Uncategorized

Олена помітила, що її чоловік почав дивно поводитися, затримується на роботі, не ночує вдома. Вона вирішила поговорити з ним. Дочекавшись його повернення, запитала: – Андрію, ти нічого не хочеш сказати? – Ні, а що? – здивувався він. – Ночувати в неї сміливості вистачає, а зізнатися – ні? Андрію, вона ж тобі в дочки годиться! – раптом сказала дружина. Олена говорила навмання, але потрапила в яблучко! Андрій підвівся і тихо сказав: – Як ти дізналася про нас? Олена застигла, вона не вірила, що її здогадки підтвердяться

Автор

Олена сиділа біля темного вікна, дивлячись на дощ, що накрапав. Андрій, швидше за все вже не прийде. Знову! Останнім часом він часто “затримувався” на роботі, намагаючись порозумітися наступного дня. Спочатку Олена вірила йому, але коли його відлучки стали постійними – задумалася. А невдовзі чоловік перестав навіть пояснюватися з приводу того, чому не ночував вдома. Просто … Читати далі

Ольга викрутила ганчірку для підлоги, злила воду з відра й попрямувала до підсобки. Зараз вона залишить відро й швабру і побіжить додому – годувати слабу маму… Ось уже цілий рік Ольга миє під’їзди в будинках. Дитинство Ольги закінчилося два роки тому. Тоді вони з мамою ще спали, як раптом у двері хтось постукав. Це був колега батька по роботі, дядько Грицько. Він тихо сказав щось матері в коридорі і в квартирі запала тиша. А потім мати раптом заголосила й побігла в кімнату. Ольга не розуміла, що відбувається

Автор

Ольга викрутила ганчірку для підлоги й акуратно злила брудну воду з відра. Чистою стороною руки вона відкинула з обличчя неслухняне пасмо волосся і попрямувала до підсобки. Зараз вона залишить відро й швабру в підсобці і поспішить додому – годувати слабу маму, а потім – до школи… Добре, що можна вчитися у другу зміну, а інакше … Читати далі

Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. У жінки не стало мами, і вона приїхала, щоб продати хату. Світлана перебрала речі мами, прибрала в будинку і вийшла на подвір’я щоб перепочити. За парканом помітила сусідку. – Все, Миколаївно, їду. Будинок, вважай, проданий. Завдаток взяла, – пояснила Світлана сусідці. – Все-таки продаєш, – сказала сусідка. – Ех, шкода. Не хотіла твоя мама цього. Сусідка раптом замовкла, очі її округлилися, вона здивовано дивилася на будинок Світлани

Автор

Світлана вийшла з автобуса і попрямувала знайомою стежкою до будинку. Це був її рідний будинок в селі, який тепер стояв самотнім. Мами не стало кілька місяців тому, а Світлана жила в місті. З села вона виїхала ще змолоду, вивчилася і купила собі маленьку квартиру у старому будинку. Гроші на помешкання дала мати. Це були всі … Читати далі

В Андрія не стало дружини. Поховав він свою Зінку, дуже не сумуючи. Поганою вона дружиною була… Залишився він сам з двома дітьми. – Нехай Павлик твій в мене живе, вже легше тобі буде, Андрію! – сказала його сестра. Андрій не заперечував – справді так буде легше. Молодший Мишко залишився з батьком і все частіше навідувався до сусідки Марійки. Вона його й нагодує, увечері з ним уроки зробить. А якось Марійка йшла з жінками з магазину. – Мамо, а ти мені цукерок купила?! – раптом гукнув її Мишко. Жінки роти повідкривали від здивування

Автор

У житті часом відбуваються такі дивовижні речі, що диву даєшся! А сільське життя так взагалі все на виду, від сусідів не приховується нічого, хто і що, де і коли. Марійку всі в селі називали «старою дівою». Якесь не ласкаве слово. Але Марійка була добродушна, привітна, завжди поспішала на допомогу. Але в житті їй не вдалося … Читати далі

Андрій запросив Олену до себе додому, познайомити з мамою. – Мамо, ми прийшли, – гукнув Андрій, відчинивши двері квартири і пропустив Олену вперед. – Іду, іду, – почувся приємний жіночий голос. – Нарешті. Мені Андрій всі вуха продзижчав про тебе, Оленко. Ну привіт. Мене звуть Ганна Андріївна. Олена побачила маму Андрія і застигла. Раптом дівчина, підійшла до неї мовчки обняла її і заплакала. Ганна Андріївна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи, що відувається

Автор

Був будній день. Олена стояла на касі і поглядала на людей, що проходили повз. Вона виросла у дитбудинку. Батьків своїх ніколи не бачила. Розглядаючи різні обличчя, вона уявляла кожну жінку своєю мамою. Ось вони замовили бургери з напоєм, сіли у залі за столик, їдять, розповідаючи один одному про те, як пройшов їхній день. Потім вони … Читати далі

