Uncategorized

Ганна приїхала до доньки, натиснула на дзвінок. – Мамо, ну навіщо ти нам стільки привезла? – здивувалася Оксана, побачивши на порозі маму з двома важкими пакетами у руках. – Та ось, вирішила гостинців привезти, – відповіла Ганна. Жінки зайшли на кухню. – Ти сідай, а я зараз Світланку покличу, – сказала Оксана і пішла в кімнату доньки. Ганна Юріївна вирішила зайти у ванну, помити руки. Вийшла в коридор і почула розмову доньки з внучкою, говорили явно про неї. Ганна прислухалася і застигла на місці

Автор

Ганна Юріївна сіла на лавку. Важкі сумки стояли поруч. Доньці привезла гостинців зі свого городу. А як же по іншому? Що вони тут у місті їдять? Дочка не готує, купує заморожене або напівфабрикати. Вона зітхнула. Гаряче. Півдня у дорозі, сумки втомили руки. Ніхто її не зустрів, та вона й не чекала. Напередодні зателефонувала Оксані, сказала, … Читати далі

У Алли скоро День народження. Жінка вирішила зробити собі подарунок. – Зайду до Олі, підберу якийсь браслетик, – подумала Алла і попрямувала до ювелірки, у якій працювала її подруга. Підібрали браслет, Оля красиво все запакувала, і Алла поклала пакетик собі у сумку. – Дякую, – жінка попрощалася з подругою і вийшла з магазину. Алла була майже на вулиці, як раптом почула, що хтось гукає її. Вона обернулася, побачила якусь жінку, придивилася і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й сказала вона 

Автор

У Алли незабаром День народження. Вона сиділа, дивлячись у вікно, і байдуже розглядала перехожих, що снували туди-сюди. І кожен дратував. Здавалося, всі вони раді цьому довгоочікуваному літу, сонцю, будують плани, і тільки в неї жодних планів не було. – Усі відпочивають. Окрім мене… Настрою – немає, тільки рутина-рутина-рутина! День у день те саме: нескінченні потоки … Читати далі

Через тиждень мені зателефонувала Світлана, і сказала, що хоче приїхати до мене в гості. Коли я доньці сказала, що у нас гості будуть, вона так забігалася, заметушилася, каже, треба людину гарно прийняти. Світлана до мене приїхала і очам не повірила, що всього за три роки зять з дочкою таку красу навели. А коли ми ще за столом душевно посиділи, подруга мені зізналася, що не вірила, що такі добрі діти бувають. – Я коли додому приїжджаю, в мене діти все до останнього євро забирають, – зізналася мені Світлана. – От лише користі від цього мало, бо за 20 років будинок я так і не збудувала, – зітхнула вона. Під кінець вечора Світлана віддала мені ті 5 тисяч євро, які я їй зичила, чим вона мене ще більше здивувала

Автор

– Тамаро, позич мені 5 тисяч євро, – каже мені моя подруга Світлана, яка зі мною разом в Італії працює, і з якою ми вже встигли неабияк здружитися за ці 4 роки, що я тут. На чужині ми всі стаємо ближчими одне до одного, тож Світлана мені стала сестрою, якої в мене не було. Я … Читати далі

Віра відчинила шафу у своїй кімнаті і почала вибирати одяг. Одягла чорну пряму спідницю та чорний светр. – Куди це ти вбралася? – До кімнати зайшла мама. – На поминки чи що? – Ні, мамо, мене запросили на день народження, – сказала донька. – І хто запросив? – здивувалася мама. – Тобі краще присісти, – раптом сказала Віра. Мама здивовано дивилася на доньку, нічого не розуміючи

Автор

Віра стояла перед дзеркалом у коридорі і невдоволено і прискіпливо розглядала себе. Нічого цікавого. Звичайна дівчина. Так, фігура струнка у її тридцять п’ять, ні грама зайвого. Волосся русяве, трохи кучеряве, не густе. Але при неяскравому світлі коридору здається тьмяно-сірими. Мама економила електроенергію та вкручувала слабкі лампочки. Віра завязала волосся в хвіст, розтягла тонкі губи в … Читати далі

Валя прокинулася рано, і вирішила пиріг спекти з баклажанами та куркою. Взялася, а борошна немає. – Треба в магазин швидко зїздити, – подумала жінка, одягнулася, взяла ключі від машини Ігоря, і вийшла з квартири. Завела машину, щоб прогрілася, а сама в цей час вирішила протерти вікно. Полізла в бардачок, у чоловіка там ганчірка лежить. Раптом щось випало на підлогу. Валя глянула і застигла на місці. – І як це розуміти? – тільки й подумала вона

Автор

Валентина нічого не могла з собою вдіяти. Вона немов шкірою відчувала, що чоловік їй зраджує. Вона переживала від невизначеності. Якось навіть наважилася відверто з ним поговорити. Запитала, так це чи ні, але він лише відповів: – Ти що? Ми вже десять років одружені! Яка коханка? Мені й тебе вистачає! Здавалося б, говорив Ігор чесно, щиро. … Читати далі

