Михайло дивився телевізор, як раптом задзвенів телефон. Дзвонила подруга його матері Ірина. – Михайлику, мама твоя в лікарні! – сказала жінка. Дружина Михайла – Ліза, одразу стала збиратися до свекрухи. Вона приготувала їй котлетки на пару, зварила курячий бульйончик з пиріжками, по дорозі купила фруктів. Михайло до матері не пішов. Сказав, що зайнятий… – Ну, чого ви так заслабли, мамо?! – почала з порога Ліза. – Ось, поїжте, тут і бульйончик і пиріжечки… Свекруха якось дивно глянула на Лізу і відвернулася до стіни. Ліза стояла з бульйоном в руках і не знала, що й робити

– Здрастуйте! Я по оголошенню прийшла… Щодо кімнати! На порозі квартири, де жила Жанна Ігорівна, стояла якась сіренька дівчина, одягнена в потерті джинсики і запрану футболочку. На її ногах красувалися добряче поношені кросівки, а в руках вона тримала сумку теж не аби–яку. Світле хвилясте волосся було зібране в простецький хвостик. На обличчі ані грама косметики. … Читати далі

Олена приїхала в село до свого знайомого Миколи. Вона зайшла у хвіртку і тихо постукала в двері. Трохи подумавши, Олена посмикала ручку дверей – замкнено… Раптом вона почула якийсь незнайомий жіночий голос! Літня жінка в червоній хустці підозріло виглядала через паркан сусіднього будинку. – Ви хто така, і що вам тут потрібно?! – галасувала старенька. – Миколу я шукаю, – сказала Олена. – Ой… – сказала незнайомка. – Так а ви, що не знаєте, що трапилося?! Олена здивовано дивилася на жінку нічого не розуміючи

Олена дуже переживала. Зараз вона вперше побачить свого заочного друга, з яким вони вже майже два місяці були знайомі по листуванню. І хоча Микола не раз надсилав Олені свої фотографії, вона все одно переживала, чи зможе вона його впізнати. Вона ж сама надсилала тільки фотографії, де вона при повному макіяжі і з акуратною зачіскою – … Читати далі

Ліда готувала вечерю, коли додому повернувся чоловік. Андрій не роззуваючись зайшов на кухню. – Це що таке? – чоловік стискав в руці якийсь конверт. – Поки не побачу, нічого конкретного сказати не можу, – спробувала пожартувати Ліда. – На, дивись! – сказав Андрій і кинув конверт на стіл. Жінка взяла лист, і одразу помітила, що одержувачем зазначена вона. – Як він у тебе виявився? Адже це замовний лист? – здивовано запитала вона. – Тебе тільки це турбує? – вигукнув Андрій. – Краще прочитай. Ліда дістала листок з конверту, почала читати, і що далі вона читала, то круглішими ставали в неї очі

– Це що таке? – чоловік стискав ні в чому не винний конверт, ніби намагаючись розірвати його на дрібні шматочки. – Ну, поки не побачу, нічого конкретного сказати не можу, – спробувала пожартувати Ліда, яка була дуже схвильована подібною поведінкою чоловіка. Завжди стриманий і спокійний Андрій поводився дуже дивно. – На, дивись! Зім’ятий лист опинився … Читати далі

Ірина винайняла кімнату в гуртожитку. В перший день проживання, вона побачила, як із сусідньої кімнати вийшла якась жінка. – Ви хто?! – звернулася вона до Ірини. – Я тут живу! – Ірина показала на свої двері. – Олексія дівчина, чи що? – Та ні, я винайняла цю кімнату, – здивувалась Ірина. – Так–так, звісно що вірю! – раптом сказала жінка. – Багато вас тут бувало таких! А потім мужиків із сім’ї відводять! Ірина пішла у свою кімнату, а потім сталося несподіване. Вона вже збиралася лягати спати, як раптом почула звук ключа в замку! Ірина не розуміла, що відбувається

Іра йшла темним коридором слідом за Катериною, діловитою жінкою в окулярах. Катерина була рієлторкою. Іра знайшла її за оголошенням в інтернеті. Взагалі вона шукала якихось хазяїв кімнати в гуртожитку, але по телефону відповіла ріелторка. – Дівчино, не шукайте господарів, все через нас іде, а тим паче дешеві кімнати, – відповіла Катерина, і тут же, не … Читати далі

Оксана вийшла з роботи і важко зітхнула. – Відісплюся нарешті, – сказала вона. – Щось я втомилася. Може старію? – Оксано, ти відколи стала розмовляти сама з собою? – посміхнулась її колежанка Марина. – Ой, Маринко, та ось радію, що п’ятниця… – сказала Оксана. – Ага, хочеш сказати, що старіємо, – засміялася колежанка. – Та які наші роки?! У наш час жінки на пенсії тільки починають жити! Гаразд, бувай, Оксано, не сумуй! Оксана зупинилася чекати автобус. Вона вийшла на своїй зупинці, а потім пішла до свого будинку. Вона підійшла до підʼїзду, глянула на сходи й оторопіла від побаченого

Вийшовши з роботи, Оксана зітхнула – п’ятниця ж, а попереду два вихідні. – Відісплюсь, щось до кінця тижня втомилась, чи може старію? – тихо сказала сама собі і посміхнулася. – А що, сорок вісім, тобі не двадцять вісім, тож і справді попереду маячить старість… – Оксано, ти відколи стала розмовляти сама з собою? – Марина, … Читати далі

