Uncategorized – Сторінка 37

— Пиши! В один стовпчик свої права, в інший обов’язки. Тепер кожна обслуговує себе сама, готуєш і прибираєш нарівні зі мною. І не забудь, що відтепер гроші за навчання ти платиш рівно половину. І за квартиру, і за харчування ти вносиш гроші в сімейний бюджет. Ліля жахнулася: — А де я стільки візьму? — Ти ж не питала, де я беру, коли грубила і фиркала на мене. Я за ці дні обміркувала всі твої слова і вирішила, що дочка моя права. Мені потрібно зайнятися собою, а для цього потрібні час і гроші

— Ну мам, ти чого ти така недолуга, як вівця, скільки можна тобі пояснювати, ось сюди натисни! — Я тобі зараз як дам вівцю по лобі, грубити вона мені надумала! — Дістала ти мене, тоді не скигли, що допомога потрібна,… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

— Ну зрозуміло, можна взагалі не переживати і купити на честь мого ювілейних іменин корж, – артистично ображалася пенсіонерка. – Своїй матері ти такі номери скоріше за все не влаштовуєш. — У моєї матері минулого року був ювілей, вона його взагалі не святкувала, – випалила Оля. – Просто ми посиділи в сімейному колі з батьками і сім’єю брата. — Ну, це ваша особиста справа, у кожній родині свої правила, – не здавалася Ніна. – Ти прийшла в нашу, будь люб’язна поважати правила

— Я не планую грандіозне свято на честь ювілею, тому запрошую мінімальну кількість гостей, – розповідала Ніна синові та невістці за вечерею. — Це скільки? – вирішив уточнити Вадим, який знає про любов матінки до пишних свят. — Двадцять три… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

— Ох, Оленко, самі ми залишилися, та ще й із дитиною на шиї! – Любив голосити свекор, влаштувавшись за кухонним столом і спостерігаючи, як Олена готує вечерю. – А що, у нас сьогодні знову макарони? В Олени горіло все з середини від такого співчуття, але вона намагалася тримати себе в руках. — Та знову, – відповідала вона. – Тому що грошей у нас немає, а макарони поки що є! — Ну, значить, будемо виживати, – сумно констатував Андрій Петрович. – Макарони з маслом – цілком собі їжа. — Масла теж немає, – повідомляла Олена, спостерігаючи за реакцією свекра

— Шикуєш, Оленко?! Батон можна було дешевше взяти, курка теж на знижці буває… Та й простроченням гребувати не варто, у нашому-то становищі! – Свекор закінчив вивчення чека і, поправивши окуляри, суворо глянув на Олену. — Андрію Петровичу, у вас совість… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

– Та що ти там працюєш? Ганчіркою помахала, пил поганяла в офісі, і вдома! – Гаркнув чоловік

Олена прожила з Олегом майже тридцять років. Виховали сина. Жили важко. Олена працювала, все до хати несла. Працювала ким доведеться: підлогу ночами мила, в офісах прибиралася. Аби грошей було більше. Олег працював у графіку добу через три. Любив сходити у… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

— Дивись, мамо, ось це дідусева дружина Раїса, а це його донька Наталя. Правда, вони красиві? Дідусь каже, що вони живуть десь далеко, так дідусь? – Катруся озирнулася на Петровича, а він важко зітхнув і кивнув. — Що ж вони до Вас не приїжджають, Петровичу? Чи ви посварилися? – запитала я. — Ні, що ти, – замахав старий, – Я їх дуже люблю. Вони живуть за кордоном. У моєї Раєчки спина все боліла, от разом із донькою і поїхала. Там і клімат кращий, і лікування

Раніше ми жили разом із моїми батьками в старому будинку в межах обласного міста. А півроку тому, батьки вирішили купили однокімнатну квартиру на околиці міста, а решту виручених грошей віддати нам. Адже вони за своє життя тяжко напрацювалися і на… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

— О! Поскакав наш Коник! Значить, і нам на зміну пора! Господи, це ж треба природі так дитя образити! І навіщо вона його тільки залишила? Про те, що думають про неї та її сина сусіди, Катя, звісно, знала. Але лаятися вона не любила і вважала, що якщо вже людині Бог серця і душі не дав, то поводитися «по-людськи» її все одно не змусиш. А тому, годі й час витрачати на те, щоб зрозуміти, чому люди бувають такими. Краще витратити його на щось корисне. Наприклад, привести до ладу своє житло або посадити ще одну троянду біля свого ґанку