Таїсія повернулася додому з магазину. – Я вдома, – гукнула вона. В коридор вийшла свекруха, з маленькою Оксаною на руках. – Як там моя донечка не вередувала? – запитала жінка. – Ні, була слухняна, – усміхнулася свекруха. Таїса переодягнулася, і вирішила трохи навести порядок у кімнаті. Витерла пил, підмела і взялася мити післогу. Раптом під диваном вона помітила якийсь лист, написаний почерком чоловік. Таїса відкрила його, прочитала, і застигла на місці

Автор

Таїсія змахнула сльозу від спогадів, що набігли раптом звідкись. А винна у цьому донька Оксана, повідомила матері несподівану новину: – Мамо, радій, твоя донька нарешті заміж виходить, тож треба готуватися до весілля. Ми з Миколою подали заяву і за місяць гуляємо. – Доню, ти що жартуєш? І чому нарешті то? Ти думаєш, я сплю і … Читати далі

Ігор прийшов додому раніше. Його дружина Люба в червоному халатику метушилася по квартирі й складала свої речі у велику рожеву валізу! Ігор аж рота розкрив від здивування. – Невже це й справді відбувається зі мною?! – подумав він. Ігор підійшов до Люби й обійняв її. – Ну пожартували і досить, – сказав чоловік. Ігор думав що Люба поступиться. Вона всі п’ять років йому поступалася. А так дружина і повинна поводитись! Чоловік в домі головний! Але Люба раптом різко відсторонилася від нього! Ігор так і застиг від несподіванки

Автор

Ігор аж почервонів! Може він не дочув? Це його Люба говорила? -Ігоре, я вирішила, що нам треба розлучитися, ввечері я зайду за речами, – повторила Люба, розвернулася й пішла. Вона вирішила його покинути? Та яке вона має право чоловіка кидати, що вона про себе таке надумала! Як вона могла так повестися з тим, що було … Читати далі

Поліна сиділа у себе на роботі й пила каву, як раптом у двері постукали. На порозі зʼявився її знайомий Сергій, з яким вони не бачились кілька років! В руках у нього був букет бордових троянд і якийсь пакет. – А Поліну Аркадіївну… – почав він, глянув на Поліну і застиг на півслові. – Ти?! Цього не може бути… Він якусь мить помовчав, а потім сказав: – Я зайшов сказати спасибі… Сергій якось дивно посміхнувся і простяг їй букет. Він просто не вірив своїм очам

Автор

Поліна вийшла з під’їзду. Біля входу на неї чекала новенька червона машина – її перше авто, про яке вона довго мріяла і яким дуже пишалася. Вона відчинила дверцята і підняла очі на вікна квартири. Як Поліна й очікувала, мама посміхалася і махала їй рукою. Поліна теж помахала у відповідь і сіла за кермо. Вона не … Читати далі

Віктор прокинувся рано, поснідав, і почав збиратися на роботу. Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила сестра Неля. – Привіт, Вітя. Ти зміг би сьогодні, на могилку до мами з’їздити? Там майстрі приїдуть, квітник ставити, – попросила сестра. – Добре. Заїду на роботу, скажу, що мене не буде. І поїду, – сказав він. За дві години, Віктор вже був на цвинтарі, підійшов до могилки матері, поглянув на пам’ятник і застиг. – Що це таке? – тільки й вигукнув він

Автор

Сестра Неля продовжувала метушитися, приводила до будинку лікарів, просила хоч якось допомогти, але мама йшла на очах. Старість, що тут поробиш. Неля крадькома, аби Віктор не побачив, молилася в куточку маминої кімнати. -Досить, Нелю, – морщився Віктор Данилович, матері під дев’яносто вже, всі ми там будемо. І ніхто не має влади над цим. І нічого … Читати далі

Тамара цілий день поралася на кухні. По всій квартирі розносилися смачні аромати свіжої випічки. – Мамо, привіт! Я вдома! – почувся з коридору голос її синочка Володі. – Привіт, – гукнула Тамара. – Ходімо, не переживай… – прошепотів комусь син. Тамара зрозуміла, що він не сам. Вона швидко витерла руки і визирнула в коридор. – Мамо, це Катя… – сказав хлопчик. – А це моя мама, Тамара Ігорівна, можна просто тітка Тома. – Мамо, цей… – продовжив Володя. – Ми з Катею… Вирішили одружитися! Тамара застигла з чашкою в руках. Вона не вірила своїм вухам

Автор

Тамара цілий день поралася на кухні. По всій квартирі розносилися смачні аромати свіжої випічки. -Ма-а-мо! Привіт! Я вдома! – раптом почулося з коридору голос її синочка Володі. -Привіт, Володю, – гукнула Тамара. -Ходімо, ходімо, не переживай… – з коридору чувся шепіт сина. Тамара зрозуміла, що син не сам. Вона швидко витерла руки і визирнула в … Читати далі