Uncategorized

– Ну що ж ви робите? – вигукнула Віка зайшовши в кімнату. Свекруха продовжувала збирати речі Вікторії. – Ви про онука хоч подумали? – сказала невістка. Віра Іванівна застигла. – Про якого онука? Ти ж його нагуляла! Синові моєму це все навіщо? От і пішов від тебе! – єхидно сказала Віра Іванівна. – Що за нісенітниці? Іван на заробітки поїхав, грошей заробити, – здивувалася Віка. – Ну які заробітки? Які? До Люди він переїхав! – раптом сказала свекруха. – Як до Люди? Як переїхав? – Віка здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Віра Іванівна! Ну що ж ви робите? Свекруха продовжувала збирати речі Вікторії. – Ви про онука хоч подумали? Віра Іванівна застигла. – Про якого онука? Якого ще онука? Нагуляла не зрозумій де, ось і сама тепер думай що тобі робити? Синові моєму це все навіщо здалося?? От і пішов від тебе, бо ж набагато … Читати далі

Ігор приїхав з роботи пізно. Він мовчки сів вечеряти. – Любий, а чому ти не приїхав мене провідати, як я була слаба? – запитала його дружина Наталя. Ігор раптом перестав їсти. – Я працював, – похмуро сказав він. – Та я так і подумала, що ти переживав за мене, – сказала жінка. – Правильно подумала, – сказав Ігор. Наталя підійшла і обійняла чоловіка за плечі… І тут раптом він забрав її руки! Наталя оторопіла. – Господи! – несподівано вигукнув чоловік. – Як ти мені набридла! Інша у мене, давно! Красива й молода… Наталя не розуміла, що відбувається

Автор

Наталя клопотала на кухні. Незабаром повернеться її чоловік. Зголоднілий. Треба приготувати ситний обід. У духовці вже тушкується курочка, а на плиті мліє борщик. А в холодильнику охолоджується біленька. Нехай уже для апетиту буде йому трішки… У неї дуже хороший чоловік, вона в ньому душі не чула, дуже любить його! Любить йому готувати всілякі смаколики, чоловікові … Читати далі

Тетяна Андріївна йшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Жінка сумно подивилася на пісочницю, де гралися діточки. Вона зітхнула – у них з чоловіком дітей не було. Тетяна вже доходила до свого будинку, як раптом застигла від несподіванки! Назустріч їй ішов якийсь молодик і вів за ручку маленького хлопчика… Тетяна очі вирячила від здивування і ще раз глянула на чоловіка. – Не може бути! – тільки й подумала вона. Тетяна Андріївна аж пакети поставила на землю від побаченого

Автор

Тетяна Андріївна йшла додому з важкими пакетами продуктів у руках. Жінка сумно подивилася на пісочницю, де гралися діточки. Тетяна зітхнула – у них з чоловіком дітей не було. Вона вже доходила до будинку, як раптом застигла від несподіванки! Назустріч їй ішов якийсь молодик і вів за ручку маленького хлопчика… Тетяна очі вирячила від здивування і … Читати далі

– Мамо, а чому ти в темряві сидиш? – Катя забігла в гості до батьків, клацнула кнопкою вимикача. – І де тато? Валентина Миколаївна повернула до дочки обличчя, і Катя застигла. Мама виглядала дуже погано. – Що сталося? – захвилювалася Катя. – З татом погано щось? Не мовчи! – Твого батька для мене більше не існує, – тихо, але твердо відповіла Валентина Миколаївна. – Після двадцяти п’яти років спільного життя він таке влаштував! – Що він зробив? Що влаштував? – Катя здивовано дивилася на матір, нічого не розуміючи

Автор

– Мамо, а чому ти в темряві сидиш? – Катя тільки що забігла в гості до батьків, клацнула  кнопкою вимикача. – І де тато? Валентина Миколаївна повернула до дочки обличчя, і та застигла. Мама виглядала погано – втомлена, змарніла, круги під очима. Катя не була вдома трохи більше тижня. Якось усе не виходило – справи, … Читати далі

Наталя з Юрієм вирішили відвідати свекра та свекруху. – Мамо, ми у гості, – вигукнув з порога Юрко. Ірина Михайлівна та Анатолій Степанови вийшли в коридор. – Проходьте, – усміхнулася свекруха, побачивши сина та невістку. – Зараз я щось на стіл приготую. Наталю, допоможеш? – Звісно! – відповіла невістка. – Ні! Нам з Наталею та Юрком потрібно серйозно поговори, – раптом сказав свекор. Наталя з Юрком пішлу у кімнату за Анатолієм Степановичем. – Ну що дорогенька, догралася!? – єхидно сказав свекор до невістки і кинув на стіл якийсь конверт. Наталя з Юрком відкрили конверт, прочитали лист і застигли від прочитаного

Автор

Про те, що свекор її невзлюбив із самого початку, Наталя здогадалася одразу. Хоча щиро не розуміла, у чому причина. Зазвичай можуть невзлюбити за походження, зовнішній вигляд, малоосвіченість, спосіб життя. Але у випадку з Наталією все було не так: її батьки були інтелігентні люди: вчителі, сама Наталя працювала логопедом в одному репетиторському центрі. Одягалася за віком, … Читати далі

