Категорія Uncategorized
В суботу зранку я пішла на ринок, купила продуктів, і збиралася варити суп з гарбуза, бо чоловік давно просив. Зайшла на кухню, розклалася. Раптом вбігає щаслива Оленка і радісно повідомляє, що у нас завтра будуть гості. – Які ще гості?… Продовжити читання →
Візит свекрухи в суботу ні світ, ні зоря, не віщував нічого доброго. Я помітила, що як тільки вона до нас приходить, то у нас з чоловіком завжди трапляються різні неприємності. Цього разу свекруха навіть мене здивувала, бо завела розмову про… Продовжити читання →
– Ось, мамо, це тобі, – з радістю простягнула я мамі пакет з обновками. – Ну навіщо? Юля, ти ж сама не маєш, у тебе ще кредит. А я якось перебуду в тому, що маю, – стала переконувати мене мама…. Продовжити читання →
– Привіт, Маринко. Знову загрузилася? Давай підвезу, – гукнула з машини молода жінка сусідку, яка з двома сумками продуктів ледве вийшла з магазину. – Дякую. Але не варто хвилюватися, я якось сама спробую все це донести. Не перший раз, –… Продовжити читання →
– Я не розумію, батьку. Я – тобі донька рідна, а Ліля – всього лиш невістка. Чого ти так їй у всьому догоджаєш? – стала картати донька Івана Петровича. – Я люблю вас однаково, не вигадуй нічого, Наталко, – виправдовувався… Продовжити читання →
– Захаре, а де гроші? Я ж ще кілька днів тому тут їх бачила? – здивовано запитала я у чоловіка, не виявивши достатньо великої суми у нашому сховку. Ми з чоловіком разом вже три роки, і з самого початку ми… Продовжити читання →
– Мамо, в твої роки отак чинити – це геть нерозумно! Вертайся!, – казали всі в один голос. Я б вернулася, справді, адже в людини нема нічого кращого за її дім, де можна закрити двері і сховатися від усіх турбот… Продовжити читання →
– А ти думала, він тебе любить? Помиляєшся, я його кохана, і то давно. А з тобою він із жалості залишався, – прямо на дорозі випалила Наталці незнайомка. Той день і так виявився занадто складним, роботи було багато, виникали непередбачувані… Продовжити читання →
– Іване, я з тобою 30 років прожила, і не думала я, що ми станемо мірятися тим, чия мама більше нам допомогла, – кажу я своєму чоловікові, намагаючись пояснити, що це ми – сім’я, і про наш добробут в першу… Продовжити читання →
— Жінка, яка не може мати дітей, — уже й не жінка, а тільки півжінки. Так свекруха моя каже, — Марійка зітхала й гірко посміхалася. — А ти не слухай, — різко й несподівано голосно схилилася до неї напівглуха баба Катя, — Бо Бог знає,… Продовжити читання →