Рита приїхала в село, підійшла до свого будинку . – Є хтось?!, – гукнула вона, зайшовши на подвір’я. – Ви когось шукаєте? – виглянула якась жінка. – Я раніше тут жила, – пояснила Рита. – То ви сусіда маєте знати. Миколо! – вигукнула хазяйка. З сусіднього будинку вийшов чоловік, придивився до Рити і застиг. – Я давно тебе шукав! Мама перед тим, як її не стало, просила тобі дещо передати, – сказав Микола, і виніс з будинку маленьку шкатулочку. – Це вам, – сказав він. Рита відкрила її і ахнула

– Давай в село з’їздимо, Вітя. Все одно на море не їдемо, а від відпустки ще два тижні лишилися. Та й потім.., – Рита не встигла домовитись. – Ти що, Рито, що там робити у твоєму селі?, – обурився Віктор. – У тебе ж там немає нікого з рідних. Наввіщо туди їхати. – Не даєш … Читати далі

Лариса була дуже засмучена. А як же ж тут не сумувати?! Її синочок, Валерій, вирішив розійтися з Катрусею! Дівчина їй дуже подобалась і Лариса вирішила зʼясувати, що ж таке в них сталося. – Валерію, синку, а хто платив за оренду квартири, де ви з Катрусею жили? – Навпіл, звісно! – Валерій здивовано дивився на матір. – Валерію! – ахнула Лариса. – Вона ж не працювала! А продукти хто купував? – Навпіл, звісно, мамо! – Валерію… А де ж вона брала гроші? – Ніде, мамо… Лариса здивовано дивилася на сина. І тут їй на думку спала несподівана ідея

Лариса Петрівна дуже засмутилася, коли син переїхав назад до неї у квартиру. -Валерію, а що трапилося? – тривожно запитала вона, коли він оголосив їй про те, що з Катею, його дівчиною, вони розійшлися. -Ой, навіть не питай, мамо… Не хочу про це й говорити, – махнув рукою син. Катя Ларисі Петрівні подобалася. То була перша … Читати далі

Світлана привела свого нареченого Дмитра знайомитися з батьками. Сіли, поговорили, загалом все пройшло чудово. Коли молодята вийшли, Валерій запитав у дружини: – Ти чому на мене, весь час так дивилася? – Ходімо дещо подивимося, – сказала Інна, зайшла у спальню, і дістала з шафи весільний альбом. – Та що сталося? – здивувався чоловік. Інна відкрила альбм і вказала на якогось чоловіка на фото. – Він тобі нікого не нагадує? – запитала дружина. Валерій придивився до фотографії  і застиг. – Цього не може бути, – тільки й промовив він

Вони таємно від батьків взяли паспорти та подали заяви до ЗАГСу. Їх особливо не хвилювало, чи будуть батьки згодні чи ні. Погодяться, куди подінуться? Їм просто хотілося швидше. – І так, Світлано, першу частину плану виконано. Ідемо знайомитися з батьками. Спершу з моєю мамою. – Ой, Дмитре, переживаю, щось я! – Я ж тобі казав, … Читати далі

Валерій Іванович встав рано, вмився і пішов на кухню. Дружина вже приготувала сніданок. Валерій глянув за стіл і ахнув. Там стояли якісь незвичайні сири в гарних баночках. Валерій Іванович з’їв усе, здивовано піднявши брови. Дружині він нічого не сказав. Але ввечері після роботи йому на вечерю Лідія Петрівна поставила не як завжди, котлетки з картопелькою, а суші! – Лідо, що це все означає?! – Валерій рота розкрив від здивування

-Ну, чому мені завжди так не щастить? Ні, мамо, ти тільки не ображайся, я вас з татом дуже люблю. Ти скажеш, що знову… А що робити?! Не знаю навіть, як тобі сказати, ну є ж у тебе заощадження. Ні, мамо, я ваші прибутки не рахую, ну ти що. Але ти просто сама казала, що до … Читати далі

Наталя поверталася додому, на вулиці накрапав дощ. Біля під’їзду вона помітила якусь дівчину. – Нам треба поговорити, – раптом сказала незнайомка. – Вибачте, я вас знаю? – здивувалася Наталя. – Ні, але я вас знаю, – відповіла дівчина. – Заходьте, не стояти ж під дощем, – запропонувала Наталя. Жінки зайшли у квартиру Наталки. – То що ви мені хотіли сказати? – запитала хазяйка квартири. – Я хотіла сказати. Справа в тому, що я люблю вашого нареченого, а він любить мене, – спокійно сказала незнайомка. Наталка застигла, не розуміючи, що відбувається

Батьки вирішили, що дочка їхня вже виросла, настав час їй жити окремо, купили Наталі квартиру.  Для Наталки це також була несподіванка. У свої двадцять п’ять років вона не поспішала ні заміж, не відокремлюватися від батьків. Але квартирі була рада.  Молодий чоловік Наталі, якого звали Віктор, теж зрадів такому сюрпризу. З такої радості зробив Наталі пропозицію … Читати далі