Надія Василівна насипала курочкам зерна, трохи підмела на подвірʼї й пішла на кухню. – Господи, вже девʼята вечора, а я ще навіть не повечеряла! – вигукнула вона. Жінка швиденько начистила картопельки, зробила простенький салатик і дістала трохи хліба. Щойно вона сіла за стіл, як раптом на подвірʼї почувся якийсь шум. – Невже прийшов хтось? – здивовано пробурмотіла старенька. – Так пізно вже… Вона поволі встала з-за столу і вже збиралася йти на вулицю, як раптом вхідні двері відчинилися самі! Надія Василівна глянула за поріг і не повірила своїм очам

Автор

Захару здавалося, що попереду його чекає світле і безхмарне життя, тому що він був задерикуватим, активним і життєлюбним. Закоханість Захара наздогнала у шістнадцять років, це було перше кохання. Але як потім виявилося не було взаємності, і та однокласниця на нього не хотіла звертати уваги. Були дівчата, зустрічалися, бігали на дискотеки, в кіно. Але серйозно закохався … Читати далі

Уляна повернулася в кімнату гуртожитку, її подруга Настя гірко плакала. – Що сталося? – захвилювалася вона. – Батька не стало, – схлипнула Настя. – Завтра прощання. – Я поїду з тобою, підтримаю, – заспокоювала подругу Уляна. Вранці дівчата приїхали до Насті додому. З будинку на зустріч вийшла мама Насті. – Боже мій! І де ти її знайшла? – раптом сказала мама Насті. – Це ж сестра твоя! – Яка сестра? Це моя подруга, – здивувалася Настя. – Ні, доню! Це твоя сестра! – наполягла жінка і назвала точну дату народження Уляни. Уляна застигла від почутого, незрозумілим поглядом дивилася то на Настю, то на її матір

Автор

– Уляно, за тобою бабуся прийшла, – вигукнув однокласник Славко. – Он, чекає на тебе… А за мною ще не прийшли. Я б і один пішов, та мені не дозволяють. Коли Уляна ходила до дитячого садка, вона ще так не відчувала, наскільки її мати відрізняється від інших. Уляна відчула якщо не сором, то величезний розпач … Читати далі

В Сашка не стало сестри Ганни. Вже наступного дня він поїхав у село, де вона жила. Хату Ганни Сашко знайшов швидко. Він глянув на будинок і дуже здивувався. Це була напіврозвалена хатинка. Як у ній могли жити люди залишалося величезною загадкою… Поминки Ганни пройшли швидко. На цвинтарі окрім нього та сусідки нікого не було. Запрошувати в будинок Сашко нікого не став. Дав грошей сусідці і попросив її щось організувати… Але коли сусідка йому дещо розповіла про Ганну, Сашко оторопів від несподіванки. Він не знав, що тепер робити

Автор

Олександр був на роботі коли йому зателефонували і повідомили про те, що не стало його рідної сестри… Великого горя, від цієї звістки, він не відчув, бо з Ганною майже не спілкувався. Сам Сашко був пізньою дитиною і на момент його народження вона була вже цілком дорослою, мало того Ганна, на той момент, навіть не жила … Читати далі

Людмила з чоловіком приїхали у гості до батьків. Поки Дмитро паркував машину, Люда піднялася до мами. – Привіт! А я дивлюсь моя критика подіяла, чоловік твій хоч за кермо сів, – єхидно сказала Ірина Федорівна. – Мамо, поки Дмитра немає, я маю тобі дещо розповісти, – з порога заявила дочка. – Так вийшло, що ти про Дмитра не все знаєш!  – Ще щось відкрилося? – Ірина Федорівна картинно підняла брови і стала слухати дочку. Але жінка навіть уявити не могла, що розповість їй дочка про її зятя

Автор

Ірина Федорівна мовчки, з ледве вловимим сарказмом дивилася, як зять, дочка та її онук Ігор збираються додому. Діма одягнувся сам, допоміг малюкові Ігорчику застебнути куртку і натягнути чобітки.  – Сину, скажи бабусі – бувай і ручкою помахай. Ось розумник. Люда, ми підемо машину заведемо, прогріємо. Ірина Федорівна, дякую, все було дуже смачно, та й взагалі… … Читати далі

Ніна прокинулася рано, приготувала сніданок, нагодувала доньку. – Добре, що сьогодні неділя, – подумала жінка. – Хоч відпочину трохи. Ближче до обіду пролунав дзвінок у двері. Ніна відкрила і побачила на порозі свого колегу по роботі Віктора. – Що сталося? Ти що тут робиш? – здивувалася вона. Чоловік стояв і посміхався, тримаючи в руках кастрюльку, загорнуту у маленьку дитячу ковдру. – Ось, це тобі! – Віктор передав кастрюльку жінці. Ніна акуратно взяла її, відкрила кришку і застигла від несподіванки

Автор

-Мамо, а як ти зрозуміла, що тато саме твій чоловік? – Запитала Надя, злизуючи з ложки вишневе варення. Вони сиділи за маленьким столом, під розлогим деревом на своїй маленькій ділянці, що була недалеко від міста. Спекотний літній день потихеньку йшов геть, поступаючись прохолодній ночі. -А ти часом не закохалася, дочко? – Запитала Ніна Миколаївна, мати … Читати далі