— Іди, іди звідси! Нема чого тобі тут! – Клавдія Матвіївна поставила на стіл під розлогою яблунею велике блюдо з гарячими пиріжками і штовхнула сусідського хлопчиська. – Киш! Коли вже твоя мати буде за тобою доглядати?! Нероба! Худий, як тріска,… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

За два роки, забравши сина, Таня поїхала кудись в інше місто, до бабусі чи тітки, Ганна Василівна так і не зрозуміла, бо і з батьками недолугого чоловіка Тетяна всі зв’язки обірвала. Так і не дізналися вони, як склалося життя Тетяни й онука надалі. А ось Гриша продовжив жити весело і безтурботно. Не маючи ні постійної роботи, ні постійної жінки, ні постійного житла. Час від часу з’являвся у батьків, відіспатися, від’їстися, перехопити грошей і пропадав знову. Зараз Григорію було сорок п’ять, а мав він не кращий вигляд, ніж ровесники Ганни Василівни. З’являвся Григорій у матері завжди стабільно в день пенсії

Важко зітхнувши, Ганна Василівна прибрала до холодильника запечену курку, що вже охолола. Там же в холодильнику стояли дві салатниці з нехитрими салатами, нарізані акуратними шматочками сир і ковбаска, сьогодні взяла подорожче, адже був особливий привід, і коробка з ошатними кремовими… Продовжити читання →

17 Грудня, 2025 0

Через рік вони випадково зустрілися з колишньою свекрухою в парку. Анна Сергіївна мала приголомшливий вигляд – засмагла, у стильній літній сукні, з новою стрижкою. — Знаєш, Мариночко, – сказала вона, обіймаючи колишню невістку. – Іноді потрібно втратити все, щоб зрозуміти, як багато ти можеш придбати. Вітя часто говорив мені: «Анюто, ти занадто багато думаєш про правила. Життя – воно ж не за правилами пишеться». Тільки тепер я зрозуміла, що він мав на увазі

— Треба кабінет твій звільнити, мамину кімнату там зробимо, я вирішив її забрати – заявив Ігор, не відводячи очей від телефону. Марина завмерла з чашкою кави на півдорозі до рота. За багато років шлюбу вона звикла до того, що чоловік… Продовжити читання →

16 Грудня, 2025 0

Пластикова виделка стала останньою краплею в цьому чаюванні. Ніна несподівано заплакала. Вона поставила тарілку на кухонний стіл і, ховаючи очі, почала швидко збиратися. — Мені пора… я вже спізнююся. Спасибі всім. — Ніно, почекай, – схаменулася мати. Ніна завмерла в дверях. Вона чомусь подумала, що мати приготувала подарунок і хоче зараз його вручити. — Ніно, а ти гардероб міняти не будеш? Чобітки чорненькі з минулого року залишилися в тебе? Катьці взуття потрібне

— Це, Ніночко, від мене подарунок, – свекруха простягнула коробку і м’яко посміхнулася. Коробочка була невелика, загорнута в пакувальний папір, блискучий, червоний. Можна було подумати, що це книжка або блокнот невеликого формату в м’якій обкладинці, але за вагою така легка…. Продовжити читання →

16 Грудня, 2025 0

— Володенька, рідний, потерпи! Зараз тобі стане краще! Ти тільки дихай, будь ласка, дихай глибше! А на чоловіка було страшно дивитися, обличчя набуло якогось бордового відтінку, очі червоні, весь у поту! Надя в розпачі бігала навколо машини, абсолютно не знаючи, що робити. У якийсь момент їй здалося, що чоловік віддає Богу душу, і вона, кинувшись на коліна на цій пустельній трасі і піднявши руки до неба, стала кричати: — Господи, почуй мене, благаю

У Наді зранку був піднесений чемоданний настрій, який може бути тільки в перший день довгоочікуваної відпустки. Сьогодні вони з чоловіком Володею їдуть у відпустку! Ні, ні не за кордон, і не на моря, а в найсправжнісінький «автентичний відпочинок», в глухе… Продовжити читання →

16 Грудня, 2025 0

Категорія Uncategorized