Сергій допізна затримався на роботі. Він так запрацювався, що й не помітив навіть, як двері прочинилися і увійшов Ігор Іванович, його колега по роботі. – Добрий вечір. А я вас і не помітив, – привітався Сергій. – Привіт, Сергію. А я ось прийшов борг тобі віддати, – сказав чоловік і простягнув конверт. – Який борг? – здивувався Сергій. – Відкрий. Можливо згадаєш, – усміхнувся Ігор Іванович. Сергій відкрив конверт і застиг від здивування

Автор

Увечері Сергій допізна затримався на роботі. Треба підготувати звіт на наступному тижні важлива нарада у директора. Коли він закінчив, склав документи до папки. Дістав флешку – треба подивитися, що замовники передали. Намічався підробіток – проект причалу для катера для заміського будинку великого начальника. Робота відповідальна, оплата хороша. А гроші ще як зараз потрібні. Донька незабаром … Читати далі

Юля весь день метушилася на кухні, приготувала салатів, нафарширувала перчиків, зробила торт. Сьогодні у вечері на її День Народження прийдуть у гості друзі, рідні та її коханий Павло. Юля накрила стіл, причипурилася, і за годину вже приймала вітання. Всі сіли за стіл. Раптом Павло попросив хвилинку уваги. – Я підготував особливий подарунок доя тебе, – сказав чоловік і дістав з кишені піджака конверт. Юля взяла подарунок, відкрила його і застигла від здивування. – Хоч прикинься, що задоволена, – прошептав їй на вухо Павло

Автор

-Ти збираєшся піти в цій сукні? – здивувався Павло. -А що? – занепокоїлася Юлія, – мені не личить? -Тільки не ображайся … Ти трохи набрала зайвого, – нерішуче промовив товариш. Юлія зітхнула і зняла гарну обновку, куплену спеціально для цього випадку. Павло ще три місяці тому сказав, що він візьме її з собою на корпоратив, … Читати далі

Сергій зайшов в магазин, раптом він побачив симпатичну жінку і вирішив познайомитися. – Допомогти? – запропонував Сергій і дістав їй пачку макаронів. – Що приготуєте? – Лазанью чоловікові зроблю! А то мої тефтелі вже набридли! – весело відповіла вона. – Чи не даремно стараєтеся? В мене на роботі колега свої обіди, приготовлені дружиною, викидає, – сказав Сергій. – Якби я про таке дізналася, я своєму влаштувала б! – відповіла жінка. – Так, якщо дружина Романа дізнається, йому дістанеться! – підтримав її Сергій. – Ви сказали Романа? – здивовано запитала Настя і застигла від несподіваної здогадки

Автор

– І від чого мені тебе сьогодні доведеться рятувати? – запитав Олег, запарюючи другу мівіну. – Пюрешка і тефтелі! – весело відповів Роман. – О, знову? – з підробленою посмішкою спитав друг. – Знову! – Минулого тижня вже були ці погані тефтелі! Скільки можна? – Ось і я свою дружину про це питаю, але вона … Читати далі

Микола лежав на дивані перед телевізором, коли задзвонив його мобільник. Це була його Любочка. – Привіт, кохана! – взяв він слухавку. – Привіт, – якось сумно відповіла Люба. – Я хотіла сказати, що на цьому тижні маю деякі справи. Так що ми не побачимось. – Може допомогти чимось? – здивувався Микола. – Ні. Я сама розберусь, це особисте, – сказала Люба і поклала слухавку. Через кілька днів Микола купив букет і вирішив зробити коханій сюрприз. Він підʼїхав до її будинку, глянув в бік підʼїзду й очам своїм не повірив! Там сиділа його Люба і вона була не сама

Автор

Микола у свої двадцять дев’ять років зустрічався не з однією жінкою, а от ту, яка б торкнулася струни його душі, він поки не зустрів. Ні, в основному вони всі були хороші, але не його, і він вирішив, що, мабуть, доля не дасть йому такого подарунка. Але Микола помилився, доля усміхнулася йому. Його відправили у відрядження, … Читати далі

Толік приїхав до батька та матері. Мама стіл накрила, всі разом пообідали. – Тату, мені потрібно з тобою поговорити, – сказав син і разом з батьком вийшов на вулицю. – Розповідай, що сталося? – занепокоївся батько. – Тату, від мене Марина пішла! Розлучитися хоче, – раптом сказав Толік. – Як розлучитися? А що сталося, – занепокоївся Михайло Іванович. – Вона шпильку знайшла. Жіночу. У нашій спальні, – продовжив син. – Чию шпильку? – незрозумів батько. – У тому й справа, що Наді, – зітхнув син. – Якої Наді? – здивувався батько, нічого не розуміючи

Автор

Толік приїхав додому, до батька та матері. Мама одразу давай клопотати, на стіл накривати. Вона знала Толіка дуже добре, адже син рідний. Посередині чола тонка зморшка, пригнічений вигляд? Значить, щось сталося… Він батькові дзвонив годину тому, щось плутано намагався розповісти, після чого Михайло Іванович коротко сказав – приїдь, сину. …Вони всі разом пообідали. – Толік, … Читати далі