Ти стежила за мною, — засичала вона, зробивши крок уперед. — Ти встановила приховану камеру, щоб шпигувати за власною матір’ю. Яке ти мала право так чинити зі мною. — Яке право ти мала красти в мене, — так само тихо, але твердо запитала Поліна. — Ти злодійка у власної доньки. Ти розумієш це
Ключ у замку повернувся тихо, але внутрішнє відчуття тривоги нікуди не зникло. Поліна стояла в передпокої власної двокімнатної квартири, дослухаючись до тиші. Пахло чужими солодкуватими парфумами з нотами дешевої ванілі та свіжою кавою, яку вона сама не пила вже кілька місяців через тиск. Мати сиділа на кухні, гортаючи барвистий каталог на екрані планшета. Її пальці … Читати далі