені на підлозі в кухні матрац кладе. Запитую, а кому то таке ложе, а у відповідь бурчання і потік невдоволення. Ще й син зайшов: “А що ви хотіли, мамо. Про візити вже давно люди навчились завчасно попереджати”. Мій чоловік пустився берега … Читати далі

З чоловіком ми одружилися відносно рано – я тільки закінчила університет. Зараз мені двадцять дев’ять, і я маю двох дітей. Синові п’ять років і донечці три роки

З чоловіком ми одружилися відносно рано – я тільки закінчила університет. Зараз мені двадцять дев’ять, і я маю двох дітей. Синові п’ять років і донечці три роки. З останнього декрету я вийшла, щойно дочці виповнилося півтора року. На той час наша бабуся стала пенсіонеркою і була не проти займатися онуками. Добре, що вона живе недалеко … Читати далі

Катя з Денисом поверталися додому. Раптом назустріч їм йшли дві дівчини, які, побачивши Дениса, радісно посміхнулися. – Денисе! Які люди! Привіт. А це твоя дружина? – дівчата по черзі поцілували його в щоку і пішли. Катя мовчала, а потім почала: -Ти…Та ти просто! Що це за дівчата! Зрадник! Денис застиг від несподіванки, він не розумів, що відбувається

-Ти де був? Відповідай негайно! І з ким ти по телефону так довго говорив? Я тобі разів з десять набирала! – примхливо надувши губи, почала Катя, ледве встигнувши відчинити двері. Денис зітхнув. Його дівчина була невиправною ревнивицею і боротися з цим було все важче і важче. Ось знаєте, є такі жінки (і не тільки жінки, … Читати далі

Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Андрій не впізнавав свою дружину – що з нею таке відбувається, він ніяк не розумів. Вони були разом уже сімнадцять років, і всі ці роки нічого такого не спостерігалося – вона завжди була доброю і розуміючою, не скандалила і нічого не приховувала, саме тому він її колись вибрав. На сніданок завжди готувала кашу чи омлет, … Читати далі

Тамара сиділа біля вікна і плакала. Півроку тому жінка втратила старшу дочку Риту. – Як же так, Ніно, – питала вона свою другу доньку. – Хіба можуть діти раніше батьків йти? І не чекаючи відповіді, казала: – Ні, не можуть. Ніна намагалася, втішити маму, але все було марно. А одного разу Ніна прийшла до батьків, і діставши з сумки пакунок перев’язаний стрічкою, сказала: – Мамо, це тобі від Рити. – Як від Рити, – здивувалася Тамара

Тамара Іванівна сиділа біля вікна і дивилася як по вікну стікають каплі дощу. Осінь видалася дуже сира, навіть не встигли порадувати дерева золотом і багрянцем. Тамара Іванівна півроку тому втратила старшу дочку Риту. – Як же так, Ніно, – питала вона вкотре свою другу доньку. – Хіба може таке бути, щоб діти раніше батьків йшли? … Читати далі

Максим прийшов з роботи пізно, роззувся на порозі і пройшов на кухню. Вероніка стояла біля плити і смажила котлети. – Нам треба розлучитися, – раптом заявив він дружині і мовчки сів на стільчик. Вероніка ніяк не могла збагнути, про що говорить її чоловік

Олена повела Максима з сім’ї, щоправда, вона вважала, що й сім’ї зовсім не було. Тільки дружина, хай і молода, але без можливості мати дітей. А Максим завжди мріяв… Він не замислювався піти від Вероніки, просто так склалися обставини, що, завівши роман, він незабаром мав стати батьком. Радість змішалася з гіркотою втрати першої дружини, а може, … Читати далі