Андрій квапливо перевірив паспорти, квитки і переконавшись, що все добре сказав: – Можна викликати таксі. – Зачекай! – вигукнула Діана. – Нам ще треба декого зачекати. -Ти про що? Всі вже на місці. Мама на кухні чекає, Сергійко з нею, – не зрозумів Андрій. – У мене для тебе сюрприз! – сказала дружина, як раптом в двері подзвонили. Андрій вийшов в коридор, відкрив двері і застиг. – Кохана, а що це означає? – тільки й вигукнув Андрій. – А це і є мій сюрприз, – єхидно відповіла Діана

-Кохана! – Андрій увійшов на кухню, сяючи від радості. – У мене для тебе сюрприз! Діана подивилася на чоловіка, трохи піднявши запитально брову. “Сюрпризи” чоловіка іноді приводили її в якесь замішання, і вона починала сумніватися у правильності вибору чоловіка. -І? – Запитала Діана. – Що за черговий “сюрприз” ти мені приготував? -З нами у відпустку … Читати далі

Євген прийшов з роботи пізно. Не встиг він закрити за собою двері, як в коридор вискочила його дружина Вероніка. – Значить так, любий, – почала вона. – Я тут подумала й вирішила – треба тобі, Євгене, на заробітки їхати! Так ми на квартиру заробимо! – Як на заробітки? – здивувався Євген. – А як же я тебе залишу? – Та куди я подінуся? Буду тебе чекати! Поїхав Євген в Польщу. Пробув там майже рік. Все працював за вказівкою дружини, щоб більше грошей привезти. Та коли Євген повернувся, вдома його чекав справжній сюрприз

-Не одружуйся, зятьку! Коли Євген вперше почув цю фразу, то подумав, що тесть просто веселун. Мало що в нього в голові? Зрештою, вони з Веронікою були разом уже п’ять років. Пора б і подумати про шлюб. До того ж, молода наречена дуже на весіллі наполягала. Від однієї думки, що всі її подруги вже заміжні, і … Читати далі

Дізнавшись про те, що дочка із зятем купують собі вже другу квартиру, мати просто божеволіла! – Безсовісні ви, та бездушні люди! – кричала вона, не бажаючи заспокоюватись

Ще в під’їзді я почула скандал, що долинав з нашої нової квартири. І голос матері своєї я теж впізнала. Та кричала так, що стіни навколо тремтіли. – Та навіщо вона вам? Навіщо? Ви що, бідуєте, голодуєте, останній шматок доїдаєте, щоб здавати її чужим людям? – кричала вона на мого чоловіка Григорія. – Діти у вас … Читати далі

— Що робити, ба? – тихо сказала вона. — Батьки його зовсім проти, але вони нічого не знають. — А він? Він знає? — Запитала бабуся.

Ленка закохалася ще у школі, у десятому випускному класі. Однокласник, який завжди їй подобався, після літніх канікул змужнів, змінився – видався принцом. І коли він підсів до неї за парту на початку вересня, Оленка відчула себе на сьомому небі від щастя. І вона теж змінилася. З дівчинки Олена перетворилася на дівчину з тонкою талією та … Читати далі

Мій ноутбук зламався, я запозичила ноутбук чоловіка. Шукала різні сайти про материнство, калькулятори з розрахунком дати появи малюка, тощо. Чоловік знав, що я користувалася його ноутбуком, я в нього запитувала. Одного чудового дня залізла в історію, бо забула назву сайту, і заніміла від його пошукових запитів. Багато людей дивляться матеріали для дорослих, я нейтрально до цього ставлюся. Але запити чоловіка – це просто якись жах: син і мати, мати змушує сина, мати домінує над сином

— Розлучення? – перепитала мама. – Ти ж дитинку чекаєш… Що він зробив? Що зробив цей негідник? Ударив? Зрадив? Рідна моя, не мовчи! Я не знала, що відповісти. Язик не повернувся озвучити причину розлучення. Не бив, фізично не зраджував, але таке відчуття було, ніби в бруд із головою занурилася. В один момент зникли ті почуття, … Читати далі

– Я забираю цю дачу, мені вона дуже подобається! А ви собі іншу купіть! – заявила свекруха