Ольга весь день крутилась на кухні. Сьогодні до неї в гості мала приїхати її подруга Люда. Сьогодні ж був особливий день – у Ольги день народження! – Привіт, вітаю, люба моя! До понеділка тепер у нас будеш! – казала Ольга подрузі. – Повітря у нас цілюще, спиться як у колисці. А ще молочко, яйця та м’ясце домашні, смакота! Вдома на них чекав накритий стіл з частуваннями. – Слухай, Олю, а ти не шкодуєш, що місто на село проміняла?! – раптом запитала подруга Ольгу. – Ой, Людочко… Не знаю, як тобі й пояснити, – раптом почала та

-Олечко, люба, ну куди тобі у село їхати? Ти з освітою, розумниця й красуня, все життя в місті прожила… А він селянин звичайний. Що ти робиш? Невже кохання таке сильне, що ти комфорт на таке зміниш? Та й яке кохання у старих вже?! – сумно говорила подруга Людмила, засмучена новиною, яку щойно почула. -Людо, ну … Читати далі

Наталя прокинулася посеред ночі, жінка схвильовано сіла в ліжку, розуміючи, що чоловіка немає поряд. – Господи! – пробурмотіла Наталка і схопилася з ліжка. Вона пробігла у бік ванної кімнати, а потім почула голос Віктора. Він розмовляв з кимось телефоном, щільно прикривши за собою двері. Наталя підійшла ближче і прислухалася. – І що ти скажеш мені зробити? Сказати про все дружині, – говорив комусь Віктор. Наталя застигла, слухаючи слова чоловіка, нічого не розуміючи

Поведінка Віктора не давала Наталі спокою. То він усамітнювався у ванній, довго плескаючись там, то міг годинами сидіти на балконі, замкнувшись і зашторившись за допомогою римських штор, то стирчав у машині біля під’їзду, під’їжджаючи до будинку і не виходячи довго з автомобіля. Весь цей час з Віктором був його телефон, в якому він комусь і … Читати далі

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. – Ти куди мене привіз?! – обурювалась вона до чоловіка. – Як куди? – здивувався Андрій. – Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? От і маєш! – Ти серйозно? Я мала на увазі гори або ліс, а не Богом забуте село! Вони зайшли в стареньку хатину. – Оце так влаштував відпочинок, – думала Олена, відкриваючи валізу. – І ось куди тепер ці речі модні вдягати? Олена вийшла на ґанок і раптом спохмурніла. Її Андрій стояв з якоюсь жінкою

Олена йшла по сільській дорозі на високих підборах і не розуміла, що це таке відбувається. -Ти куди мене привіз?! – обурювалася вона до чоловіка. -Як куди? Куди просила! Тобі ж захотілося незвичайного відпочинку? А тут його достатньо! – посміхнувся Андрій. -Ти серйозно? Я мала на увазі гори або на хоча б з наметом в ліс, … Читати далі

Тетяна Петрівна з самого рання прибирала в квартирі. А як же ж! Сьогодні до неї мали прийти на оглядини кімнати. Нарешті пролунав дзвінок у двері. – Доброго дня! Я – Юля, – сказала з порога молода дівчина. Тетяна Петрівна оглянула її. Невисока, світле волосся… – Ви Тетяно Петрівно, не подумайте нічого, – сказала Юля. – Я просто хочу сама пожити спробувати. Без мами й тата! – Ну поживи, поживи, дитинко сама, – сказала Тетяна й пішла до себе в кімнату. А вранці Тетяна вийшла на кухню й ахнула! – О, Боже! – тільки й сказала жінка

-Петрівно, ти бачила оголошення на під’їзді? З самого ранку висить, ще не зірвали. -Що за оголошення? Воду відключають гарячу, чи що? Наче рано ще… -Та яку воду. Про оренду кімнати оголошення. Пам’ятаєш днями ти казала мені, що хотіла б здати в оренду другу кімнату? Надбавка до пенсії буде. Студентка зняти хоче, не якась там фіфа. … Читати далі

Ірина клопотала по господарству: робила салати, крутила голубці, спекла пироги. Жінка готувала святковий стіл. Сьогодні у гості приїдуть родичі. Раптом Ірина почула, як відкрилися вхідні двері, і хтось вигукнув. – Ей! Господарі! Приймайте поповнення!  Іра витерла руки об рушник і вийшла в коридор. На порозі стояла незнайома жінка тримаючи маленького хлопчика за руку. – Вибачте, а ви хто? – здивувалася Ірина. – Мені Ігор потрібен, – відповіла жінка. Раптом Ірина глянула на хлопчика і все зрозуміла

Ірина не виходила в нього з голови, з того моменту, як Ігор вперше її побачив на сільській дискотеці. -Хто це? – поцікавився він у Юлі, своєї дівчини, яка завжди все про всіх знала. -До тітки Ліди син приїхав із сім’єю. Вийшов на пенсію і вирішив повернутись у рідні місця. А це його дочка, Іра, – … Читати далі