Юля прокинулася в хорошому настрої, прийняла ванну, посмажила омлет та заварила каву. Раптом пролунав телефонний дзвінок. Після деякого роздуму, Юля неохоче відповіла. – Слухаю, – невпевнено сказала вона. – Це Олена! Ти хто така? Ти навіщо розповіла Ігорю про Володю? – у слухавці пролунав ображений жіночий голос. – Якому Ігорю? Про якого Володю? – не зрозуміла Юля. – Що ти прикидаєшся?! Вночі сьогодні! Чоловікові моєму – Ігорю, розповіла про Володю! – пояснила жінка. – Жінко, ви про що? – Юля здивовано слухала співрозмовницю, нічого не розуміючи

З деяких пір Юля почала вимикати на ніч телефон. Не те щоб їй постійно хтось докучав і дзвонив, ні, такого не було, але після одного випадку вона вирішила, що сон з вимкненим смартфоном буде як мінімум солодшим і спокійнішим. Загалом справа була така. Якось серед ночі Юлю розбудив телефонний дзвінок. У всіх буває нічого незвичайного. … Читати далі

Віра та Юрій повернулися з ресторану. Cьогодні вони відзначали річницю весілля. Віра поставила букети квітів у вази, сіла в крісло і сказала: – Все пройшло чудово! Коханий, зізнайся, що тобі пощастило з дружиною! – Ти справді чудова дружина, можна навіть сказати бездоганна. Гаразд, не хотів я сьогодні розпочинати цю розмову, але тягнути далі немає сенсу. Я йду від тебе! – раптом сказав Юрій. – Не жартуй так, – усміхнулася дружина. – Це не жарти. Я справді йду від тебе, – серйозно сказав чоловік. – Чому? – здивувалася Віра. Але вона аж ніяк не очікувала такого пояснення

Віра Матвіївна та Юрій Андрійович відзначили перлинне весілля. Вони повернулися з ресторану задоволені та трохи втомлені. Віра поставила букети квітів у вази, сіла в крісло і сказала: – Все пройшло просто чудово! Мені здається, що всім сподобалося. Все-таки я в тебе молодець! Ресторан гарний знайшла, і ведуча у нас була найкраща у місті. Коханий, зізнайся, … Читати далі

Вероніка смажила картоплю на вечерю, коли з роботи повернувся чоловік. – Який аромат! Картопелька з часничком! – сказав Дмитро зайшовши на кухнню і підійшов до дружини щоб поцілувати у щічку. Вероніка відсторонилася. – Що я вже накоїв? – жартома сказав чоловік. – Дмитро, нам треба поговорити, – серйозно сказала жінка. – Давай потім, я такий голодний, – сказав Дмитро і сів за стіл. – Я хотіла сказати, що все знаю! – раптом сказала Вероніка. – Що знаєш?! – Дмитро здивовано дивився на дружину, перебираючи в думках різні варіанти

Вероніка готувалася до свята, сьогодні рівно двадцять років, як вони разом із чоловіком. За цей час чого тільки вони не пережили, і іпотеку, і три ремонти, навіть на дачу збирали разом, і поступово вили сімейне гніздечко. Вероніка не любила міське життя, квартири здавалися їй тісними, а густо населені вулиці дратували її. Інша справа заміське життя, … Читати далі

Марина прокинулася рано. Чоловіка поряд не було. – Неділя, на роботу не треба йти. І де ж Кирило? – подумала жінка. – Можливо Цезаря вигулює? Марина пройшлася по будинку, лабрадор спокійно лежав в коридорі, а чоловіка ніде не було. – І куди він так рано запропастився? – вже почала хвилюватися Марина, як раптом у вікні побачила, що відкрилися ворота і на подвір’я заїхала машина Кирила. Вона сіла на диван і чекала чоловіка. За хвилину вхідні двері відкрилися, увійшов Кирило, але він був не сам. Марина глянула на «гостя» і застигла від несподіванки

Життя у Марини було, прямо скажемо, не з легких. Але вона хапалася за це життя щосили, намагаючись будь-що стати щасливою. Поки що їй не щастило. Але вона не втрачала оптимізму. Знала, що рано чи пізно досягне в житті всього, потрібно тільки ніколи не зупинятися на досягнутому. І вона не зупинялася. У вісімнадцять років виїхала від … Читати далі

Валентина йшла на роботу, як раптом помітила, що забула вдома телефон. Вона вирішила повернутися, зайшла в ліфт і… Той зламався на восьмому поверсі! Валентина чекала, коли їй відкриють, як раптом почула голос свого чоловіка Григорія! Він говорив у коридорі з якоюсь жінкою. – Кохана моя, – лагідно казав він. – Як я чекаю не дочекаюся, коли ми знову будемо разом! – Сьогодні ввечері будемо, – відповіла жінка. – Чекаю тебе після десятої. – Сьогодні твій чоловік знову в нічну? – Він весь цей тиждень буде на нічній зміні, – ніжно відповіла жінка. Валя не вірила своїм вухам

Спочатку Валентина забула вдома телефон, коли бігла на роботу. Помітила вона це одразу, як вийшла з під’їзду. Вирішила повернутись і… Застрягла в ліфті на восьмому поверсі. А поки сиділа в ліфті і чекала, коли їй відкриють, то раптом почула голос свого чоловіка Григорія. Він був з якоюсь Віолою. – Віолочко, кохана моя, – лагідно казав … Читати далі