У сорок п’ять років я нарешті змогла здійснити свою давню мрію, та придбати дачу за межами міста. Чоловік Іван до моєї витівки поставився з особливим ентузіазмом, сидіти влітку в чотирьох стінах. було для нього катуванням. Дачу ми придбали стареньку. Будиночок вимагав ремонту, а земельна ділянка, та сад – догляду. Близько пів року ми витратили на … Читати далі

Віктор повернувся додому раніше. Чоловік зайшов в будинок, оглянув всі кімнати, але дружини ніде не було. – А де Оля? – спитав він у мами. -Так на річці, мабуть, – махнула та рукою. – Прогулятися пішла? – подумав Віктор і теж попрямував туди. Олю він знайшов на місточку. Дівчина полоскала білизну. – Оля! – вигукнув чоловік. – Ти навіщо це робиш? Чому не скористалася пральною машинкою? Оля підвелася, підійшла до чоловіка і щось прошепотіла йому на вухо. – Та вона що? Як вона посміла! – тільки й вигукнув Віктор

-Заходь, Оля, влаштовуйся, будь як вдома, – свекруха широким жестом гостинно обвела навколо себе. -І не забувай, що ти в гостях! -Тихо підхихикнула дочка Світланка, що стояла поруч з нею. Оля скромно посміхнулася і пройшла за Віктором у його кімнату. Чоловік зачинив за ними двері, обійняв дівчину і посміхнувся. -От, Оля, нарешті ми з тобою … Читати далі

Коли син не навідував мене більше місяця і не перекинув на картку, як завжди 5 тисяч, я одразу зрозуміла звідки віє вітер. Набрала свою нову невістку і кажу: “Світланко, а приходьте до мене на чай. Тортик не обіцяю, з моєю пенсією не настарчиш, а от чай є”. І знаєте, що мені та дівчина, якій я щастя в руки дала і так багато для цього зробила, мені каже: “Знаю я Вас Анно Іванівно, тому триматимусь подалі і сина ви не побачите вже. Я не Олена, не наївна”

Коли син не навідував мене більше місяця і не перекинув на картку, як завжди 5 тисяч, я одразу зрозуміла звідки віє вітер. Набрала свою нову невістку і кажу: “Світланко, а приходьте до мене на чай. Тортик не обіцяю, з моєю пенсією не настарчиш, а от чай є”. І знаєте, що мені та дівчина, якій я … Читати далі

Повернулася онука й Антоніна Петрівна, забувши про хустинку, відкрила в широкій усмішці рота, як це робила колись – вона завжди посміхалася широко і говорила так само, оголюючи зуби, не соромлячись своїх великих “кінських” зубів. Серед зубів у неї особливо виділялися передні, “кролячі”. Але ось Антоніна Петрівна посміхнулася в забутті й усі побачили, що передніх зубів у неї більше немає – вирвали

Єгор не зрозумів спершу, чому мама прикриває рот хусточкою і посміхається якось скуто. Вона відступила боком від гостей, пропускаючи до квартири сім’ю сина. — Що з вами, Антоніно Петрівно? – поставила запитання в лоб невістка. — Та нічого, нічого, маленька неприємність, – метушливо потрясла головою жінка, – нарешті ви приїхали, мої дорогі, я вже думала, … Читати далі

Галина прийшла в гості до своєї сусідки. Ліда якраз сиділа на подвірʼї, на лавочці. – Лідо, привіт! – весело вигукнула Галя. – Привіт, Галю, – сумно відповіла жінка. – Лідо, у тебе щось сталося? Та на тобі обличчя нама, – Галина підійшла до сусідки, сіла поряд. – І сталося, і не сталося, – загадково відповіла жінка. – Давай, розповідай, можливо я хоч порадою допоможу, – наполягла Галя. – Та що тут розповідати, син з донькою, таке влаштували…, – почала було Ліда, важко зітхнула, потім зібралася з думками і все виклала сусідці. Галина вислухала її і…ахнула від почутого

Все життя Лідія прожила у передмісті. На роботу до міста добиралася близько години. Начебто і не дуже далеко, але це коли ти нікому нічого не винен. У Лідії було двоє дітей, яких вона піднімала одна: чоловік пішов до іншої, коли старшому синові було всього п’ять. Тож крутилася Лідія як білка в колесі: дітей у садок, … Читати далі